П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2013 р.
Справа № 2-а-7427/10/2170
Категорія: 8.1.1
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О. Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України, Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року по справі за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України до Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання, -
ВСТАНОВИВ:
29 грудня 2010 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області, в якому просило суд:
- визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 26 листопада 2010 року № 0000251600/0, № 0000261600/0, № 0005232510/0
Постановою від 10 червня 2011 року Херсонський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов, визнав недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.11.2010р. №0000251600/0 в частині застосування штрафу на суму 378,2 грн., визнав недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.11.2010р. №0005231510/0.
Не погоджуючись з постановою суду Державне підприємство «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині відмовлених позовних вимог та в цій частині постановити нову, якою ці позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги Державне підприємство «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України обґрунтовує тим, що підприємством своєчасно був сплачений податок на додану вартість, але податковий орган змінив призначення цих платежів, направивши їх на погашення недоїмки минулих періодів.
Чаплинська міжрайонна Державна податкова інспекція Херсонської області також, не погоджуючись з постановою суду, подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою в цій частині позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги Чаплинська міжрайонна Державна податкова інспекція Херсонської області обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки граничний строк по сплати податкових зобов’язань на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000942310/0 від 05.08.2010 року та № 0000952310/0 від 05.08.2010 року настав 16 серпня 2010 року, а ухвала про відкриття Херсонський окружним адміністративним судом провадження по справі про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень датована 25 серпня 2010 року, внаслідок чого податкові зобов’язання є узгодженими.
Також Чаплинська міжрайонна Державна податкова інспекція Херсонської області посилається на те, що позивач всупереч вимог п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» не повідомив податковий орган про судове оскарження податкових повідомлень-рішень за несвоєчасне виконання яких були нараховані штрафні санкції.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що предметом спору є податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2010 року:
- № 0000251600/0, яким позивачу нарахований штраф по податку на додану вартість в розмірі 20% на суму 1818,60 грн. за затримку сплати на 87 календарних днів ПДВ в розмірі 9093 грн.;
- №0000261600/0, яким позивачу нарахований штраф по податку на додану вартість в розмірі 10% на суму 212,10 грн.. за затримку сплати на 10 календарних днів ПДВ в розмірі 2121 грн.;
- №0005231510/0, якими позивачу нарахований штраф по податку на прибуток в розмірі 20% на суму 374,93 грн. за затримку сплати цього податку на 70 календарних днів в розмірі 1874,67 грн.
Спірні повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 12.11.2010р. №167/16- 30728190 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету, в якому податковий орган встановив, що позивач:
- затримав на 87 днів сплату ПДВ на суму 1936 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000942310 від 05.08.10 р.;
- затримав на 73 дні сплату ПДВ на суму 11 грн. по податковій декларації за липень 2010р. №8069 від 20.08.10р.;
- затримав на 42 дні сплату ПДВ на суму 7146 грн. по податковій декларації за серпень 2010р. №8510 від 20.09.10р.;
- затримав на 10 днів сплату ПДВ на суму 2121 грн. по податковій декларації за вересень 2010р. №10070 від 19.10.2010р.;
- затримав на 70 днів сплату податку на прибуток на суму 1874,67 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000952310/0 від 05.08.10р.
Суд першої інстанції встановив, що на момент винесення спірних повідомлень-рішень, 26 листопада 2010 року, порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу був врегульований ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».
Суд першої інстанції встановив, що податкові повідомлення-рішення від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310/0 направлені відповідачем в адрес позивача по пошті із супроводжувальним листом від 07.08.201р. №217/10/23-130 та отримані позивачем 10.08.2010р., що підтверджено копією поштового повідомлення про вручення.
18 серпня 2010 року позивач засобами поштового зв’язку направив в адрес Херсонського окружного адміністративного суду адміністративний позов про оскарження ряду податкових повідомлень-рішень, у тому числі і рішень ДПІ від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310/0, що підтверджено наданими позивачем матеріалами. Даний позов надійшов до суду 20 серпня 2010 року (а.с. 83-86), а ухвалою від 25 серпня 2010 року за цим позовом відкрито провадження в адміністративній справі №4253/10/2170 (а.с. 47).
Ухвалою суду від 22.11.2010 р. закрито провадження у справі №4253/10/2170 в частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 05.08.2010р. №0000942310 (а.с. 87), а стосовно податкового повідомлення-рішення ДПІ від 05.08.2010р. №000095310 постановою суду від 28.03.2011р. відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 88-89). Ухвала суду від 22.11.2010р. у справі №4253/10/2170 набрала законної сили 30.11.2010р., а постанова суду від 28.03.2011р. не вступила в законну силу внаслідок її апеляційного оскарження.
Таким чином, суд першої інстанції встановив факт своєчасного звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними зазначених рішень ДПІ, а тому податкові зобов'язання по податку на додану вартість, які визначені повідомленням-рішенням ДПІ від 05.08.2010р. №0000942310 стали узгодженими лише з моменту набрання чинності ухвали суду від 22.11.2010р. у справі №4253/10/2170 про закриття провадження в частині визнання недійсним цього рішення, а податкові зобов'язання по податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 05.08.2010р. №0000952310 залишаються неузгодженими на час розгляду цієї справи.
Оскільки нарахування штрафу передбачено за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання, а позивачу з 16.08.2010 р. штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань, які визначені рішеннями від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310/0, нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 26 жовтня 2010 року № 0000251600/0 та № 0005232510/0, тобто до набуття цими податковими зобов’язаннями статусу узгоджених, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 26 жовтня 2010 року № 0000251600/0 та № 0005232510/0., внаслідок їх прийняття з порушенням вимог пп.5.2.1. та пп.5.2.4. п.5.2 ст. 5, пп. 17.1.17 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».
При цьому суд першої інстанції зауважив, що факт, сплати позивачем за платіжним дорученням №310 від 25.10.10р. нараховані йому зобов'язання з ПДВ, у тому числі і ті, що визначені податковим повідомленням рішенням від 05.08.2010р. №0000942310, не робить зобов'язання за цим рішенням автоматично узгодженими з 16.08.10 р.
На підставі встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.11.2010р. №0005231510/0 повністю, а податкового повідомлення-рішення №0000251600/0 в частині застосування штрафу на суму 378,2 грн., нарахованого за несвоєчасну сплату ПДВ в сумі 1936 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000942310 від 05.08.10р. (1936 х 20%=387,20).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень №0000251600/0 та №0000261600/0 штрафних санкції за несвоєчасну сплату ПДВ за податковими деклараціями з цього податку за липень 2010р. №8069, за серпень 2010р. №8510 та за вересень 2010р. №10070, то суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність цих рішень оскільки п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», який був чинний на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. При цьому суд першої інстанції послався на аналогічні положення п. 87.9 ст. 87 ПК України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про хибність доводів позивача щодо своєчасності сплати ПДВ за податковими деклараціями №8069 від 20.08.10р., №8510 від 20.09.10р. та №10070 від 19.10.2010р., оскільки ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи позивач не заперечував проти того факту, що на момент здійснення 30.08.10., 30.09.10 та 01.11.10р. поточних платежів по сплаті ПДВ за податковими деклараціями №8069 від 20.08.10р., №8510 від 20.09.10р. та №10070 від 19.10.2010р. за позивачем рахувалась прострочена заборгованість з цього податку за попередні періоди, на погашення якої ДПІ і зарахувала вказані платежі, що також підтверджено наявністю такої заборгованості відображеної в картці особового рахунку позивача по ПДВ, витяги з якої долучені до матеріалів справи.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга податкового органу не може бути задоволена, а апеляційна скарга Державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України може бути задоволена в повному обсязі.
Апеляційний суд встановив, що податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 року № 0000251600/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 818,60 грн. прийнято за несвоєчасну сплату податкового боргу в розмірі 9 093 грн. (а.с. 8). При цьому, податковий орган посилається на те, що податковий борг в розмірі 9 093 грн. виник внаслідок узгодження податкового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000942310/0 від 05.08.2010 року на суму 1 936,00 грн. Оскільки датою узгодження є 16 серпня 2010 року, а сплата проведена 25.10.2010 р., податковий орган встановив термін затримки 87 днів. (а.с. 98).
Податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 року № 0005232510/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 374,93 грн. прийнято за несвоєчасну сплату податкового боргу в розмірі 1 874,67 грн. При цьому, податковий орган посилається на те, що податковий борг в розмірі 1 874,67 грн. виник внаслідок узгодження податкового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000952310/0 від 05.08.2010 року на суму 1 874,67 грн. Оскільки датою узгодження є 16 серпня 2010 року, а судовим рішенням по справі 2-а-4253/10/2170 від 28 березня 2011 року відмовлено у скасування цього податкового повідомленні-рішення, податковий орган встановив термін затримки 87 днів. (а.с. 88-89).
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийняття оскаржених податкових повідомлень рішень від 26 жовтня 2010 року № 0000251600/0 (а.с. 8) та № 0005232510/0 (а.с. 10), оскільки Державним підприємством «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України своєчасно оскаржено до суду податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2010 року № 0000942310/0 та № 0000952310/0, внаслідок чого, відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» ці податкові зобов’язання не набули статусу узгоджених на час прийняття рішень про застосування штрафних санкцій від 26 жовтня 2010 року.
При цьому апеляційний суд зазначає, що дата набрання законної сили (27.11.2010 р.) ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року про закриття провадження по справі № 2-а-4253/10/2170 в частині вимог про скасування ППР від 05.08.2010р. №0000942310, і є датою узгодження податкового зобов’язання, не зважаючи на те, що податкові зобов'язання по податку на додану вартість були сплачені 25.10.2010 р., що до набрання ухвалою законної сили.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2010р. №0005231510/0 повністю, та податкового повідомлення-рішення №0000251600/0 в частині застосування штрафу на суму 378,2 грн., нарахованого за несвоєчасну сплату ПДВ в сумі 1936 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000942310 від 05.08.10р. (1936 х 20%=387,20).
Проте апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень №0000251600/0 та №0000261600/0 штрафних санкції за несвоєчасну сплату ПДВ за податковими деклараціями з цього податку за липень 2010р. №8069, за серпень 2010р. №8510 та за вересень 2010р. №10070.
Дійсно п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.
Але ні Закон України «Про державну податкову службу, ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», чинні на час виникнення спірних правовідносин, на надавали права податковому органу змінювати цільове призначення платежу, який здійснюється платником податків. Матеріалами справи підтверджено, що поточні платежі по сплаті ПДВ за податковими деклараціями №8069 від 20.08.10р., №8510 від 20.09.10р. та №10070 від 19.10.2010р. мають цільове призначення, а саме сплата ПДВ за відповідний період (а.с. 17-20, 44, 46).
Таким чином, у позивача відсутня затримка по сплаті податкових зобов’язань з ПДВ за податковими деклараціями з цього податку за липень 2010р. №8069, за серпень 2010р. №8510 та за вересень 2010р. №10070.
Таким чином, самостійно визначивши та перерахувавши суми ПДВ за липень, серпень, вересень 2010 року, позивач виконав своє податкове зобов’язання за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки п.п. 7.7 ст. 7 цього Закону не давав податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року по справі за позовом Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" про стягнення заборгованості.
Доводи апеляційної скарги податкового органу не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги підприємства, для відмови у задоволенні апеляційної скарги податкового органу, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Також, відповідно до ст. 94 КАС України Державному підприємству «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України мають бути відшкодовані судові витрати в загальному розмірі 13,60 грн.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України задовольнити.
Скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України в повному обсязі.
Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області від 26 листопада 2010 року № 0000251600/0, № 0000261600/0, № 0005232510/0.
Стягнути з державного бюджету на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 30728190, місцезнаходження: 75235, Херсонська область, Чаплинський район, селище Маркеєв, вулиця Шкільна, будинок, 24) у відшкодування судових витрат 13,60 грн. (тринадцять гривень 60 коп.).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д Домусчі
суддя О.О.Кравець
суддя Л.П.Шеметенко
Судове рішення № 41980052, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-7427/10/2170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: