Постанова № 41974155, 17.12.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року справа № 823/3534/14

14 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Шоколенко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.

В адміністративному позові позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму штрафних санкцій за постановою № 94 від 29 квітня 2014 року в розмірі 12 750 грн. 00 коп.

Свій позов позивач мотивує тим, що постановою від 29 квітня 2014 року № 94 до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штрафну санкцію в сумі 12 750 грн. 00 коп. за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яку відповідачем не сплачено у встановлений законом строк, тому позивач просить стягнути суму штрафної санкції в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, до зали судового засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

04 квітня 2014 року позивачу було вручено повідомлення № 76 про проведення перевірки, що підтверджується розпискою про отримання повідомлення про проведення перевірки, яка засвідчена особистим підписом ОСОБА_1

17 квітня 2014 року на підставі направлення № 91 та на підставі наказу від 26 березня 2014 року № 35, відповідно до норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що провадить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 17 квітня 2014 року № 000081, в якому встановлено порушення п. 7 Технічного регламенту від 29 жовтня 2009 року №1149 та п. 17 Технічного регламенту № 717 від 20.08.2008 - відсутність національного знаку відповідності на продукції та п. 24 Технічного регламенту від 29 липня 2009 року №785 - неналежне застосування національного знаку відповідності на продукції. Акт підписаний позивачем без зауважень.

29 квітня 2014 року за №№ 103, 104 відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: приведення продукції у відповідність встановленим вимогам та тимчасова заборона надання продукції до її приведення у відповідність встановленим вимогам.

Постановою про накладення штрафних санкцій № 94 від 29 квітня 2014 року за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до позивача застосований штраф в розмірі 12750 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII від 12.05.1991 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Згідно п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 (далі - Положення), державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Пункт 4 Положення визначає, що Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" № 2735-VI від 02.12.2010 (далі - Закон № 2735) органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; 2) позапланові: а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію; б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

Відповідно до пп. "а" п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 2735 під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених п. 1 і пп. "а" п. 2 ч. 1 цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: наявність на продукції національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення національного знака відповідності.

Основою правового регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції, або пов'язаних з нею процесів перевірки, їх дотримання відбувається шляхом оцінки відповідності або ринковим наглядом. Нормативними актами, у яких визначено характеристики товару або пов'язані з ним процеси чи способи виробництва складають регламенти, котрі є обов'язковими для дотримання. Регламенти містять вимоги до термінології, позначки, пакування, маркування (п. 17 - 18 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»).

Так, відповідно до п. 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29 жовтня 2009 року №1149: «Перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту»

Крім того, згідно з п. І0 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання :«Національний знак відповідності має відповідати вимогам цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність».

Також відповідно до п. 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29 липня 2009 року №785: «На апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності».

Вимогою п. 24 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29 липня 2009 року №785 передбачено, що: «Кожна одиниця апаратури повинен супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, -

найменування та адресу імпортера».

Відповідно до абз. 4, 5 ч. 1 статті 1 Закону № 2735 національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування національного знака відповідності - це порушення правил застосування і нанесення національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, законодавством передбачена правова норма щодо відповідальності особи, яка ввела продукцію в обіг або вважається такою, що ввела в обіг продукцію, яка не відповідає вимогам.

У зв'язку з цим слід зазначити, що до ФОП ОСОБА_1 були застосовані штрафні санкції як до особи, яка ввела продукцію в обіг з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України".

Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати будь-якого суб'єкта господарювання, який поставив їм відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Згідно з п. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

ФОП ОСОБА_1 був повідомлена інспекторами про строк, протягом якого повинна бути надана відповідна документація, тобто даний строк був узгоджений. Проте, зазначена документація до інспекції протягом зазначеного строку надана не була.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 не надав на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати суб'єкт господарювання, який поставив йому відповідну продукцію в узгоджений з органом ринкового нагляду строк, то до нього були застосовані штрафні санкції відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (18034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України через Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Черкаській області (код ЄДРПОУ 38031077) штраф у розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. згідно постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області № 94 від 29 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш