Постанова № 41980682, 18.12.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № 5004/1752/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Кульчак Б.І. (довіреність №б/н від 01.08.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Малого підприємства "Сатурн" на ухвалу господарського суду Волинської області від 11.11.2014 року у справі №5004/1752/11 (суддя Слупко В.Л.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"

до Малого підприємства "Сатурн"

про стягнення 1269356,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області (суддя Слупко В.Л.) від 11 листопада 2014 року у справі №5004/1752/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до Малого підприємства «Сатурн» про стягнення 1269356,50 грн., відмовлено Малому підприємству «Сатурн» в задоволенні заяви про визнання наказу №5004/1752/11-1 від 28.11.2011 року таким, що не підлягає виконанню, виданого по справі №5004/1752/11 /а.с. 153-154/.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що доказів того, що МП "Сатурн" виконало свої зобов'язання перед позивачем в матеріалах справи відсутні. Факт невиконання наказу суду підтвердив також представник МП "Сатурн". При цьому суд звернув увагу на те, що заявник вважає, що його зобов'язання як боржника, а відтак право позивача як кредитора (стягувача) припинилося у зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором перед стягувачем із-за передачі права вимоги іншим особам, а тому наказ порушує його права. Разом з тим, право стягувача (позивача) на стягнення з відповідача перерахованих сум підтверджено судовим рішенням та наказом на його виконання.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Мале підприємство «Сатурн» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 11 листопада 2014 року та винести нову ухвалу, якою визнати наказ господарського суду Волинської області про примусове виконання рішення №5004/1752/11-1 про стягнення з Малого підприємства «Сатурн» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - 1269356,50 грн., в тому числі 1000000,00 грн. суми основного боргу за кредитом, 248,21 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 253784,90 грн. - відсотків, 15323,39 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків та 12693,57 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню /а.с. 185-187/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що 01 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідейл» (Кредитор) та Малим підприємством «Сатурн» (Боржник) було укладено Договір врегулювання заборгованості за Кредитним договором на відкриття відновлюваної кредитної лінії №35/К-07 від 12.06.2007 року та Додаткового договору №35/1 від 13.10.2009 року. Відповідно до даного договору сторони погодили реструктуризацію боргу відповідно до умов договору, тобто між сторонами відбулась новація боргу в результаті якої сторони старі зобов'язання врегулювали по новому, а відтак і судовий наказ на примусове виконання судового рішення в силу домовленості сторін перестав бути актуальним. Фактично обов'язок МП «Сатурн» перед ПАТ «Дельта Банк» відсутній, в зв'язку з відступленням права вимоги позивачем по справі іншій юридичній особі та відбулася новація боргу. Суд у своїй ухвалі не навів належних мотивів відмови у задоволенні заяви МП «Сатурн» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Посилання на те, що у справі відсутні докази сплати відступлення права вимоги вважаємо, що не заслуговують на увагу, оскільки дані договори є чинними, не оспорюють ся сторонами, крім того в матеріалах справи наявний відзив ТОВ «Ідейл» у якому товариство визнає усі обставини зазначені в заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року у справі №5004/1752/11 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 18 грудня 2014 року /а.с. 184/.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідейл" надійшли пояснення щодо поданої апеляційної скарги, відповідно до яких останнє зазначає, що наразі МП "Сатурн" є боржником саме даного підприємства по спірному договору, а не ПАТ "Дельта Банк". Борг був викуплений в повному розмірі, станом на 30.09.2014 року. Сума заборгованості зросла порівняно з листопадом 2011 року (час винесення рішення суду). З огляду на наявність Договору врегулювання заборгованості за Кредитними Договором на відкриття відновлюваної кредитної лінії №36/К-07 від 12.06.2007 року та Додаткового договору 35/1 від 13.10.2009 року ТОВ "Ідейл" вважає, що ухвала, яка оскаржується, винесена незаконно, а сам судовий наказ повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

В поданих до суду поясненнях представник ТОВ "Ідейл" просив суд слухати справу за відсутності представника вказаного підприємства.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 192-194/.

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Крім того, відповідно до пункту 4 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду явка представників сторін визначалася на їх розсуд.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення щодо апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Волинської області від 15.11.2011 року у справі №5004/1752/11 постановлено стягнути з Малого підприємства "Сатурн" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 1269356,50 грн., в тому числі 1000000,00 грн. - суми основного боргу за кредитом, 248,21 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 253784,90 грн. відсотків, 15323,39 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків та 12693,57 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що МП "Сатурн" не повернуло отриманий у 2007 році кредит в сумі 1000000,00 грн., кінцевий строк повернення якого згідно умов кредитного договору №35/к-07 від 12.06.2007 року настав 11.06.2012 року.

На примусове виконання рішення судом було видано наказ від 28.11.2011 року №5004/1752/11-1.

20.01.2012 року за вказаним наказом Другим відділом ВДВС Луцького МУЮ відкрито виконавче провадження №3078551194.

31.10.2014 року від МП "Сатурн" до місцевого господарського суду було подано заяву про визнання наказу №5004/1752/11-1 від 28.11.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що стягувач - ПАТ "Дельта Банк" уступив ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" своє право вимоги до Малого підприємства "Сатурн" за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №35/К-07 від 12.06.2007 року та додаткового договору 35/1 від 13 жовтня 2009 року, отримавши кошти в розмірі 1200000,00 грн. без ПДВ, що становить відступлення права вимоги. Вважає, що обов'язок МП "Сатурн" перед ПАТ "Дельта Банк" відсутній в зв'язку з відступленням права вимоги позивачем по справі іншій юридичні особі. Зазначає, що відбулася новація боргу, оскільки сума боргу є значно більшою, змінився кредитор Малого підприємства "Сатурн" за Кредитним договором на відкриття відновлюваної кредитної лінії №35К-07 від 12.06.2007 року та Додаткового договору №35/1 від 13.10.2009 року та порядок повернення коштів, відсутні будь-які штрафні санкції. Даний борг був погоджений сторонами шляхом підписання договору врегулювання заборгованості за Кредитним договором на відкриття відновлюваної кредитної лінії №35/К-07 від 12.06.2007 року та Додаткового договору №35/1 від 13.10.2009 року, де сторонами виступають ТОВ "Ідейл" (кредитор) та МП "Сатурн" (боржник).

Як на правову підставу поданої заяви МП "Сатурн" посилався на статтю 598 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та частину 4 статті 117 ГПК України, згідно якої у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 року №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Враховуючи вищевказане, суди обох інстанцій прийшли до висновку, що на день розгляду даної справи рішення господарського суду Волинської області від 15.11.2011 року у справі не скасовано, а тому є чинним.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002 року, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007 року одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Стаття 115 ГПК України містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу (частина 1 статті 116 ГПК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів того, що Мале підприємство "Сатурн" виконало свої зобов'язання перед позивачем в матеріалах справи відсутні. Факт невиконання наказу суду підтвердив також представник МП "Сатурн" як в суді першої так і апеляційної інстанції.

Частиною 4 статті 117 ГПК України передбачено, що підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже частиною 4 статті 117 ГПК України (якщо наказ видано непомилково) встановлено лише одну підставу для визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню - це відсутність боргу за наказом, а саме: у зв'язку з його виконанням або з інших причин.

При цьому суди звертають увагу на те, що заявник вважає, що його зобов'язання як боржника, а відтак право позивача як кредитора (стягувача) припинилося у зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором перед стягувачем із-за передачі права вимоги іншим особам, а тому наказ порушує його права.

Разом з тим, право стягувача (позивача) на стягнення з відповідача перерахованих сум підтверджено судовим рішенням та наказом на його виконання.

Відступлення прав вимоги є підставою для здійснення процесуального правонаступництва у встановленому чинним законодавством порядку, а не визнання наказу таким, що не піддягає виконанню.

Тим більше, як вбачається із договору відступлення права вимоги, укладеного 30.09.2014 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" не всі суми, які зазначені в наказі суду №5004/1752/11-1 від 28.11.2011 року відступлені ТОВ "Фінансова компанія "Надбання".

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від 11.11.14 року у справі №5004/1752/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Малого підприємства "Сатурн" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5004/1752/11 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.