Постанова № 41973686, 11.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3625/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

представника позивача - Голоднюка О.М.,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни" до Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2014 року позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Краяни" (далі - СТОВ "Краяни") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області (далі - Реєстраційна служба, відповідач) про скасування рішення державного реєстратора від 08.04.2010 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю (овочесховище) за адресою: АДРЕСА_1, скасування рішення державного реєстратора від 24.12.2009 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю (свинарник) за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язання зареєструвати за СТОВ "Краяни" право власності на вказані об'єкти нерухомого майна.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 позовну заяву залишено без розгляду за пропуском строку звернення до суду.

Проте, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду.

Розглядаючи справу по суті, суд з'ясував мотиви позову, в якому позивач стверджує, що він є власником, серед іншого, картоплесховища та двох свинарників у с. Хмарівка на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 06.03.2008 №5/29. В той же час державна реєстрація права власності на ці об'єкти була здійснена державним реєстратором ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" на ім'я гр. ОСОБА_3 на підставі рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2009. Після скасування 09.12.2010 цього рішення Апеляційним судом Полтавської області, позивач листом від 12.05.2014 звернувся до відповідача з клопотанням щодо скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на спірні об'єкти нерухомого майна. Проте, отримавши відмову, оформлену листом від 10.07.2014, не погодився з мотивами відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 11.12.2014 не прибув. Надав письмове заперечення, в якому стверджує, що права СТОВ "Краяни" Реєстраційною службою не могли бути і не були порушені, оскільки будь-яких дій з реєстрації спірного майна Реєстраційна служба не здійснювала, так як заява за формою, передбаченою Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, від СТОВ "Краяни" не надходила, тому й рішення про відмову не приймалося. Листом від 10.07.2014 №01-02 начальник Реєстраційної служби лише роз'яснив порядок доступу до відомостей про зареєстровані права та обтяження.

У зв'язку з цим у задоволенні позову відповідач просив відмовити у повному обсязі.

На стадії підготовчого провадження судом було прийнято рішення про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, про що винесено ухвалу від 16.09.2014.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив закрити провадження у справі з підстав наявності такого, що набрало законної сили судового рішення у спорі між тими ж сторонами і з того ж предмету.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.03.2008 №5/29 за СТОВ "Краяни" визнано право власності, зокрема, на картоплесховище №3, 1991 р.п., частка 1/1, свинарник №6, 1974 р.п., частка 1/1, свинарник №8, 1969 р.п, частка 1/1, які знаходяться: с. Хмарівка Зіньківського району Полтавської області (а.с. 11-13).

Разом з цим, рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2009 за ОСОБА_3 визнано право власності на свинарник №6 та №8, розміщені за адресою АДРЕСА_2; овочесховище, розміщене за адресою АДРЕСА_1.

Одразу ж після набрання рішенням районного суду законної сили ОСОБА_3 вжив заходів щодо його реалізації шляхом здійснення державної реєстрації прав, про що свідчать витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.12.2009 та від 08.04.2010, видані ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (а.с. 6, 7).

Законність дій ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" підтверджено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011 у справі №2а-1670/1350/11 (а.с. 43-44).

В процесі здійснення реєстрації власних прав за рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.03.2008 №5/29, позивач дізнався про факт реєстрації прав на спірне майно за ОСОБА_3, у зв'язку з чим звернувся до Апеляційного суду Полтавської області з апеляційною скаргою на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2009.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 09.12.2010 у справі №22ц-11316/2010 рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2009 було скасовано. Постановлено нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 8-10).

Посилаючись на факт скасування в судовому порядку рішення, на підставі якого були зареєстровані права власності на об'єкти спірного майна за третьою особою, позивач 12.05.2014 звернувся до Реєстраційної служби із заявою, в якій просив скасувати державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_3 (а.с. 14-15).

10.07.2014 відповідач надав відповідь, в якій повідомив, що з 01.01.2013 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяження проводиться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації проводиться на підставі рішення суду про скасування рішення державного реєстратора. При цьому доступ до відомостей про зареєстровані права та обтяження здійснюється лише в порядку їх перегляду, у зв'язку з чим скасування державної реєстрації права власності в Реєстрі прав на нерухоме майно немає можливості.

Вважаючи такі дії відповідача фактичною відмовою у реалізації свого законного права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV).

Статтею 2 цього Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Як свідчать матеріали даної справи, 24.12.2010 позивач вже звертався до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" із заявою про скасування реєстрації права власності ОСОБА_3 на спріні об'єкти нерухомості (а.с. 36).

Отримавши відмову, оформлену листом від 06.01.2011 №116 (а.с. 37), СТОВ "Краяни" 17.02.2011 оскаржило її до Полтавського окружного адміністративного суду, постановою якого від 29.03.2011 у справі №2а-1670/1350/11 адміністративний позов СТОВ "Краяни" було задоволено (а.с. 40-42). Проте, 04.08.2011 постановою Харківського апеляційного адміністративного суду зазначене судове рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог СТОВ "Краяни" відмовлено (а.с. 43-44).

В касаційному порядку постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011 не оскаржувалася.

Згодом, майже через три роки, позивач 12.05.2014 звернувся вже до новоствореної Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області з листом, в якому знову ж таки просив скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірні об'єкти нерухомості (а.с. 14-15).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступних правових норм, які регулюють спірні правовідносини.

Частиною першою статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до положень частини другої статті 9 Закону №1952-IV державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації, тощо.

Частиною четвертою статті 9 Закону №1952-IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Статтею 15 Закону №1952-IV врегульовано порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. За змістом вказаної норми державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На виконання вимог ст. 15 Закону №1952-IV постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 був затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №868), відповідно до пункту 36 якого, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктами 8 та 13 Порядку №868 закріплено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна. Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 37 Порядку №868 встановлено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

З наведеного випливає, що проведення скасування реєстрації права власності органом реєстрації можливо лише за умови наявності такої реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, СТОВ "Краяни" до Реєстраційної служби з відповідною заявою із додатками, передбаченими Порядком №868, не зверталося. Реєстрація відповідної заяви в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не проводилась і рішення про відмову державним реєстратором також не приймалось.

За таких обставин суд дійшов висновку, що права СТОВ "Краяни" відповідачем не були і не могли бути порушені.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Враховуючи встановлені обставини справи, якими доводиться факт відсутності будь-яких дій з боку відповідача, що могли би порушити права позивача, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16.12.2014.

Суддя Є.Б. Супрун