Постанова № 41975706, 05.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 р. Справа № 804/16250/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона" до Дніпродзержинської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2014р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005012201 від 24.10.2013 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 32 373,00 грн. прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 4102-25 від 09.09.2014 року про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Крона» податкового боргу у розмірі 28 967,92 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженої відповідальністю «Крона» (далі за текстом позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам та взаєморозрахунків з контрагентами щодо здійснення експортних операцій в січні 2013 року та придбання експортного товару. За результати перевірки було складено акт з яким позивач не погоджується та вважає дії відповідача щодо складення податкового повідомлення - рішення та вимоги є протиправними та не відповідають діючому законодавству.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи судом були встановлені наступні обставини, а саме

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона» (код ЄДРПОУ 32401217) зареєстроване 11.06.2003 р. виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.06.2003 р. № 1 223 120 0000 001521, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.06.2003 р. за № 96.

У період з 25.09.2013р. по 27.09.2013р. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Крона» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з фірмою West Trade Piotr Kowalow (Польша) та TOB «Техпром» (Росія) щодо здійснення експортних операцій в січні 2013 року та придбання експортного товару і відображення їх у податковому обліку.

Перевірка проводилась на підставі наказу № 349 від 25.09.2013 року, направлення виданого Дніпродзержинською ОДПІ від 25.09.2013 року № 349 Шкодою Костянтином Олександровичем головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, у відповідності з пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Перевірка проводилась на підставі наказу № 349 від 25.09.2013 року, направлення виданого Дніпродзержинською ОДПІ від 25.09.2013 року № 349 Шкодою Костянтином Олександровичем головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, у відповідності з пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт № 664/83/04-03-03-22-01-08/32401217 від 04.10.2013 року відповідно до якого у висновку було встановлено порушення: п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за грудень 20)2 р. на загальну суму 21 582,00 грн.

11.03.2014 року ТОВ «Крона» отримало податкову вимогу від 08.02.2014 року № 19- 25, зі змісту якої вбачається, що станом на 07.02.2014р. сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 27 398,97 грн., у тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) усього становить 27 938,97 грн., з яких 16 607,97 - сума основного платежу, 10 791,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з даною вимогою ТОВ «Крона» оскаржило її до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року податкову вимогу від 08.02.2014 року № 19-25 визнано протиправною та скасовано.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд виходив з того, що позивачем не було отримано податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0005012201 (форми «Р»), прийняте на підставі акту перевірки № 664/83/04-03-22-01- 08/32401217 від 04.10.2013 року, яким визначалося грошове зобов'язання «ТОВ «Крона» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 21 542,00 грн. за основним зобов'язанням, 10 791,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Відтак, зазначене грошове зобов'язання є неузгодженим, а податкова вимога від 08.02.2014 року № 19-25 винесена передчасно в порушення ст. 56, 59 Податкового кодексу та порушує права ТОВ «Крона» на оскарження рішень контролюючих органів.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що ТОВ «Крона» податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0005012201 не отримувало, а тому граничні строки його оскарження не настали, отже у Дніпродзержинської ОДПІ були відсутні законні підстави для винесення податкової вимоги.

Проте, незважаючи на наявність судового рішення, яке хоч і не набрало законної сили, але в якому встановлені обставини об'єктивної дійсності, відповідач зважується на завідомо протиправні дії - приймає нову податкову вимогу від 09.09.2014 року № 4102-25 за вищевказаним неузгодженим грошовим зобов'язанням.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія Акту перевірки від 04.10.2013р. з конвертом; копія наказу на перевірку від 25.09.2013р., копія направлення на перевірку від 25.09.2013р., копія заперечень від 14.10.2013р. на Акт перевірки; копія Податкової вимоги № 19-25 від 08.02.2014р.; копія Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2014р. у справі № 804/3863/14; копія податкового повідомлення рішення № 0005012201 від 24.10.2013р.; копія Податкової вимоги № 4102-25 від 09.09.2014р.; копія договору № 06112012 від 06.11.2012р., копія накладної № 2502 від 06.12.2012р., копія податкової накладної № 2502 від 06.12.2012р., копія платіжного доручення № 597 від 18.03.2013р., копія платіжного доручення № 606 від 19.03.2013р., копія Договору комісії № 201222 від 31.05.2012р., Копія специфікації № 1 від 31.05.2012р., копія додаткової угоди № 1 від 31.05.2012р., копія акту прийому-передачі від 06.12.2012р., копія звіту комісіонера № 27/12 від 06.12.2012р., копія акту виконаних робіт № 27 від 06.12.2012р., копія Контракту № 29/ЕХР від 10.08.2010р., копія ВМД № 110070000/2012/329991 від 06.12.2012р., копія свідоцтва про держ. реєстрацію ТОВ «Крона», копія свідоцтва платника ПДВ.

