Постанова № 41973493, 25.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року № 813/4914/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Кулака І.О.,

представника відповідача Шпака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000012340 від 03.01.2012 року

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» (далі - позивач, ТОВ «ТБ САД») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000012340.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі акта перевірки від 21.12.2011 № 274/07-2/37122702 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТБ САД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного нарахування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року». Вважає, що висновки викладені в Акті перевірки є неправомірними, оскільки податковим органом при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій за 12 календарних місяців, що передують бюджетному відшкодуванню не взято до уваги операції із поставки власної сільськогосподарської продукції - суниці в кількості 20000 кг, на загальну суму 240000,00 грн згідно з договором від 22.06.2011 № 290611, яку позивачем було поставлено для ТОВ «Яблуневий Дар», а також не враховано операції з імпорту саджанців, при яких позивачем сплачувався податок на додану вартість в розмірі 20%. Зазначає, що жодною податковою нормою не передбачено взаємозв'язку чи взаємозалежності виникнення у платника податків права на бюджетне відшкодування від обсягу виробництва сільгосппродукції, як на це вказує ДПІ у Львівській області. Податковому органу було надано належні документи, які підтверджують факт проведення операцій, що є базою оподаткування з податку на додану вартість, проте на думку позивача, податковий орган з невідомих причин вибірково обрав господарські операції, які є базою оподаткування ПДВ, а також помилково обумовив право на отримання бюджетного відшкодування ТОВ «ТБ САД» часткою сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік в розмірі 75 відсотків. Також, посилання податкового органу в Акті перевірки на відсутність можливості у підприємства виростити сільськогосподарську продукцію власного виробництва та реалізувати її у 2010 році є помилковим, оскільки позивач вважає, що володів достатніми засобами та трудовими ресурсами, щоб здійснювати господарську операцію, в т.ч. вирощувати та реалізовувати продукцію власного виробництва. Таким чином, товариство правильно відобразивши у податковому обліку всі господарські операції, необоротні та оборотні активи, дотрималося вимог Податкового кодексу України належним чином відобразивши податковий кредит та податкові зобов'язання та сформулювало суму бюджетного відшкодування у розмірі 269100,00 грн за жовтень 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях. Покликається на те, що проведеною перевіркою не підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування в сумі 269100,00 грн у жовтні 2011 року через те, що заявлена сума бюджетного відшкодування перевищує загальну суму оподатковуваних операцій позивача за попередні 12 послідовних календарних місяців. Вказує, що у позивача в період, який перевірявся, були відсутні основні засоби, оборотні активи, що давали змогу виростити власну сільськогосподарську продукцію. Крім того, відповідач вважає, що позивач неправомірно заявив до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 102500,00 грн, оплачені фермерському господарству «Едельвейс-2», лише по факту оплати коштів без реального отримання товару в цьому звітному місяці. Таким чином відповідач посилається на порушення позивачем вимоги п. 200.4, п. 200.5 статті 200 Податкового кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

ТОВ «ТБ САД» зареєстроване 20 травня 2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.05.2010 за № 14151020000023732, код ЄДРПОУ 37122702.

ТОВ «ТБ САД» взято на облік 21.05.2010 ДПІ у Франківському районі м. Львова за реєстраційним номером 28834.

Позивач 01.06.2010 набув статусу платника податку на додану вартість, свідоцтво № 100285970 від 01.06.2010. Вид діяльності позивача - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів.

З 01.01.2011 позивач перебуває на спеціальному податковому режимі оподаткування - сплачує фіксований сільськогосподарський податок.

Державною податковою адміністрацією у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТБ САД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за жовтень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 21.12.2011 № 274/07-2/37122702.

Даною перевіркою встановлено, що в порушення п. 200.4, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «ТБ САД» не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року в сумі 269100,00 грн.

Відповідно до акта перевірки такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що станом на 01.11.2010 у ТОВ «ТБ САД» відсутні основні засоби, необоротні матеріальні активи, виробничі запаси, можливостей виростити сільськогосподарську продукцію власного виробництва на угіддях, які належать товаровиробнику на праві власності або наданих йому у користування не було. Крім цього в порушення п. 200.4 ст. 200 ТОВ «ТБ САД» включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року оплачений податок на додану вартість у вересні 2011 року в сумі 102500 грн Фермерському господарству з відокремленою садибою «Едельвейс - 2» по даті списання коштів з банківського рахунку на оплату товарів.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 03.01.2012 року № 0000012340, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 269100,00 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступними нормами законодавства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Закріплений у ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відносини щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, його бюджетного відшкодування платниками податків регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010, зі змінами і доповненнями в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. . При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У вересні 2011 року позивачем було задекларовано податковий кредит по операціях із придбання товарно-матеріальних цінностей на території України у наступних постачальників: ТОВ «Поліхім-Пласт», ТОВ «ЮТА Лтд», Фермерське господарство «Едельвейс-2», ТОВ «Танк Транс», ЗАТ «Техніка».

Проведеною відповідачем документальною позаплановою перевіркою позивачу 23 листопада 2011 року було підтверджено достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року та податковий кредит вересня 2011 року, про це свідчить довідка № 2888/23-4/37122702.

Позивачем 19.11.2011 року до органу державної податкової служби подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 269100,00 грн.

21 грудня 2011 року відповідачем за результатами документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000012340 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 269100 грн.

У ході судового розгляду судом встановлено, що 13.08.2010 між позивачем ТОВ «ТБ Сад» та фізичною особою було укладено договір № 1 оренди земельної ділянки площею 1,9597 га, зареєстрований в Городоцькому районному відділі МФ ДП «ЦДЗК» 09.09.2010.

Позивачем було укладено договір з ПП «Медова Русь» від 28.08.2010 на поставку розсади суниці сорту Розана Київська (фріго) на загальну суму 30 000 грн, в кількості 6000 шт., що підтверджується видатковою накладною № 10 від 28.08.2010.

Позивачем у 2010 році було вирощено та відповідно до договору від 31.10.2010 № 311010 продано ТОВ «Яблуневий Дар» власну сільськогосподарську плодоовочеву продукцію - суницю в кількості 8000 кг, за ціною 32,8875 грн/кг, на суму 263100,00 грн, ПДВ 52 620,00 грн, на загальну суму 315720,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 02.11.2010 № 1 та податковою накладною від 02.11.2010 № 1, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у балансі підприємства станом на 31.12.2010, зокрема у звіті про фінансові результати та відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, у розшифровках податкових зобов'язань та у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Позивачем протягом 2011 року було вирощено та відповідно до договору від 22.06.2011 № 290611 продано ТОВ «Яблуневий Дар» власну сільськогосподарську продукцію - суницю в кількості 20000 кг, за ціною 10,00 грн/кг, на суму 200000,00 грн, та ПДВ 40000,00 грн, на загальну суму 240000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 22.06.2011 № 1 та податковою накладною від 22.06.2011 № 1, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Дані операції відображені у балансі підприємства станом на 30.06.2011, зокрема у звіті про фінансові результати та відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, у розшифровках податкових зобов'язань та у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Також позивачем у ході судового розгляду підтверджено наявність у нього основних засобів та оборотних активів, що дають змогу виростити власну сільськогосподарську продукцію.

Так, судом встановлено, що позивачем 30.06.2010 відповідно до договору купівлі-продажу було придбано трактор МТЗ-82 та плуг дисковий ПД-2,5.

23 березня 2011 року позивачем було придбано косарку-подрібнювач лози SHRREDDER TRL225.

13 квітня 2011 року позивачем було придбано культиватор навісний КНВ-3, 27 квітня 2011 року придбано трактор Беларус 82.1.

Згідно з довідкою відділу Держземагентства у Городоцькому районі Львівської області від 05.08.2014 №01-13/3012 станом на 01.01.2011 у користуванні ТОВ «ТБ Сад» перебували землі сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,957 га.

Вказані основні засоби, виробничі запаси позивачем належним чином були відображені у податковій звітності, копії яких наявні у матеріалах справи.

Твердження відповідача про відсутність у позивача станом на 01.10.2010 року на балансі основних фондів спростовується також балансом поданим позивачем у ДПІ у Франківському районі м. Львова, згідно з яким станом на 30.09.2010 залишкова вартість основних засобів встановить 44000 грн, виробничих запасів 128000 грн, поточні біологічні активи 30000 грн, інших оборотних активів на суму 29000 грн. Всього активів на суму 284000 грн.

Судом встановлено, що протягом 2010-2011 років позивач здійснював імпорт на територію України саджанців, при цьому ним було сплачено мито та податок на додану вартість в розмірі 20%.

Твердження відповідача про те, що до загального обсягу оподатковуваних операцій, які дають право на бюджетне відшкодування згідно п. 200.5 статті 200 Податкового кодексу України належать лише операції із поставки власної сільськогосподарської продукції, суд вважає помилковим, оскільки постачання товарів є лише одним із різновидів оподатковуваних операцій, які оподатковуються податком на додану вартість в розмірі 20% або 0%.

Відповідності до пункту 14.1.186 статті 14 Податкового кодексу України податок; оподаткування; платник податку; оподатковувана операція для цілей розділу V цього Кодексу - відповідно податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування серед іншого є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Отже ввезення товарів на митну територію України є оподатковуваною операцією, яка належить до загального обсягу оподатковуваних операцій за 12 календарних місяців, що відповідно до п. 200.5 статті 200 Податкового кодексу України дає право позивачу на бюджетне відшкодування.

Таким чином відповідачем безпідставно не враховано в загальний обсяг оподатковуваних операцій операції із поставки власної сільськогосподарської продукції та імпорту товарів позивачем у 2010-2011 роках, що входять у послідовні 12 календарних місяців, що передують місяцю в якому позивачем заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Посилання відповідача на те, що обов'язковою умовою, яка надає право на бюджетне відшкодування є дотримання позивачем вимог п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України щодо дотримання ним частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік в обсягах, що дорівнює або перевищує 75 відсотків, суд вважає помилковим з огляду на наступне.

Згідно з п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Отже, дотримання такого нормативу є необхідною умовою лише для можливості перебування позивача в статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку і не має жодного впливу на право отримання бюджетного відшкодування.

Крім цього, з аналізу господарської діяльності позивача за 2010 та 2011 роки судом встановлено, що частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2010 рік становить 100% та за 2011 рік - 100% і складається виключно із поставок власної сільськогосподарської продукції. Інших поставок в цей період позивач не здійснював.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ДПІ у Франківському районі м. Львова № 1542/10/15-316 від 27.01.2011 ТОВ «ТБ Сад» перебуває в статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Наведене підтверджує дотримання позивачем частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік в обсягах, що дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Твердження відповідача про те, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 102500,00 грн, які позивачем було сплачено Фермерському господарству «Едельвейс-2» лише по факту оплати коштів без підтвердження отримання товару у цьому звітному місяці, суд вважає безпідставним виходячи з наступного.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивачем у вересні 2011 року було сплачено на користь Фермерського господарства «Едельвейс-2» грошові кошти за товар, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 102500,00 грн.

У вересні 2011 року Фермерським господарством «Едельвейс» для позивача було виписано наступні податкові накладні від 13.09.2011 на суму ПДВ - 16666,67 грн, від 15.09.2011 на суму ПДВ - 33333,33 грн, від 16.09.2011 на суму ПДВ - 16666,67 грн, від 28.09.2011 на суму ПДВ - 35833,33 грн.

Вказані податкові накладні були виписані та надані позивачу по факту першої події, а саме списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів.

Пункт 201.7 статті 207 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна виписується постачальником по факту виникнення в нього податкових зобов'язань.

Згідно з п. 201.7 статті 207 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок постачальника, як оплата товарів, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідача відсутні будь-які зауваження щодо форми та змісту вказаних податкових накладних, отриманих позивачем від Фермерського господарства «Едельвейс-2».

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем вірно відображено у податковому кредиті вересня 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 269100 грн, у тому числі по податкових накладних, отриманих від Фермерського господарства «Едельвейс-2» і в наступному податковому періоді правомірно заявлено її до бюджетного відшкодування.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, правомірність прийнятого рішення та обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до вимог ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000012340, а отже позов є підставним і підлягає до задоволення в повному обсязі

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 03.01.2012 № 0000012340.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» (код ЄДРПОУ 37122702, 79013, м. Львів, вул. Ак. Єфремова, 32 А) 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.