Постанова № 41975661, 13.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 р. Справа № 804/17049/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6351,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21.10.14 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6351,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на спрощеній системі оподаткування - 3 група, обрана платником ставка податку - 5% від доходу. Відповідачем самостійно подавалися до податкового органу декларації № 1400004070 від 05.02.2014, в якій нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету - 4952,33 грн.; № 1400010354 від 12.05.2014, сума по якій становить 1500,00 грн. та № 1400014567 від 08.08.2014, в якій сума, що підлягає перерахуванню до бюджету складає 479,35 грн. Станом на 31.08.2014, внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань з єдиного податку у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 виник податковий борг у розмірі 6351,50 грн. (з яких 6317,22 грн. - за основним платежем, 34, 28 грн. - пені).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 відкрито провадження по справі №804/17049/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2014.

У судове засідання 13.11.2014 позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення повноважному представнику позивача 04.11.2014 ухвали суду та судової повістки, яке міститься в матеріалах справи. В адміністративному позові позивач просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Відповідач у судове засідання 13.11.2014 теж не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 31.10.2014 ухвали суду та судової повістки, яке міститься в матеріалах справи. Заперечень на адміністративний позов до суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_4) перебуває на податковому обліку у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності з 01.04.2012 на підставі заяви від 16.03.2012 № 10569/10. Платником самостійно обрана 3 група зі ставкою податку 5% від доходу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем самостійно подані до податкового органу наступні податкові декларації платника єдиного податку: № 1400004070 від 05.02.2014, в якій нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету - 4952,33 грн.; № 1400010354 від 12.05.2014, в якій нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету - 1500,00 грн. та № 1400014567 від 08.08.2014, в якій нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету - 479,35грн. Внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань з єдиного податку у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 виник податковий борг у розмірі 6351,50 грн. (з яких 6317,22 грн. - за основним платежем, 34, 28 грн. - пені).

Статтею 293 Податкового кодексу України (далі - ПК України), встановлені ставки єдиного податку, так зокрема, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п.293.1).

Згідно абз. 2 п. п. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі: для третьої і четвертої груп платників єдиного податку 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 36.1., п.п. 36.2. ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідачем не сплачені узгоджені податкові зобов'язання в необхідних розмірах у встановлений законом термін. Таким чином, сума грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 6351,50 грн., в контексті наведеної вище норми ПК України, є податковим боргом.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 ПК України, позивачем було сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 17.03.2014 № 262-25 ( форми «Ф») на суму 4817, 22 грн., яку відповідач отримав 23.04.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Як передбачено положенням п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З наведеного вбачається, що Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов'язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Відповідно до п. 87.1, п. 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення вертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно пунктів 95.1., 95.2., 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 6351,50 грн. не надав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення коштів є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6351,50 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (50056, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4; р/р НОМЕР_5 (українська гривня), р/р НОМЕР_6 (українська гривня) Криворізька філія АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м.Кривий Ріг, МФО 305835; р/р НОМЕР_7 (українська гривня) ПАТ «Банк Перший», МФО 320995) до бюджету (р/р № 332118866700024, код платежу 18050401, одержувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) суму заборгованості з єдиного податку у розмірі 6351 (шість тисяч триста п'ятдесят одна) грн.50коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова