Постанова № 41973372, 19.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 р. Справа № 804/19489/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правильна компанія" про зупинення видаткових операцій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 15.12.2014 року, просить: зупинити видаткові операції на рахунках відповідача, заборонити відповідачу відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов'язати відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг. Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу про сплату боргу. У зв'язку з не сплатою податкового боргу майно відповідача передано у податкову заставу. Податковим керуючим складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу, у яких вказано про те, що відповідач відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису. Позовні вимоги обґрунтовані із посиланням на п.89.3 ст. 89 ПК України.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, додаткові пояснення по справі до суду не надав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, письмові заперечення проти позову не надав.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідач перебуває на податковому обліку у Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідач станом на 18.11.2014 року має податковий борг у розмірі 67 735, 79 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість, яка складена позивачем.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу № 394 від 05 лютого 2013 року.

07.02.2013 року позивач прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, яке отримано директором відповідача під розпис.

Позивачем направлено відповідачу листа від 16.09.2013 року № 8291/10/11-2, у якому позивач просив надати інформацію про власне майно та документи, необхідні для його опису у податкову заставу.

Вказаний лист повернувся на адресу позивача із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання».

Згідно п.89.1 та п.89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У відповідності до п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

18.11.2014 року податковим керуючим Будьонним Г.В. складено акт № 342/25-01 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу, у якому вказано про те, що відповідач не надав документи, необхідні для опису майна у податкову заставу.

Згідно п.89.4 ст. 89 ПК України у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У відповідності до п.п.20.1.32 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів» зазначено про те, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" .

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" . Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України , пунктом 89.4 Податкового кодексу України), варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій. При цьому суди не повинні обмежуватися констатацією в резолютивній частині судового рішення лише факту зупинення видаткових операцій, оскільки такий наслідок на вимогу органу державної податкової служби може виникати тільки в разі накладення арешту на кошти платника податків.

У вказаному вище листі Вищого адміністративного суду України наголошено на тому, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Таким чином, позивач вправі просити суд зупинити видаткові операції відповідача (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» у сумі податкового боргу 67 735, 79 грн., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» у банківських установах, заборонити відповідачу відчуження майна в межах суми податкового боргу, а також зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» (код ЄДРПОУ 33160330, адреса: 49081, м.Дніпропетровськ, вул. Військова, буд. 51) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» в межах суми податкового боргу 67 735, 79 грн., що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» (код ЄДРПОУ 33160330, адреса: 49081, м.Дніпропетровськ, вул. Військова, буд. 51) відчуження майна в межах суми податкового боргу 67 735, 79 грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» (код ЄДРПОУ 33160330, адреса: 49081, м.Дніпропетровськ, вул. Військова, буд. 51) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 19.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка