Постанова № 41981417, 18.12.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року справа № 823/3685/14

м. Черкаси

12 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.

за участю представника позивача Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради Панченка В.В. - за довіреністю,

представника відповідача Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Топора А.І. - за довіреністю,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 про визнання незаконними дій, скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, в якому просить:

- визнати незаконними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції щодо винесення постанов про проведення утримання коштів від 18.11.2014 ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392;

- скасувати постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про проведення утримання коштів від 18.11.2014 ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що 18 листопада 2014 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Гайдай Т.О. у виконавчих провадженнях ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392 винесено чотири постанови про утримання коштів з доходів ОСОБА_5, відповідно до яких зобов'язано головного бухгалтера Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради після відрахування податків проводити утримання в розмірі 20% - до погашення суми боргу за виконавчими листами, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Позивач вважає протиправними дії Центрального відділу державної виконавчої служби щодо винесення постанов від 18.11.2014 про проведення утримання коштів ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392, та просить скасувати вказані постанови з наступних підстав. По-перше, у постановах не вказано з яких саме джерел підлягають утримання кошти у розмірі 20 %, на що саме звернено стягнення. По-друге, в преамбулі оскаржуваних постанов відсутня інформація щодо перевірки наявності коштів на рахунках боржника та майнового стану боржника, що передбачено ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження». По-третє, у штатному розписі позивача відсутня посада головного бухгалтера, що ускладнює виконання постанов. По-четверте, за оскаржуваними постановами утримання із заробітної плати в загальному заліку складає 80 %, що суперечить положенням ст. 128 Кодексу законів про працю України. При цьому, у постановах не визначено порядку стягнення суми боргу, не вказано черговості утримання коштів.

У разі виконання позивачем «незаконних» постанов відповідача від 18.11.2014, контролюючі органи, за наслідками перевірок, можуть притягнути Департамент до відповідальності, зокрема, за порушення бюджетного законодавства України.

Представник відповідача заперечує проти заявленого адміністративного позову, мотивуючи це тим, що 09 грудня 2014 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Гайдай Т.О. винесено чотири постанови про виправлення граматичних помилок в оскаржуваних постановах від 18.11.2014, а саме: вказано заголовок «постанова про звернення стягнення на доходи боржника»; мотивувальна частина викладена в наступній редакції: «Згідно довідки ДПІ, боржник отримує доходи у Департаменті архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської рад, що знаходиться за адресою: 18000, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36. Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження»; резолютивну частину, а саме: п. 1 доповнено реченням: «У випадку наявності на виконанні декількох постанов про звернення стягнення, стягнення на доходи боржника проводити відрахування пропорційно до належної кожному стягувачеві суми».

Представник відповідача зазначає, що оскаржувані постанови відповідача є зрозумілими. Згідно п. 6 вказаних постанов, якщо у працівників, які будуть проводити відрахування та сторін виконавчого провадження виникнуть питання з приводу виконання виконавчого документа, звертатися необхідно до державного виконавця, який надіслав його до виконання.

Крім того, представник відповідача звернув увагу, що постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про проведення утримання коштів від 18.11.2014 ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392, жодним чином не порушують права, свободи, інтереси Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради.

Представник третьої особи підтримала адміністративний позов та пояснила, що під час винесення оскаржуваних постанов державний виконавець діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений законом. По-перше, у представників стягувача, за заявами яких було видано судами виконавчі листи та відкриті виконавчі провадження, були відсутні повноваження. По-друге, згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», заборонено вчинення будь-яких дій щодо звернення стягнення на майно, яке було надано як забезпечення кредиту в іноземній валюті, тому державна виконавча служба немає повноважень виконувати виконавчий лист №2-57/11. За вказаних обставин, виконавчі провадження підлягають закриттю.

Заслухавши пояснення та доводи осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебувають:

- виконавче провадження ВП №41559783 з примусового виконання виконавчого листа №2-3698, виданого 31.10.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 415,32 грн.;

- виконавче провадження ВП №41560072 з примусового виконання виконавчого листа №2-3698, виданого 31.10.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 250,00 грн.;

- виконавче провадження ВП №41559990 з примусового виконання виконавчого листа №2-3698, виданого 31.10.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 29281,71 грн.;

- виконавче провадження ВП №35556392 з примусового виконання виконавчого листа №2-57, виданого 09.11.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 432390,71 грн.

18 листопада 2014 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Гайдай Т.О. у виконавчих провадженнях ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392 винесено чотири постанови про утримання коштів, відповідно до яких зобов'язано головного бухгалтера Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради після відрахування податків проводити утримання в розмірі 20% - до погашення суми боргу за виконавчими листами, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

09 грудня 2014 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Гайдай Т.О. винесено чотири постанови про виправлення граматичних помилок у вищевказаних постановах від 18.11.2014: а саме:

1. вказано заголовок «постанова про звернення стягнення на доходи боржника»;

2. мотивувальна частина викладена в наступній редакції: «Згідно довідки ДПІ, боржник отримує доходи у Департаменті архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської рад, що знаходиться за адресою: 18000, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36. Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження»;

3. резолютивну частину, а саме: п. 1 доповнено реченням: «У випадку наявності на виконанні декількох постанов про звернення стягнення, стягнення на доходи боржника проводити відрахування пропорційно до належної кожному стягувачеві суми».

Постанови відповідача від 09.12.2014 про виправлення граматичних помилок були направлені на адресу позивача супровідним листом від 11.12.2014 №53203.

Позивач вважає постанови від 18.11.2014 про проведення утримання коштів ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392 незрозумілими і такими, що суперечать чинному законодавству України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону №606-XIV, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пункт 2 ч. 1 ст. 32 Закону №606-XIV визначає, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.

Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону №606-XIV.

Відповідно до статті 68 Закону №606-XIV, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Згідно п. 7.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція), при виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують три мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Відповідно до п.п. 7.3.1. Інструкції, постанова повинна містити:

а) повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, до якої направляється постанова, та її місце проживання;

б) порядок стягнення суми боргу;

в) розмір відрахувань;

г) реквізити рахунку, на який необхідно перераховувати утримані кошти, або адресата у разі перерахування коштів поштовим переказом;

ґ) вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.

Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС 7.3.2. Інструкції).

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону №606-XIV, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 70 Закону №606-XIV, розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.

Згідно ч. 3 ст. 70 Закону №606-XIV, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків;

за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.

Частина 4 ст. 70 Закону №606-XIV визначає, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Відповідні обмеження розміру відрахувань із заробітку встановлені статтею 128 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як вище зазначалось, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати (ст. 68 Закону №606-XIV).

На думку суду, відсутність посади головного бухгалтера у штатному розписі Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, не перешкоджає виконанню оскаржуваних постанов, та жодним чином не свідчить про їх незаконність.

В оскаржуваних постановах відповідача від 18.11.2014 розмір утримань із доходу працівника позивача складає 20 %, як це передбачено частиною 3 ст. 70 Закону №606-XIV. Постановами відповідача від 09.12.2014 виправлено помилки в постановах від 18.11.2014 та визначено, що у випадку наявності на виконанні декількох постанов про звернення стягнення, стягнення на доходи боржника проводити відрахування пропорційно до належної кожному стягувачеві суми.

Як вище зазначалось, обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлені ст. 128 Кодексу законів про працю України та частиною 4 ст. 70 Закону №606. Стаття 73 Закону №606-XIV визначає кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Крім того, суд враховує, згідно пункту 6 оскаржуваних постанов, на випадок якщо у працівників, які будуть проводити відрахування та сторін виконавчого провадження виникнуть питання з приводу виконання виконавчого документа, звертатися необхідно до державного виконавця, який надіслав його до виконання.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Під час судового розгляду справи позивач зазначав, що у разі виконання Департаментом «незаконних» постанов відповідача від 18.11.2014, у майбутньому контролюючі органи, за наслідками перевірок, можуть притягнути Департамент до відповідальності, зокрема, за порушення бюджетного законодавства України.

Між тим, на думку суду, позивач не надав суду доказів того, що відповідачем порушені його права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, та не довів, що рішення, дії відповідача у виконавчих провадженнях ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392 безпосередньо зачіпають його права.

Суд не приймає до уваги доводи третьої особи - боржника у виконавчих провадження ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392 - стосовно неможливості проведення виконавчих дій за заявами про відкриття виконавчих проваджень, поданих неуповноваженими особами стягувача; та доводи щодо необхідності закриття виконавчих проваджень згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». При цьому, суд вважає, що у випадку порушення прав, свобод, інтересів боржника у виконавчих провадженнях, останній має право самостійно оскаржити до суду рішення, дій чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, подавши окремий адміністративний позов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про проведення утримання коштів від 18.11.2014 ВП №41559783, ВП №41560072, ВП №41559990, ВП №35556392 винесені на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, передбачений законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 22.12.2014.