Ухвала суду № 41978971, 09.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3987/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваль М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційної фірми "ДІОД ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми "ДІОД ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2013 року № 0001460231 та № 0001470231.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючі дійшли невірних висновків щодо укладення правочинів без мети настання реальних правових наслідків з контрагентами ТОВ «Лоу-Консалт» та ТОВ «Газфил» у перевіряємому періоді, оскільки визнання правочинів недійсними або нікчемними не віднесено до компетенції ДПІ, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та належать скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом першої інстанції встановлено, що ДПІ з 02.01.2013 по 08.01.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВКФ «Діод ЛТД» ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Лоу-Консалт» за грудень 2010 року, ТОВ «Газфил» за липень-вересень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток всього на суму всього 7699,00 грн., занижено податок на додану вартість всього у сумі 6474,00 грн. про що було складено акт № 61/22-200/19301862 від 10.01.2013 року.

На підставі акту перевірки 25.01.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001460231, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8491,25 грн., з яких 7699,00 грн. - за основним платежем, 792,25 грн. - за штрафними санкціями, № 0001470231, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8092,50 грн., з яких 6474,00 грн. - за основним платежем, 1618,50 грн. - за штрафними санкціями.

Перевіряючі дійшли до таких висновків у зв'язку з тим, що правочини, які були укладені між ВКФ «Діод ЛТД» ТОВ , ТОВ «Лоу-Консалт», ТОВ «Газфил», на думку перевіряючих, не були здійснені на реальне настання правових наслідків, в порушення вимог ст.. 203 ЦК України, оскільки за вказаними контрагентами позивача встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів тощо, про що свідчать Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Газфіл» а.с. 146-151), Акт «Про результати проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лоу-Консалт» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період грудень 2010 року» (а.с. 138-145), відповіді УМВС України в Миколаївській УДАІ, ГУ Держкомзему на запити ДПІ щодо наявності зареєстрованих за підприємством транспортних засобів та земельних ділянок відповідно.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Так, відповідно до положень пп. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивачем було укладено договори з ТОВ «Лоу-Консалт» та ТОВ «Газфил».

Так, 11.10.2010 року з ТОВ «Лоу-консалт» позивачем було укладено договір № 3841-20-14 за яким виконавець (ТОВ «Лоу-Консалт») зобов'язаний виконати консультативно-методичні послуги по розробці та передачі нормативно-правової та програмної документації для підприємства ВКФ «Діод ЛТД». Так, на підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано Акт приймання-здавання робіт від 22.12.2010 року, відповідно до якого ТОВ «Лоу-Консалт» розроблено та передано замовнику бази даних нормативно-правової інформації по направленням діяльності підприємства; проведено кваліфікаційний тренінг з адміністративно-управлінським персоналом; розроблено спеціалізовані інструкції, положення і технологічні матеріали , поєднані із забезпеченням охорони праці при виконанні робіт на автомобільно-заправних станціях; атестовано персонал на предмет відповідності кваліфікаційних вимог встановлених міжнародними стандартами; передано інформаційно-довідкову систему «Зодчий», передано прикладне програмне забезпечення АВК-3 (а.с. 67).

Крім того, ТОВ «Лоу-Консалт» на адресу ВКФ «Діод ЛТД» ТОВ виписано податкову накладну від 22.12.2010 року № 221202.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що з матеріалів справи не вбачається застосування наданих послуг в господарській діяльності позивача. Позивачем не надано суду жодних підтверджень щодо використання у своїй господарській діяльності відповідно до КВЕД вищенаведених консультативно-методичних послуг, зокрема, яким чином застосовано ІДС «Зодчий» (базу нормативно-правових документів у сфері будівництва), доцільність розроблення документації стосовно безпеки праці на АЗС тощо.

Крім того, ВКФ «Діод ЛТД» на протязі червня-вересня 2011 року укладено ряд договорів з ТОВ «Газфіл» предметом яких переважно є надання посередницьких послуг, а також послуг пов'язаних з діагностикою, ремонтом, обслуговуванням кондиціонерів та конвекторів (70-77).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надані Акти приймання-здавання робіт (а.с. 64-66,68-69).

Крім того, ТОВ «Газфил» на адресу позивача було виписано ряд податкових накладних (а.с. 58-60, 62-63).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені у податковій накладній, серед них: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; вид цивільно-правового договору.

Судом першої інстанції встановлено, та судом апеляційної інстанції не заперечується, що у податкових накладних вбачається невідповідність , а саме:

Так, податкова накладна від 26.08.2011 року № 261 містить відомості про вид цивільно-правового договору «Договір поставки» тоді як в номенклатурі постачання товарів/послуг продавця зазначено про послугу - «Монтаж конвекторів», тоді як договір поставки та договір надання послуг різняться за своєю правовою природою. Така ж невідповідність встановлена судом і у податкових накладних № 16 (а.с. 60), № 28, № 63 (а.с. 62-63). Крім того, у податковій накладній № 261 відсутні дата та номер договору, а відтак, встановити, на виконання якого договору вона виписана неможливо (а.с. 58).

Податкова накладна № 1 від 02.08.2011 року виписана за договором про надання послуг від 02.08.2011 року № 000136, проте в матеріалах, доданих до позовної заяви договір з такими реквізитами відсутній (а.с. 59).

Крім того, позивачем не підтверджено, яким чином надані йому послуги були використані ним у його господарській діяльності.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо не встановлення реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Лоу-Консалт» та ТОВ «Газфил» за рахунок яких ним було сформовано податковий кредит, визначено податок на прибуток на податок на додану вартість у перевіряємому періоді. А відтак, податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем за результатами проведеної перевірки, винесені правомірно та скасуванню не належать.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "ДІОД ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми "ДІОД ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.