Рішення № 41981962, 16.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 р. Справа № 914/3981/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)до відповідача:Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (м. Стрий)про:стягнення 428811 грн. 57 коп. (з яких: 153002,01 грн. - пеня; 31030,64 грн. - 3% річних; 238454,95 грн. - 7% штрафу; 6323,97 грн. - інфляційні)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:Пронюк В. Я. - представник (довіреність від 15.07.2014 р. № 14-182)Відповідача:Панас Ю. А. - представник (довіреність від 25.12.2013 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Заяв про відвід судді не поступало.

Представники сторін не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

10.11.2014 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 4122 поступила позовна заява від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення 428811 грн. 57 коп. (з яких: 153002,01 грн. - пеня; 31030,64 грн. - 3% річних; 238454,95 грн. - 7% штрафу; 6323,97 грн. - інфляційні).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю природного газу від 13.02.2012 р. № 05/44-БО-31 в частині оплати за отриманий природній газ. За неналежне виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 153002,01 грн. - пені, 31030,64 грн. - 3% річних, 238454,95 грн. - 7% штрафу та 6323,97 грн. - інфляційних.

Ухвалою суду від 12.11.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 25.11.2014 р.

25.11.2014 р. до суду за вх. № 51011/14 від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю з'явитись в судове засідання.

Ухвалою суду від 25.11.2014 р. розгляд справи було відкладено на 16.12.2014 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду виконав, відзив на позовну заяву представив, проти позову заперечив частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

02.12.2014 р. до суду за вх. № 52187/14 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він заперечив позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 34930 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вартість спожитого газу у березні 2012 року становила 1104599,46 грн. Відповідачем сплачено за отриманий у березні 2012 року газ наступні кошти: 04.05.2012 р. - 92009,46 грн. та 14.05.2012 р. - 500000 грн. При нарахуванні штрафу, позивачем не взято до уваги проплату, здійснену відповідачем 14.05.2012 р. на суму 500000 грн., а тому безпідставно нараховано 7 % штрафу у розмірі 34930 грн.

02.12.2014 р. до суду за вх. № 52186/14 від представника відповідача поступило клопотання, в якому він просить суд зменшити розмір неустойки до 50 %.

Представник відповідача позов заперечив частково, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 34930 грн. штрафу та зменшити розмір неустойки до 50 %.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

13.02.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) та Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (відповідач) укладено договір про закупівлю природного газу № 05/44-БО-31 (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

27.06.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю природного газу від 13.02.2012 р. № 05/44-БО-31 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець (позивач) зобов'язується поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу газ протягом лютого - липня 2012 року на загальну суму 4498508,68 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (копії долучено до матеріалів справи) та не заперечується сторонами.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання по оплаті за газ виконав у повному обсязі, проте порушив строки такого виконання зобов'язання.

За твердженням представника відповідача, порушення умов Договору в частині строків оплати за спожитий природний газ зумовлено, зокрема, невідшкодуванням державою різниці в тарифах та невчасними розрахунками за спожитий газ населенням.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем (відповідачем) умов п. 4.1. цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Позивач, керуючись п. 7.3. Договору, у зв'язку із порушенням відповідачем умов п. 4.1. Договору, нарахував відповідачу пеню у розмірі 153002,01 грн., а також 7 % штрафу у розмірі 238454,95 грн. (розрахунок долучено до матеріалів справи).

Крім того, позивач згідно умов ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 31030,64 грн. - 3% річних та 6323,97 грн. - інфляційних (розрахунок долучено до матеріалів справи).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Факт поставки позивачем відповідачу газу згідно умов Договору про закупівлі природного газу від 13.02.2012 р. № 05/44-БО-31 відповідач не заперечив.

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості поставленого газу виконав невчасно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 31030,64 грн. - 3% річних та 6323,97 грн. - інфляційних нарахувань.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Договором про закупівлі природного газу від 13.02.2012 р. № 05/44-БО-31 передбачено забезпечення виконання зобов'язань відповідача по оплаті вартості природного газу у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також за прострочення платежу понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу (п. 7.3. Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування пені, судом встановлено, що позивач підставно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 153002,01 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 238454,95 грн. - 7% штрафу суд зазначає наступне.

Позивачем, у зв'язку з простроченням відповідачем платежу понад 30 днів, відповідно до п. 7.3. Договору, нараховано відповідачу 7% штрафу на загальну суму 238454,95 грн. (з яких: 77559,34 грн. - на заборгованість за газ, поставлений в лютому 2012 р.; 70881,30 грн. - на заборгованість за газ, поставлений в березні 2012 р.; 82613,65 грн. - на заборгованість за газ, поставлений в квітні 2012 р.; 2624,30 грн.- на заборгованість за газ, поставлений в травні 2012 р.; 2376,26 грн. - на заборгованість за газ, поставлений в червні 2012 р. та 2400,09 грн. - на заборгованість за газ, поставлений в липні 2012 р.)

Так, при нарахуванні штрафу на заборгованість за газ, поставлений в березні 2012 року, позивачем не враховано, що відповідач 14.05.2012 р. (в останній день тридцятиденного строку) здійснив оплату в розмірі 500000 грн., що відображено в розрахунку позивача та не заперечується сторонами.

Таким чином, 7% штрафу за прострочення виконання зобов'язання відповідача по оплаті за газ, поставлений в березні місяці 2012 року становить 35881 грн. 30 коп.

Отже, у вимозі позивача про стягнення штрафу, нарахованого на заборгованість за газ, поставлений в березні 2012 року, на суму 35000 грн. 00 коп. слід відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (пені та штрафу) до 50 %, суд вважає за доцільне задоволити зазначене клопотання з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

Також суд враховує те, що станом на час подання позивачем позову відповідач у повному обсязі розрахувався за одержаний газ. При цьому, із матеріалів справи вбачається, що невчасна оплата за одержаний газ спричинена невідповідністю затверджених тарифів на теплову енергію фактичним витратам на їх виробництво, інфляційними процесами в економіці та невчасними розрахунками за спожитий газ населенням.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір неустойки (пені, штрафу) за несвоєчасне виконання зобов'язання до 50 %, що становить: 76501,01 грн. - пеня та 101727,48 грн. - штраф.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення 428811 грн. 57 коп. (з яких: 153002,01 грн. - пеня; 31030,64 грн. - 3% річних; 238454,95 грн. - 7% штрафу; 6323,97 грн. - інфляційні) підлягають до задоволення в частині стягнення 215583 грн. 10 коп. (з яких: 76501,01 грн. - пеня; 101727,48 грн. - штраф; 31030,64 грн. - 3% річних; 6323,97 грн. - інфляційні).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8576 грн. 23 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.2014 р. № 2010658 (долучено до матеріалів справи).

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю, з врахуванням того, що у разі зменшення судом розміру пені, штрафу судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 626, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 174, 230, 233, 343 ГК України, ст. ст. 4, 43, 45, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення 428811 грн. 57 коп. (з яких: 153002,01 грн. - пеня; 31030,64 грн. - 3% річних; 238454,95 грн. - 7% штрафу; 6323,97 грн. - інфляційні) - задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (вул. Новаківського, буд. 9, м. Стрий, Львівська область, 82400; код ЄДРПОУ 05432684) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) 215583 грн. 10 коп. (з яких: 76501,01 грн. - пеня; 101727,48 грн. - штраф; 31030,64 грн. - 3% річних; 6323,97 грн. - інфляційні) та 8576 грн. 23 коп. сплаченого судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.