Постанова № 41978516, 05.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 грудня 2014 року 15:30 №826/17768/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс»

до

третя особа

першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції

товариство з обмеженою відповідальністю «Женева»

про

визнання протиправними дій та скасування постанови від 20.10.2014 ВП№45075622,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Женева» про визнання протиправними дій та скасування постанови від 20.10.2014 ВП№45075622.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на думку позивача, оскаржуваною постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2014 ВП№45075622 винесеною державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції порушено права та законні інтереси позивача, а тому така постанова підлягаю скасуванню.

Справу №826/17768/14 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи явку в судове засідання 04.12.2014 не всіх осіб, які беруть участь у справі, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 20.10.2014 відкрито виконавче провадження ВП№45075622 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 29.09.2014 №921/329/14-г/17 про витребування з товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» нерухомого майна, а саме приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вулиця Руська, 19, реєстраційний номер згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 21303784 та повернення його у володіння товариству з обмеженою відповідальністю «Женева».

Позивач вважаючи, що дії відповідача щодо винесення такої постанови та саму постанову протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 19 Закону ).

Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження відкрито державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 29.09.2014 №921/329/14-г/17.

Позивач посилається на те, що органи державної виконавчої служби не уповноважені на здійснення державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Женева» на нерухоме майно: приміщення подарункового магазину за адресою: місто Тернопіль, вулиця Руська, 19, проте судом не беруться такі висновки позивача, оскільки виконавче провадження є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів, які здійснюються на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, іншими нормативно-правовими актами, а у разі неможливості виконання рішення суду у встановлені законом спосіб чи порядок державний виконавець має право звернутися до суду із заявою про зміну способу та поряду його виконання.

Також, позивачем зазначено, що виконавче провадження щодо витребування нерухомого майна, а саме приміщення подарункового магазину за адресою: місто Тернопіль, вулиця Руська, 19 не може бути здійснено, оскільки власником такого майна є позивач, а тому будь-які дії державного виконавця щодо вилучення майна від позивача до внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності на зазначене майно за стягувачем (товариством з обмеженою відповідальністю «Женева») будуть вважатися незаконними.

Так, суд не може погодитись з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі №921/329/14-г/17 ухвалено витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» (м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 38699162) нерухоме майно, а саме приміщення подарункового магазину, що розташоване за адресою місто Тернопіль, вулиця Руська, 19, реєстраційний номер згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 21303784 та повернути його у володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» (м. Київ, вул. Артема, буд. 24 "Б", код ЄДРПОУ 32494233).

З постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі №921/329/14-г/17 вбачається, що вона набрала законної сили з моменту прийняття, отже в силу приписів статті 124 Конституції України є обов'язковою до виконання на всій території України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2014 ВП№45075622, рішення Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 по справі №921/329/14-г/17 набрало законної сили 03.09.2014.

Доказів виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справі №921/329/14-г/17, що набрало законної сили, в добровільному порядку, позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2014 ВП№45075622 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такої постанови, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.