Постанова № 41978121, 08.12.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року Житомир справа № 806/5101/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

за участі секретаря Смолінської І.П.,

за участі представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Спільне українсько-іспанське підприємство «Іскор» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської об’єднаної державної податкового інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000242200 від 09.09.2014 року. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Коростишівською ОДПІ було проведено документальну позапланову перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сібол» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, за результатами, якої було складено акт №144/22/14350815 від 22.08.2014 року. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення0рішення №0000242200 від 09.09.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на 7450 грн. у т.ч. 5960 грн. – за основним платежем та 1490 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки воно, на його думку, винесено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення, зазначив, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом було дотримано усіх вимог законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи Коростишівською ОДПІ було проведено документальну позапланову перевірку спільним українсько-іспанське підприємство «Іскор» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сібол» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №144/22/14350815 від 22.08.2014 року у якому контролюючим органом зроблено висновок про порушення спільним українсько-іспанським підприємством «Іскор» вимог п.44.1 ст.44, 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України в результаті чого підприємством занижено ПДВ на 5960 грн.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення0рішення №0000242200 від 09.09.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на 7450 грн. у т.ч. 5960 грн. – за основним платежем та 1490 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що у якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Позивачем (покупець) для здійснення господарських операцій з ТОВ «Сібол» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №12-08-2013/2 від 12.08.2013 року. За умовами даного договору СУІП «Іскор» купувало у ТОВ «Сібол» товар, перелік якого наводився у специфікаціях, які є невід’ємними частинами вказаного договору.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Коростишівська ОДПІ вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Сібол» до складу податкового кредиту, оскільки, ТОВ "Сібол" перереєстровано до м. Запоріжжя та має стан платника "3" - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), крім того, з акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2014 року №1011/26-55-22-07/37265968 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Сібол» щодо підтвердження господарських операцій з суб’єктами господарювання за січень-лютий 2014 року вбачається, що підприємство відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням, а також те, що СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування по матеріалам, які внесено до ЄРДР під №32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв’язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючими СПД та підприємствами, що містять ознаки фіктивності у тому числі і ТОВ «Сібол», що призвело до несплати податків у особливо великих розмірах.

Суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу зважаючи на наступне.

Господарські операції між СУІП «Іскор» та ТОВ «Сібол» підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими накладними. Зауважень що вказаних документів у відповідача немає, тобто вони підтверджені первинними документами наданими позивачем у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб’єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі “Інтерсплав проти України”).

Крім того, слід відмітити, що чинним законодавством не передбачено обов’язок проведення зустрічних перевірок для підтвердження податкового кредиту.

Жодних посилань та доказів того, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Сібол» не був зареєстроване платниками податку на додану вартість та не мав свідоцтв платників ПДВ відповідачем надано не було.

Водночас, позиція відповідача щодо заниження позивачем ПДВ грунтується на тому, що при проведенні перевірки на підтвердження виконання умов вказаних договорів СУІП "Іскор" було надано ТТН у яких міститься суперечлива інформація, зокрема, щодо пункту навантаження.

Суд не погоджується з таким твердження контролюючого органу з наступних підстав.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно- матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно- транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно- транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, тобто, навіть у разі ненадання цих документів до перевірки такі дії позивача не можуть бути розцінені, як підстави до висновку до заниження сум ПДВ.

Крім того, слід відмітити, що відповідно до роз’яснень наданих Вищим адміністративним судом України сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Що стосується посилання представника відповідача на те, що ТОВ "Сібол" перереєстровано до м. Запоріжжя та має стан платника "3" - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), то суд відноситься до нього критично та не приймає його до уваги зважаючи на наступне.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури винесено Господарським судом Запорізької області 13.06.2014 року у справі №908/1778/14 та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.06.2014 року. Наведені обставини свідчать про те, що у січні 2014 року ТОВ "Сібол" міг здійснювати підприємницьку діяльність, крім того, відкриття ліквідаційної процедури та припинення юридичної особи не є тотожними поняттями.

Слід також наголосити, що факт фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків встановлюються в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду у кримінальному провадженні ні за ст. 205 КК України ( фіктивне підприємництво), ні за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) щодо контрагента позивача суду не надано.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у січні 2014 року по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Сібол», кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000242200 від 09 вересня 2014 року протиправним та скасувати його.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 15 грудня 2014 р.