Рішення № 41977009, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22773/14

17.12.14

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", м. Донецьк,

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс Гармонія", м. Київ,

про

стягнення заборгованості 13314,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з`явився

від відповідача:

не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" (надалі – ПрАТ "АПК-Інвест"), звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс Гармонія", (надалі – ТОВ "Продтранс Гармонія") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 12349,02 грн., пені у розмірі 347,86 грн. та штрафу в розмірі 617,45 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014р. порушено провадження у справі №910/22773/14 та розгляд справи призначено на 30.10.2014р.

З метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, розпорядженням Голови Господарського суду місті Києва від 30.10.2014р., у зв’язку із перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці, справу №910/22773/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2014р. справу №910/22773/14 було прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

30.10.2014р. до початку розгляду по-суті, від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 12349,02 грн. основного боргу, штраф у розмірі 617,45 грн. та пеню у розмірі 542,37 грн.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене, суд визнає подане клопотання таким, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв’язку з чим клопотання прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2014р., у зв`язку із неявкою уповноваженого представника відповідача до зали судового засідання, розгляд справи відкладено на 19.11.2014р.

19.11.2014р. представником позивача подано документи для залучення до матеріалів справи документів.

Господарським судом міста Києва 19.11.2014р. відкладено розгляд справи №910/2277314, у зв’язку із неповним наданням сторонами витребуваних документів та неявкою уповноваженого представника відповідача.

Ухвалою від 03.12.2014р. у зв’язку із неявкою представників сторін та ненаданням витребуваних судом документів розгляд справи відкладено на 17.12.2014р. Ухвалою суду зобов’язано позивача надати суду оригінал договору №1187/ДП-13 від 17.10.2013р. для огляду в судовому засіданні або письмові обґрунтовані пояснення стосовно неможливості надання оригіналу даного договору.

17.12.2014р. уповноважені представники сторін на виклик суду не з’явились. При цьому, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, передбаченими ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не надав відзив з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог на позовну заяву.

Необхідно зазначити, що ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.10.2014р, про прийняття до свого провадження від 30.10.2014р. та відкладення розгляду справи від 30.10.2014р., 19.11.2014р. та 03.12.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04053, м. Київ, вулиця Ю. Коцюбинського, будинок 7, офіс 9 та отримані останнім 27.10.2014р., 05.11.2014р., 24.11.2014р. та 08.12.2014р., про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи.

04.12.2014р. через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) суду надійшли витребувані докази від позивача, які були долучені до матеріалів справи, зокрема, письмове пояснення щодо неможливості надання господарському суду для огляду оригіналу договору №1187/ДП-13 від 17.10.2013р. Згідно пояснень позивача, оригінал договору знаходиться у архіві ПрАТ "АПК-Інвест", розташованому у м. Донецьк, на території якого діють збройні угрупування та проводиться антитерористична операція та є відповідний ризик для життя співробітників ПрАТ "АПК-Інвест", у зв’язку з чим позивач на сьогоднішній день не має можливості надати оригінал договору.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У п.п. 2.2., 2.4., 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. за №18 зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Подання письмових доказів, якщо їх не додано до позовної заяви чи до відзиву на неї, має здійснюватися: або з супровідним листом через канцелярію суду; або безпосередньо в судовому засіданні за резолюцією судді (із зазначенням про це в протоколі відповідного судового засідання, якщо про долучення доказів до справи стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі, заявлено усне клопотання) та з подальшою їх реєстрацією в канцелярії суду. У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК. Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Так само за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 14 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо розумності строку розгляду справи та враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22773/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.10.2013р. між ПрАТ "АПК-Інвест" (надалі - постачальник) та ТОВ "Продтранс Гармонія" (надалі - покупець) укладено договір дистрибуції №1187/ДП-13, за умовами якого постачальник зобов’язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями ковбасні вироби та продукти зі свинини готові до вживання в їжу (надалі іменується «Товар») за найменуванням товару (з визначенням відповідних назв та сортів), асортиментом та цінами згідно з прейскурантом виробника.

Відповідно до п. 2.3. договору конкретна кількість, асортимент, строки поставки відповідної партії товару визначаються сторонами шляхом надання покупцем та прийняття постачальником відповідних заявок на товар, оформлених за формою визначеною в додатку №1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною (надалі за текстом – Заявка/Заявки).

Сторони договору погодили, що супровідними документами на товар є наступні документи: видаткова накладна; товарно-транспортна накладна; посвідчення про якість; інші документи, пов’язані із дистрибуторською діяльністю (сертифікати, інформаційні листи, погодження, тощо) (п. 2.6. договору).

Згідно п. 4.5. договору, зобов’язання постачальника з поставки вражається виконаним у момент передачі товару покупцю.

Сторони погодили, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару в місці поставки (п. 4.6. договору).

Згідно п. 4.8 договору моментом передачі товару є момент оформлення відповідних супровідних документів на товар, з зазначенням цих документах дати фактичного отримання товару.

Покупець, при відповідності товару умовам цього договору, діючим стандартам, технічним умовам, зобов’язаний при прийнятті товару, надати постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформлену відповідності до вимог чинного законодавства України та підписати товарну/видаткову накладну (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору покупець здійснює оплату товару постачальнику в розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними на протязі 11 (одинадцяти) банківських днів з дня отримання товару.

Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що днем здійснення платежу вважається день в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок постачальника.

За несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику штраф в наступному розмірі: - за прострочення платежу від одного до десяти календарних днів – 0,5 відсотка від вартості поставленого та неоплаченого товару; - за прострочення платежу від десяти до тридцяти календарних днів – 1 відсоток від вартості поставленого та неоплаченого товару; - за прострочення платежу понад тридцять календарних днів – 5 відсотків від вартості поставленого та неоплаченого товару (п.9.6 договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, набирає чинності з 01 листопада 2013 року і дії по 31 грудня 2014 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за ним (п. 11.1 договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, ПрАТ "АПК-Інвест" зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 12349,02 грн., однак, відповідач свої зобов’язання за договором в частині оплати отриманого товару не виконав. Станом на дату подачі позову у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 12349,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач передає, а відповідач отримує та оплачує переданий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно товарних накладних №3286К від 03.08.2014р. на суму 4957,39 грн., №3397К від 10.08.2014р. на суму 2616,17 грн., №3467К від 13.08.2014р. на суму 2084,09 грн., №3584К від 20.08.2014р. на суму 2691,37 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, які знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, містять посилання на договір №1187/ДП-13 від 17.10.2013р. та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 12349,02 грн.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов пунктом 7.2 договору покупець здійснює оплату товару постачальнику в розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними на протязі 11 (одинадцяти) банківських днів з дня отримання товару.

Отже, з урахуванням п.7.2 договору за видатковими накладними:

- №3286К від 03.08.2014р. на суму 4957,39 грн. строк оплати настав 18.08.2014р.;

- №3397К від 10.08.2014р. на суму 2616,17 грн. строк оплати настав 25.08.2014р.;

- №3467К від 13.08.2014р. на суму 2084,09 грн. строк оплати настав 28.08.2014р.;

- №3584К від 20.08.2014р. на суму 2691,37 грн. строк оплати настав 04.09.2014р.;

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України укладення договору передбачає, що він відповідає встановленим законодавством вимогам, і умови договору не суперечать положенням нормативно-правових актів. Отже, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов’язання за своєю правовою природою є правовідношенням, зміст якого розкривається, як через активну поведінку боржника - здійснення ним певної дії (передачі майна, виконання роботи, надання послуги, сплати грошей тощо), так і пасивну - утримання від певної дії. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено повну оплату за поставлений товар, що підтверджується довідкою, складеною ПрАТ "АПК-Інвест" про стан заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.11.2014р. за вихідним номером 790 від 24.11.2014р.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та факт того, що матеріалами справи підтверджено існування обов’язку у відповідача зі сплати коштів за поставлений товар на суму 12349,02 грн., а відповідачем у встановленому законом порядку доводи позивача не спростовано. Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ "АПК-Інвест" до ТОВ "Продтранс Гармонія" щодо стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 12349,02 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 542,37 грн.

Як встановлено судом, в п. 9.6. договору сторони передбачили відповідальність за порушення строку виконання зобов’язання з оплати поставленого товару, встановивши, що за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Із матеріалів справи вбачається, що розрахунок пені позивачем виконано за період з 19.08.2014р. по 29.10.2014р.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С – сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д – кількість днів прострочення).

Встановлено, що відповідач мав оплатити:

- за товарною накладною №3286К від 03.08.2014р. на суму 4957,39 грн. строк оплати настав 18.08.2014р. (пеня нараховується з 19.08.2014р.) та складає 244,47 грн.;

- за товарною накладною №3397К від 10.08.2014р. на суму 2616,17 грн. . строк оплати настав 25.08.2014р. (пеня нараховується з 26.08.2014р.) та складає 116,47 грн.;

- за товарною накладною №3467К від 13.08.2014р. на суму 2084,09 грн. строк оплати настав 28.08.2014р. (пеня нараховується з 29.08.2014р.) та складає 88,50 грн.;

- за товарною накладною №3584К від 20.08.2014р. на суму 2691,37 грн. строк оплати настав 04.09.2014р. (пеня нараховується з 05.09.2014р.) та складає 101,39 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що загальний розмір пені за вказаний вище період становить 550,83 грн.

Проте, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення суми пені за період з 19.08.2014р. по 29.10.2014р. в розмірі 542,37 грн. За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення суми пені у меншому розмірі ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом ПрАТ "АПК-Інвест", як особи інтереси якої порушені.

Окрім того, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача штраф у розмірі 5 відсотків від вартості поставленого та неоплаченого товару за прострочення платежу понад тридцять календарних днів (п. 9.6 договору).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком штрафу на суму 617,45 грн. (12349,02 грн. х 5% = 617,45грн.), який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Витрати по сплаті судового збору, з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продтранс Гармонія” (04053, місто Київ, вулиця Юрія Коцюбинського, будинок 7, офіс 9, код ЄДРПОУ 37535860) на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (83003, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок 89, код ЄДРПОУ 34626750) основний борг у розмірі 12349 (дванадцять тисяч триста сорок дев’ять) грн. 02 коп., пеню у розмірі 542 (п’ятсотсорок дві) грн. 37 коп., штраф у розмірі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено – 19.12.2014 року.

Суддя В.В. Князьков