Відповідно заперечень до адміністративного позову відповідач зазначає, що Перевіркою TOB «Крона» встановлено порушення: п.44.1, п.44.3, п.44,5 п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 21 582,00 грн.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт від 04.10.2013 №664/83/04-03-22-01-08/32401217 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0005012201 від 24.10.2013р. (далі оскаржуване податкове повідомлення-рішення), у зв'язку з чим позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 21 582,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 10 791,00 грн.

Вказане оскаржуване податкове повідомлення-рішення надіслано Позивачу поштою 24.10.2013 рокую.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді згідно згідно АРМу «Митниця» та ВМД №329991 ТОВ «Крона» відвантажено за межі митної території України (експорт товарів) товар (суміш екзотермічна марки СЕТ), який було придбано у ТОВ «МЕТ-КОМП» (код ЄДРПОУ 37718880) згідно договору від 06.11.2012 року №06112012.

У перевіряємому періоді згідно первинних документів (податкових накладних, видаткових накладних) ТОВ «Крона» отримано від ТОВ «МЕТ-КОМП» (код ЄДРПОУ 37718880) ТМЦ (суміш екзотермічна марки СЕТ) кількістю 65,4 тон на загальну суму 129

492,00 грн, в тому числі ПДВ у сумі 21 582,00 грн.

Товаро - транспортні накладні, як зазначає відповідач товаросупровідні документи та інші документи підтверджуючі реальність здійснення операції підприємством до перевірки надано не було.

Також. ТОВ «Крона» не надано первинних бухгалтерських документів (звіти про відрядження посадових осіб, накази по підприємству), підтверджуючих узгодження договору від 06.11.2012 року №06112012 (місце складання (узгодження) - м. Донецьк) з ТОВ «МЕТ- КОМП». супроводження ТМЦ (суміш екзотермічна марки СЕТ) з м. Донецька до м. Дніпродзержинська при отриманні товару.

Але, згідно первинних документів, наданих для перевірки (податкових накладних, видаткових накладних, та інш.) при придбанні товарів присутня власноруч відповідальна особа підприємства - директор ТОВ «Крона».

Судом встановлено, а саме що як передбачено пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 2.2 Порядку податкова вимога формується, якщо, зокрема, платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

За умовами п. 59.3 ст. 59 ПКУ та п. 4.1 Порядку податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

При цьому, з урахуванням вимог п. 56.15 ст. 56 ПКУ п. 2.3 Порядку протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Податковим Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Згідно аналізу положень ст. 56, 57, 102 ПКУ, грошове зобов'язання, яке визначене платнику податків, не вважається узгодженим протягом 10 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення, тобто строку передбаченого для його оскарження, якщо платник податків не погоджується з ним та проходить процедуру оскарження.

У зв'язку з тим, що позивач не отримував податкове повідомлення- рішення від 24.10.2013 року № 0005012201, складене на підставі акту перевірки № 664/83/04-03-22-01-08/32401217 від 04.10.2013 року, то відповідно граничні строки його оскарження не настали, а грошове зобов'язання визначене ним - є неузгодженим.

Таким чином, у Дніпродзержинської ОДПІ відсутні підстави для формування та направлення податкової вимоги від 09.09.2014 року № 4102-25.

За таких умов, оскільки повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0005012201 не було вручено позивачу саме через недбалість податкового органу, не можна стверджувати й про правомірність направлення податкової вимоги про сплату податкового боргу, підстави для виникнення якого відсутні у розумінні положень податкового законодавства України.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Крона» мало наступні фінансово-господарські взаємовідносини.

ТОВ «Крона» (Покупець) та ТОВ «МЕТ-КОМ» (Продавець) уклали Договір № 06112012 від 06.11.2012 року.

Згідно п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі товар, у відповідності з видатковою накладною до даного Договору.

За умовами п. 2.1 Ціна на товар та його кількість вказані у видаткових накладних до даного Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору товар має супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна; рахунок; податкова накладна; залізнична накладна.

Строк дії даного Договору до 06 листопада 2013 року (п. 8.6 Договору).

На виконання умов Договору та підтвердження реальності фінансово-господарських операцій між сторонами було складено наступні первинні документи : накладна № 2502 від 06.12.2012р. на загальну суму 129 492,00 грн., в тому числі ПДВ - 21 582,00 грн., податкова накладна № 2502 від 06.12.2012р. на загальну суму 129 492,00 грн., в тому числі ПДВ - 21 582,00 грн.

Розрахунки між ТОВ «Крона» та ТОВ «МЕТ-КОМ» були проведені вчасно і в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними документами : платіжне доручення № 597 від 18.03.2013р.; платіжне доручення № 606 від 19.03.2013р.

В подальшому придбаний товар (суміш екзотермічна марки СЕТ) було реалізовано на експорт за договором комісії № 201222 від 31.05.2012р. укладеним ТОВ «Крона» (Комітент) з ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» (Комісіонер).

Відповідно до вищезазначеного договору Комісіонер, за обумовлену комісійну плату за дорученням і за рахунок Комітента, зобов'язався вчинити в інтересах останнього від свого імені правочин (укласти зовнішньоекономічний контракт) з продажу на експорт товару комітента, істотні умови якого визначаються Сторонами у Специфікаціях та додатках до цього Договору, та передати все одержане за Договором Комітентові.

Специфікацією № 1 від 31.05.2012 року було визначено умови постави - DAP кордон Україна-Росія відповідно до Інкотермс 2010.

Дніпродзержинська ОДПІ посилається на відсутність фактичного постачання товарів та нереальність здійснення господарських операцій, у зв 'язку з ненаданням до перевірки товарно-транспортних накладних та товаросупровідних документів. Проте з такими доводами погодитися не молена, виходячи з наступного.

Умови поставки DAP Інкотермс 2010 - «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцю товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

ТОВ «Крона» не здійснювало транспортування придбаного товару для його подальшої реалізації на експорт, будь-яких договорів з перевізниками не укладало, так як це є обов'язком ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» й усі витрати, пов'язані з транспортуванням товару, покладаються на останнього.

До того ж, аналіз Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, дає підстави вважати, що товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей (далі - ТМЦ).

Податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Відсутність у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати з придбання цього товару до складу валових витрат та сформувати податковий кредит.

Зазначеної позиції дотримуються у своїй практиці адміністративні суди вищих інстанцій, зокрема такий висновок наведено в ухвалі ВАС України від 16.04.2013р. № К/800/9087/13 та в ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. № К/9991/64514/11.

Крім того, за умовами пунктів 2.1.3 та 2.1.4 Договору комісії № 201222 від 31.05.2012 року до обов'язків Комісіонера належить вжиття всіх необхідних заходів щодо збереження від втрати, нестачі або пошкодження (псування) прийнятого товару на комісію, а також вжиття заходів щодо його належної охорони та збереження протягом строку збереження.

Додатковою угодою № 1 від 31.05.2012 року до Договору комісії № 201222 сторонами було погоджено, що товар, переданий комісію згідно акта прийому-передачі від 31.05.2012 р., буде знаходитися на матеріально-відповідальному зберіганні на безкоштовній основі до моменту відправлення його на експорт за адресою : м. Золочів, Харківської області на підприємстві ТОВ «ПРАЙМ КТМ».

