Постанова № 41973574, 02.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року Справа № 813/5932/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю:

секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

представників:

позивача Яценка С.А.,

відповідача Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» (надалі - позивач, Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс») звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - відповідач, Городоцька ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0005321700 від 23.05.2014 року та № 0009031700 від 31.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом у спірних податкових повідомленнях-рішеннях визначено позивачу грошові зобов'язання та нараховано штрафні санкції по неіснуючому податку. Зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено такого податку як податок з доходів фізичних осіб. Крім цього, позивач вважає, що податковим органом неправильно визначено розмір штрафних санкцій, які повинні застосовуватись у випадку несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, оскільки позивачем не було допущено повторності несплати податку на доходи фізичних осіб протягом періоду, що перевірявся. Вказує, що на час прийняття податкового повідомлення рішення № 0009031700 від 31.07.2014 року податок на доходи фізичних осіб в сумі 2737,53 грн. позивачем був сплачений, а тому у відповідача відсутні були підстави для визначення грошового зобов'язання у вказаному розмірі спірним повідомленням-рішенням. З цих підстав просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав з вказаних у ньому мотивів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Подав письмові заперечення на позовну заяву, суть яких зводиться до того, що позивач фактично не заперечує факту несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Позовні вимоги обґрунтовані лише формальним порушенням відповідача, а саме допущеною опискою у спірних податкових повідомленнях-рішеннях щодо назви податку - «податок з доходів фізичних осіб», замість правильної - «податок на доходи фізичних осіб». При цьому, в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях правильно вказано код бюджетної класифікації податку на доходи фізичних осіб. Тому, вказана обставина не може бути підставою для скасування рішень відповідача.

Щодо розміру застосованих штрафних санкцій зазначає, що згідно з вимогами ст. 127 Податкового кодексу України виявлення під час перевірки кількох випадків порушень, зокрема фактів несвоєчасної сплати податку, є підставою для накладення штрафу за першу таку протиправну дію в розмірі 25%, за повторну 50% та за дії, вчинені втретє та в подальшому 75%.

З цих підстав просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Яворівським відділенням Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осібза період з 01.04.2011 року по 31.03.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.08.2012 року по 31.03.2014 року.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 08.05.2014 року №599/17-02/31179842 (далі - Акт перевірки), на підставі якого Городоцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0005321700 від 23.05.2014 року, яким Яворівському ДЛГП ЛГП «Галсільліс» визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 26590 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.31.1, п.31.3 ст. 31, п.127.1 ст. 127, п.п. 168.1.1 п. 168.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством (податковим агентом) несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 106359,22 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Львівській області.

За результатами розгляду скарги позивача Головним управлінням Міндоходів у Львівській області прийнято рішення № 18414/10/13-01-10-08-05/115С від 31.07.2014 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ від 23.05.2014 року № 0005321700, донараховано 2737,53 грн. по податку на доходи фізичних осіб та збільшено на 51242,73 грн. штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного рішення ГУ Міндоходів у Львівській області Городоцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009031700 від 31.07.2014 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 53980,26 грн., в тому числі 2737,53 грн. - основного платежу та 51242,73 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0005321700 від 23.05.2014 року та № 0009031700 від 31.07.2014 року позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи оцінку доводам позивача та відповідача у спірних правовідносинах суд керувався наступним.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (надалі - кодекс, Податковий кодекс) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п.31.3 ст.31).

Відповідно до п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Статтею 168 Податкового кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.168.1.1).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.168.1.2).

У разі, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.168.1.5).

Порядок визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань платника податків, їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів регулюється главою 4 Податкового кодексу.

Згідно з п.54.2 ст. 54 Кодексу грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

За положеннями п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати Яворівським ДЛГП ЛГП «Галсільліс» самостійно нарахованого податку на доходи фізичних осіб в сумі 106359,22 грн. в період з грудня 2011 року по липень 2013 року та факт несплати на час проведення перевірки нарахованого податку на доходи фізичних осіб за лютий 2014 року в сумі 2737,53 грн. Вказана обставина не заперечується позивачем. У зв'язку з цим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України.

Разом з цим, з долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень судом встановлено, що на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень нарахований позивачем податок на доходи фізичних осіб за лютий 2014 року в сумі 2737,53 грн. був ним самостійно сплачений до бюджету. Таким чином, на переконання суду, збільшення податковим повідомленням-рішенням № 0009031700 від 31.07.2014 року суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у вказаній сумі, призвело до подвійного нарахування такого податку та виникнення обов'язку у позивача повторної його сплати. А тому зазначене податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розмірів застосованих штрафних санкцій судом враховано, що за приписами п.115.1 ст. 115 Податкового кодексу у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції застосовуються за кожне вчинене разове чи триваюче порушення окремо.

Податкове правопорушення, передбачене ст. 127 Кодексу за своїм характером полягає у не нарахуванні та/або неутриманні та/або несплаті податку при виплаті доходу на користь іншого платника та може проявлятись у відсутності факту сплати чи несвоєчасності сплати такого податку. Таке порушення є вчиненим з моменту несплати податку. Норми ст. 127 Податкового кодексу не обумовлюють наявність факту повторності таких дій з моментом їх виявлення та визначення платнику податків грошових зобов'язань, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 25%, 50% та 75%.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо визначення у спірних податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов'язань по неіснуючому податку. Так, відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України № 11 від 14.01.2011 року (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірних рішень) затверджено класифікацію доходів бюджету, яка використовується для ведення аналітичного обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Цим наказом передбачено код бюджетної класифікації податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за № 11010100. Зазначений код бюджетної класифікації вписаний відповідачем у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Суд зазначає, що допущена в рішеннях описка в назві податку, а саме: «податок з доходів фізичних осіб» замість правильної - «податок на доходи фізичних осіб» не може бути достатньою підставою для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, при наявності порушень вимог податкового законодавства, у зв'язку з якими такі рішення прийняті.

При цьому, вказаний позивачем в обґрунтування своїх доводів Наказ Міністерства фінансів України № 604 від 27.12.2001 року «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» втратив чинність, а тому визначені у ньому коди бюджетної класифікації податків не діють.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення № 0005321700 від 23.05.2014 року та № 0009031700 від 31.07.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями є правомірними та не підлягають скасуванню, а адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним позовним вимогам. З урахуванням розміру задоволених позовних вимог та відповідно до вимог ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з позивача слід стягнути решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0009031700 від 31.07.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 2737 (дві тисячі сімсот тридцять сім) гривень 53 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (82300, Львівська область, м.Яворів, вул. Бічна Греблі, 2 ЄДРПОУ 31179842) на користь Державного бюджету України 1 644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.