Рішення № 41981903, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20148/14 17.12.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України

до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс"

про стягнення 450 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача :Козлов В.В. - представник за довіреністю № 5344 від 16.09.2014 р. від відповідача:Саєнко А.О.- представник за довіреністю № 141/ВВ від 01.09.2014 р.ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Казенне науково-виробниче об'єднання "Форт" МВС України з позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" про стягнення 450 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 52/01-14 від 28.01.2014 р. в частині своєчасного здійснення поставки оплаченого товару.

У позові Казенне науково-виробниче об'єднання "Форт" МВС України просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати непоставленого товару у розмірі 450 000,00 грн.

У судовому засіднні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги,також зазначив про часткове попевернення попередньої оплати, просив задовольнити позов.

Представник відповідача зазначив, що ним було сплачено заборгованість на суму 350 000,00 грн., в іншій частині позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

28.01.2014 р. між Казенним науково-виробничим об'єднанням "Форт" МВС України (покупець) та відповідачем - Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (постачальник) був укладений договір поставки № 52/01-14.

Згідно з п 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю стрілецьку зброю, номенклатура та кількість якого визначено у додатку № 1 до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вищезазначене майно.

Пунктом 3.2 договору постачальник зобов'язується передати покупцю майно за місцем знаходження складу останнього за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 27. Майно має бути передано на протязі 10 робочих днів з моменту отримання передоплати, згідно з п. 5.2.1 договору.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 договору при передачі майна постачальник надає покупцю накладну на отримання майна. Сторони підписують акт приймання-передачі майна. Датою передачі майна є дата підписання сторонами вказаного акту.

Згідно з п. 4.1 договору ціна майна за договором складає 1 350 000,00 грн.

Покупець сплачує передоплату вартості майна в розмірі 450 000, 00 грн. на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору. Покупець сплачує постачальнику решту від ціни майна за договором, що складає 900 000, 00 грн., впродовж 10 банківських днів з моменту отримання майна.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору поставки, здійснив передоплату відповідачу у розмірі 450 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 11315, 11316 від 29.01.2014 р., актом звірки розрахунків станом на 15.04.2014 р. та поясненнями представників сторін.

Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання за договором належним чином не виконав та не здійснив відповідачу поставку товару.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову відповідач сплатив суму заборгованості в розмірі 350 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 75 від 14.10.2014 р., № 125 від 24.11.2014 р. та поясненнями представників сторін.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 350 000,00 грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання основної заборгованості у даній сумі, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо стягнення залишку попередньої оплати в сумі 100 000,00 грн. суд приймає до уваги визнання відповідачем позову в цій частині, а також відсутність доказів про сплату вказаної суми, та вважає, що вимоги про стягнення залишку заборгованості є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44. 49, 82 - 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" про стягнення 450 000,00 грн. в частині стягнення з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" попередньої оплати в сумі 350 000,00 грн. припинити.

Позов Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" про стягнення 100 000,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 29, кв. 1, ідентифікаційний код 30434770) на користь Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 27, ідентифікаційний код 01199251) суму попередньої оплати у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 29, кв. 1, ідентифікаційний код 30434770) на користь Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 27, ідентифікаційний код 01199251) витрати по сплаті судового збору у сумі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 грудня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 22 грудня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна