Постанова № 41981445, 17.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13306/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» ( далі - відповідач ) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 387,48 грн. з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій його колишнім працівникам.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на його думку, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що оскаржувана постанова суду першої інстанції, всупереч ст. 163 КАС України та положенням Постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7, не містить ані обставин справи, які були встановлені судом першої інстанції, ані мотивів, з яких він виходив при прийнятті постанови.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» ( далі - ДП «Укрекоресурси» ) є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та платником страхових внесків.

Позивачем була виявлена заборгованість ДП «Укрекоресурси» з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за Списками №№ 1, 2 пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за період: квітень-червень 2014 року, яка складає 9 387,48 грн.

УПФУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на адресу ВК «Автоливмаш» було направлено відповідні розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, які сплачені не були.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058-ІV ), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 400/97-ВР ), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 ( далі - Інструкція № 21-1 ).

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону № 1058-ІV та встановлений Інструкцією № 21-1.

За змістом пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та ст.ст. 1, 2 Закону № 400/97-ВР законодавством регламентований єдиний порядок для відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно з пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У п. 6.1 Інструкції № 21-1 закріплено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

У відповідності з п. 6.8 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції № 21-1, розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам, що є підставою для відшкодування коштів Пенсійному фонду України.

Отже, законодавством регламентовано зобов'язання суб'єктів господарювання здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій їх колишнім працівникам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, 2 у порядку, визначеному Інструкцією № 21-1.

Водночас, єдиною та необхідною правовою підставою для виникнення в підприємства такого зобов'язання є наявність правового зв'язку між ним та відповідними пенсіонерами, який полягає у тому, що пільговий стаж роботи був набутий ними саме на цьому підприємстві.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які _докази , у розумінні ст. 70 КАС України, на підтвердження тих фактів, що пенсіонери ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули пільговий стаж роботи саме на підприємстві відповідача - ДП «Укрекоресурси».

У зв'язку з цим, колегія суддів відзначає, що в обґрунтування заявлених вимог позивачем були надані суду пенсійні справи не всіх пенсіонерів а лише ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Але, з цих справ, копії яких приєднані до матеріалів справи, взагалі не вбачається набуття цими пенсіонерами пільгового стажу роботи саме на підприємстві відповідача / а.с. 136, 144, 177, 188 /.

Так, зокрема, довідки про набуття пільгового стажу вказаним вище пенсіонерам були видані суб'єктами господарювання, які утворенні в організаційно-правових формах, відмінних від організаційно-правової форми відповідача, та мають різні з ним найменування, а саме: пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зазначені довідки видані державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси», а не державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси», яке є відповідачем у цій справі; пенсіонеру ОСОБА_5 довідка видана ВАТ «Автоливмаш».

Отже, вказані документи не тільки не підтверджують вимоги позивача, а взагалі спростовують те що саме у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його колишнім працівникам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, 2 .

Тож, позивач, діючи всупереч ч. 1 ст. 71 КАС України, взагалі не довів перед судом ані наявність правового зв'язку між суб'єктами господарювання, на яких зазначені пенсіонери ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули пільговий трудовий стаж, та відповідачем, ані наявності в ДП «Укрекоресурси» зобов'язання відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій таким особам.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку, відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, помилково прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог а також порушив ст. 163 КАС України щодо змісту постанови, що у відповідності до ст. 202 КАС України є підставами для скасування оскаржуваної постанови .

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області відмовити.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.