Постанова № 41981281, 16.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 рокусправа № 811/592/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року

у адміністративній справі № 811/592/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов ФОП ОСОБА_1, та зобов'язано Світловодську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби відновити в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкові зобов'язання в сумі 1577516,24 грн. та податкового кредиту в сумі 1550963,10 грн. з податку на додану вартість, задекларованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за грудень 2011 року в розрізі суб'єктів господарювання, що були відкориговані на підставі акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ "Вістан ЛТД", та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 року" від 29 січня 2013 року №27/1700-2185010999. На користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати по справі в сумі 34,41 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунків Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги встановлений під час позапланової виїзної перевірки позивача факт нереальності господарських операцій з ТОВ «Вістан ЛТД» на підставі яких позивачем безпідставно було сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Вістан ЛТД» на загальну суму 1550963,10 грн. в грудні 2011 року, та не врахування судом того, що внаслідок оспорюваних у цій справі дій податкового органу, для позивача не настало будь-яких правових підстав, а відповідно його права ніяким чином не були порушені.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що посадовою особою відповідача, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 28.01.2013 року №000031 та наказу від 28.01.2013 року №59, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ "Вістан ЛТД", та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої було складено Акт №27/1700-2705901630 від 29.01.2013 року (а.с.185-202 т.2). Як вбачається з висновків вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення позивачем: п.3 ст.5, ст.7, п.1 ст.9, п.2 ст.3 Господарського Кодексу України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-Х1У "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), п.185.1 ст.185, п.п.«а» п.187.1 ст.187 п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, і які, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Так, позивачем сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Вістан ЛТД" на загальну суму 1550963,10 грн. в грудні 2011 року, а підприємствами-покупцями позивача безпідставно було сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних позивачем на загальну суму 1577516 грн. 24 коп., в т.ч.: ПАТ "Київський маргариновий завод" - на суму 1076165,72 грн., в т.ч. за січень 2012 р. - 90663,83 грн., за лютий 2012 р. - 985501,89 грн.; ТОВ "Крокус РВ" - на суму 3205454,00 грн., в т.ч. за грудень 2011 р. - 50053,50 грн., січень 2012 р. - 123700,50 грн., лютий 2012 р. - 146791,00 грн.; ТОВ "Панлі" - на суму 89339,71 грн., в т.ч. за грудень 2011 р. - 89339,71 грн.; ТОВ "Саноіл Торг" - на суму 45170,81 грн., в т.ч. за грудень 2011 р. - 45170,81 грн.; ТОВ "Олікс" - на суму 46295,00 грн., в т.ч. за березень 2012 р.- 46295,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки податковим органом не приймалось, але відповідно до листа відповідача від 13.02.13 р. №850/10/17-029 (а.с.201 т.1), інформація, яка була отримана під час проведення перевірки, відповідачем була внесена до інформаційної системи ІС "Аудит", внаслідок чого в зазначеній підсистемі було зменшено суму податкового кредиту та податкових зобов'язань за відповідний період по даним операціям які мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції спираючись на положення п.49.2 п.49.10 ст.49, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.п.14.1.157 ст.14, п.86.8 ст.86, п.71.1 ст.71, п.74.1 п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України, та приписів п.1.1, п.2.19, п.4.7, п.4.9, п.5.1, п.5.4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.2008 р. №266 (далі - Методичні рекомендації), виходив з того, що акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, натомість, як випливає із змісту п. 5.7, п.5.8, п.5.10, п.7.1 та п.7.2 Методичних рекомендацій він може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

На підстав наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що самостійна зміна відповідачем задекларованих позивачем показників у АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" порушує права та інтереси позивача як платника податків, оскільки є фактичною зміною показників декларації, здійсненою поза межами компетенції податкового органу, у зв'язку з чим суд визнав за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов'язати відповідача відновити в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкові зобов'язання позивача в сумі 1577516,24 грн. та податкового кредиту в сумі 1550963,10 грн. з ПДВ, задекларованих позивачем за грудень 2011 року в розрізі суб'єктів господарювання, що були відкориговані на підставі акту перевірки від 29.01.2012 року №27/1700-2185010999.

У п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами п.п.62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань ( п.74.1, п.74.2 ст.74 ПК України).

Згідно до п.1.3 Методичних рекомендацій, податкові органи використовують певні програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів", та інш.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Виходячи з викладеного, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, у випадку виявлення невідповідності в системі співставлення, податковий орган під час проведення перевірки повинен з'ясувати з боку якого з платників (постачальника чи контрагента) сталося встановлене порушення.

В даному випадку, невідповідність податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1, було встановлено відповідачем на підставі попередньо отриманих ним та досліджених результатів проведених раніше документальних позапланових перевірок ТОВ «Вістан ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реалізації, повноти відображення в обліку за грудень 2011 року (акт перевірки №1169/1520/37867458 від 20.12.2012 р), та ТОВ «Арсаон» і ТОВ «Алікон» (акти перевірок № 1032/1520/37867395 від 20.11.2012 р. і № 1031/1520/37867421 від 20.11.2012 р.), з урахуванням яких податковий орган з посиланням на первинні документи і декларації позивача з відповідними додатками за перевіряємий період, що були досліджені під час позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 та які підтверджували такі порушення податкового законодавства, а також з посиланням на нормативно-правові акти, які порушені позивачем, дійшов висновку про допущення позивачем порушень при формуванні ним в грудні 2011 року податкового кредиту на загальну суму 1550963,10 грн за рахунок сум ПДВ згідно виписаних ТОВ «Вістан ЛТД» податкових накладних.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що внесення до інформаційної системи податкової інформації, отриманої внаслідок проведення перевірок, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про визначення позивачеві суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, відповідачем не приймалось.

Позивачем до суду також не надано доказів про здійснення податковим органом коригування податкової звітності позивача в особовому рахунку позивача з податку на додану вартість на підставі акту №27/1700-2705901630 від 29.01.2013 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Дії відповідача щодо внесення до інформаційної системи АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки позивача, в даному випадку, не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно було задоволено позов.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов