Рішення № 41980455, 16.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 р. Справа № 914/3207/14

За позовом: Приватного підприємства “Айслаг”, м. Луцьк, Волинська область

до відповідача: Державного підприємства “Буський лісгосп”, м. Буськ, Львівська область

про: стягнення 151 333 грн. 55 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Старостенко О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Позов заявлено Приватним підприємством “Айслаг” до відповідача: Державного підприємства “Буський лісгосп” про стягнення 154 328 грн.40 коп.

Ухвалою суду від 10.09.2014 р. (суддя Долінська О.З.) порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.09.2014 р.

Ухвалами суду від 23.09.2014 р., від 02.10.2014 р., від 20.10.2014 р. розгляд справи відкладався, з підстав зазначених в ухвалах, наступне засідання призначено на 03.11.2014 р.

У зв’язку із тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З. та з метою недопущення порушення процесуальних строків, 31.10.2014 р. проведено повторний автоматичний розподіл справи, згідно із яким справу № 914/3207/14 розподілено судді Морозюку А.Я.

В судовому засіданні 03.11.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду для огляду оригінал договору №270-р поставки від 15.10.2008 р., накладних, зазначених в позовній заяві, і доверностей до них, які судом оглянуто, звірено з наявними у справі копіями, після чого оригінали повернуто представнику позивача.

Відповідач в судове засідання 03.11.2014 р. явку повноважного представника не забезпечив, проте направив клопотання №724/05 від 31.10.2014 р. (вх. №46915/14 від 03.11.2014 р.) про відкладення розгляду справи для проведення звірки розрахунків з позивачем та надання можливості врегулювання спору.

Ухвалою суду від 03.11.2014 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача, з метою надання позивачем належного розрахунку позовних вимог, розгляд справи відкладено на 25.11.2014 р.

В судовому засіданні 25.11.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та з врахуванням поданої до суду 25.11.2014 р. заяви про зменшення позовних вимог(з доказами направлення копії відповідачу), зокрема, пояснив що у зв’язку з допущенням арифметичних помилок в розрахунку за користування товарним кредитом позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на його користь 151 333 грн. 55 коп. заборгованості згідно нового розрахунку, що також відображено у самій заяві. Також представник позивача надав суду для огляду оригінали додаткових угод від 28.11.2013 р. та від 16.12.2013 р. до договору №270-р поставки від 15.10.2008 р., які судом оглянуто, звірено з наявними у справі копіями, після чого оригінали повернуто представнику позивача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 25.11.2014 р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 25.11.2014 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 16.12.2014 р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 16.12.2014 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання(під розписку в судовому засіданні 25.11.2014 р.).

Відповідач в судове засідання 16.12.2014 р. явку повноважного представника не забезпечив, проте направив клопотання №813/05 від 15.12.2014 р. (вх. №54411/14 від 16.12.2014 р.) про відкладення розгляду справи для проведення звірки розрахунків з позивачем та надання можливості врегулювання спору.

Враховуючи неявку в судові засідання представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

15 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір №270-р поставки, за умовами якого позивач(постачальник) зобов’язався поставити та передати або передати зі свого складу відповідачу(покупцю) у власність нафтопродукти в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

В п. 2.4 договору зазначено, що загальна сума поставки - 10 000 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п.7.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 р. Додатковими угодами від 28.11.2013 р. та від 16.12.2013 р. до договору №270-р поставки від 15.10.2008 р., строк дії договору продовжено відповідно до 31.03.2016 р. та до 31.12.2019 р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу з 25.01.2013 р. по 30.04.2013 р. нафтопродукти на загальну суму 464 461 грн. 75 коп., що підтверджується накладними на відвантаження товару: від 25.01.2013 р. № 000257, від 25.01.2013 р. № 000258, від 13.02.2013 р. № 000501, від 13.02.2013 р. № 000502, від 04.03.2013 р. № 000700, від 04.03.2013 р. № 000701, від 01.04.2013р. № 001042, від 10.04.2013 р. № 001209, та довіреністями на отримання товару: від 25.01.2013 р. №19, від 13.02.2013 р. №36, від 04.03.2013 р. №54, від 01.04.2013 р. №101, від 10.04.2013 р. №112, долученими до матеріалів справи.

У п. 5.1 договору сторонами узгоджено, що покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 50 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% відсотка за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов’язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в п.5.3 даного договору.

Покупець зобов’язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 51 день від дати відвантаження вказаної в накладній. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості (п. 5.3 договору). Якщо після закінчення 50 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості (п. 5.4 договору).

Відповідач не оплатив відвантажені по накладних партії товару в строки передбачені п. 5.1 договору, тобто протягом 20 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладній, а відтак товар вважається поставленим на умовах товарного кредиту відповідно до п. 5.2 договору з нарахуванням 1% за кожен день за користування товарним кредитом.

Відповідач розрахувався за поставлений товар на загальну суму 473 964 грн. 10 коп. Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача за поставлений товар відсутня. Однак, відповідачем не проведена оплата за користування товарним кредитом, заборгованість по якому за накладними від 13.02.2013 р. № 000501, від 13.02.2013 р. № 000502, від 04.03.2013 р. № 000700, від 04.03.2013 р. № 000701, від 01.04.2013р. № 001042, від 10.04.2013 р. № 001209 становить 151 333 грн. 55 коп.

11.08.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість за користування товарним кредитом, однак така залишена останнім без задоволення, доказів протилежного суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, сторони уклали договір поставки №270-р від 15.10.2008 р., у зв’язку з чим набули взаємних прав і обов’язків.

Статтею 1057 ЦК України встановлено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно п.п. 14.1.245. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних щодо кількості та якості поставленого товару не зазначено. Відтак, відповідач, підписуючи накладні, погодився із кількістю та якістю поставленого товару позивачем. Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем обов’язку своєчасної оплати за поставлений товар, який у зв’язку із цим вважається таким, що був поставлений на умовах товарного кредиту. Крім того, судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу відсотки за користування таким товарним кредитом.

Отже, відповідач своїх зобов’язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за Договором поставки №270-р від 15.10.2008 р. А заперечень щодо якості товару та його кількості відповідач суду не надав.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають до задоволення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.193 ГК України, ст.ст. 11, 526, 629, 1057 ЦК України, ст. 14 Податкового кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства “Буський лісгосп” (80500, Львівська область, м. Буськ, вул. Січових Стрільців, 39, ідентифікаційний код 00992504) на користь Приватного підприємства “Айслаг” (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, ідентифікаційний код 13369787) 151 333 грн. 55 коп. боргу та 3 026 грн. 67 коп. – судового збору.

3.Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя Морозюк А.Я.