Відтак, товаро-транспортні накладні та товаросупровідні документи не є необхідними для ведення податкового обліку ТОВ «Крона», оскільки всі витрати покладаються на ТОВ «ПКФ «Нонвесттех».

06.12.2012 року актом прийому - передачі було передано товар на комісію в кількості 65,4 т. на загальну суму 118 716,70 грн.

На підтвердження виконаних послуг за договором комісії № 201222 від 31.05.2012р. ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» було складено звіт комісіонера № 27/12 від 06.12.2012р., згідно якого товар (суміш екзотермічна марки СЕТ) була реалізована ТОВ «Техпром» по Контракту № 29/ЕХР від 10.08.2010р., внаслідок чого були понесені витрати на загальну суму 7 382,50 грн. (з ПДВ). Винагорода Комісіонера склала 1 187,17 грн. в т.ч. ПДВ - 197,86 грн..

У відповідності зі ст. 1 Закону України № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ЗУ № 996-ХІУ) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Усі первинні документи ТОВ «Крона» оформлені належним чином, містять необхідні реквізити встановлені законодавством, відображають зміст та умови проведених господарських операцій, які спричинили реальні зміни майнового стану Позивача з контрагентами.

Згідно пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, визначальним фактором для Формування податкового кредиту платником ПДВ є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна № 2502 від 06.12.2012р., за формою і змістом повністю відповідає вимогам ПК України та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, підпунктом 2.2.11. пункту 2 (Мета та предмет діяльності) Статуту ТОВ «Крона» від 17.11.2006р. передбачено здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Згідно пп. г) п. 185.1. ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

За загальним правилом, встановленим п. 187.1 ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено пп. а) пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з експорту товарів, якщо їх експорт підтверджений вантажно-митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства, оподатковуються за нульовою ставкою.

ТОВ «Крона» підтвердило експорт товарів наданими до перевірки засвідченими копіями первинних документів, зокрема ВМД № 110070000/2012/329991 від 06.12.2012р., про що також згадується в акті перевірки.

Відповідно до положень п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПКУ собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Так згідно з п. 10 ПБУ-16 (Наказ Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р.) собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (далі - ПБО-9). У положеннях п. 9 ПБО-9 (наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р.) передбачено перелік фактичних витрат, що формують первісну вартість товарів, придбаних за плату. До них відносяться : суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків: суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Оскільки ПДВ згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком (п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) і відшкодовується підприємству згідно з нормами ПКУ, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.

Цим положенням кореспондує пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України, відповідно до якого до складу витрат не включаються суми податку на прибуток, а також податків, установлених п. 153.3 ст. 153 та ст. 160 цього кодексу; податку на додану вартість, включеного до піни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом 4 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, законодавство України прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари, які придбаваються для їх подальшого використання в господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до ПК України у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, податок на додану вартість, включений до ціни товару (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого та невиробничого використання, не включається до складу витрат.

Факт сплати ТОВ «Крона» комісійної винагороди ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» відповідає приписам Глави 69 (Комісія) ЦК України, а тому включення суми ПДВ у складі вартості цієї винагороди до податкового кредиту було здійснено позивачем у відповідності з вимогами п. 198.3. ст. 198 ПК України.

За таких умов, податковий орган помилково робить висновок про збитковість даних операцій через реалізацію ТМЦ за ціною, нижчою від ціни придбання, так як при визначенні витрат понесених при придбанні товару включає податок на додану вартість та водночас не враховує той факт, що операції з реалізації товару на експорт оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дніпродзержинською ОДПІ не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про нереальність господарських операцій з придбання ТОВ «Крона» ТМЦ та укладення договорів з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

У зв'язку з вище наведеним суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки не обґрунтовані та не відповідають дійсності.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі цілком правомірними та відповідають чинному законодавству, і позивачем було доведено їх правомірність.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005012201 від 24.10.2013 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 32 373,00 грн. прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області;

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 4102-25 від 09.09.2014 року про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Крона» податкового боргу у розмірі 28 967,92 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 182 (сто вісімдесят дві ) грн.70 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.П. Павловський