Ухвала суду № 41979406, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/7191/14

17.12.14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс»

на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві

За позовом (стягувач) Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс»

до (боржник) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Аскор»

про стягнення 55 641, 07 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Аксор» про стягнення боргу у розмірі 55 641, 07 грн. за договором доручення № 16.8.811.700 від 10.02.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7191/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2014р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс» задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Аскор» заборгованість у розмірі 55 641,07 грн. та 1 827,00 грн. – судового збору.

02.07.2014р. Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 р. у справі № 910/7191/14.

15.12.2014 р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс» на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд накласти арешт на кошти Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Аскор» в сумі 57 468,07 грн. та накласти арешти на рухоме майно Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Аскор».

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс» в поданій до суду скарзі зазначає, що 15.07.2014р. скаржник звернувся до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження та Постановою державного виконавця від 24.07.2014р. порушено виконавче провадження по справі № 910/7191/14, та надано боржнику добровільний строк на виконання рішення суду до 30.07.2014р.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс» на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлений у частині першій статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Частиною 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, наведена норма пов’язує можливість відновлення процесуального строку з обов’язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності – з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.01.2006 р. № 3/376(5/323) зазначено, що Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Тож, скаржник з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2014 р. в силу вимог вищезазначених положень закону мав можливість знайомитись з матеріалами виконавчого провадження та отримувати інформацію про його хід та подати у встановлений законодавством строку відповідну заяву, що останнім не було зроблено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скаржником пропущено встановлений ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, 10-тиденний строк для подачі до суду скарги на дії органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність заяви сторони про відновлення строку подачі скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, суд дійшов висновку про необхідність залишити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс» на дії чи бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторітейл Асистанс» на дії чи бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві залишити без розгляду.

Суддя Пригунова А.Б.