Ухвала суду № 41972737, 17.12.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

17 грудня 2014 р. Справа № 902/250/14

за скаргою приватного підприємства "Імпульс-ВВ" (вул. Асмолова, 101-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) на неправомірні дії державного виконавця Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ при виконанні рішення господарського суду Вінницької області у справі №902/250/14

за позовом: Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" (вул. Асмолова, 101-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" (вул. Асмолова, 101, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; вул. Фалєєвська, 9-б, м. Миколаїв, 54030)

про солідарне стягнення 346 177,09 грн. заборгованості

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники сторін:

від позивача: Захарчук М.В., довіреність №б/н від 14.09.14 р., представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Голубенко Д.К., довіреність № 30 від 28.12.11 р., представник.;

Заводський ВДВС Миколаївського МУЮ: не з''явився.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року приватне підприємство "Імпульс-ВВ" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013", товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про стягнення солідарно 346177,09 грн. боргу, посилаючись на порушення відповідачем умов укладених договорів № 01.02/10У від 1 лютого 2012 року, № 1667-1/6-13/57 від 7 серпня 2013 року, № 1667-2/6-13/57 від 7 серпня 2013 року в частині оплати отриманих послуг з охорони та умови договору поруки від 1 вересня 2013 року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року та постановою ВГСУ від 12.11.14 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача солідарно на користь позивача 346177,09 грн. боргу та 6923,54 грн. судового збору.

На виконання винесеного судового рішення судом у встановлений Законом строк - 23.06.14 р. видано відповідний наказ.

28.11.2014 р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга №б/н від 28.11.2014 р. (вх. № канцелярії суду 08-51/55/14 від 28.11.2014 р.) Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" на неправомірні дії Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ по справі №902/250/14 щодо винесення постанови від 03.07.14 р.

Для з'ясування всіх обставин справи та розгляду поданої скарги по суті, призначено скаргу до розгляду на 17.12.14 р.

За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" 17.12.2014 року в судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав, просив суд її задовольнити з підстав, визначених в скарзі.

Представник відповідача 2 проти скарги заперечив, просив суд скаргу ПП "Імпульс- ВВ" залишити без розгляду.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" та Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ на виклик до суду не з''явились, причини неявки суду не повідомили, при цьому, витребувані судом матеріали не надали.

Скарга в порядку ст.121-2 ГПК України розглядається за наявними матеріалами справи.

Розглянувши скаргу на дії посадових осіб державної виконавчої служби судом встановлено наступне.

Cудом при прийнятті рішення по справі № 902/250/14 від 05 червня 2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 12.11.14 р. враховано наступні норми матеріального права, зокрема ч.ч. 1, 2 ст.543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України - у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно п. 48 до листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 року, а саме встановлено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька.

В Постанові Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 року № 9 зазначено, що відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") - у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова була отримана скаржником 12.07.2014 р., в подальшому між ПП "Імпульс - ВВ" та ВДВС велось листування з приводу оскарження дій державного виконавця по винесеній 03.07.14 р. постанові, відтак, строк для звернення з даною скаргою Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" не пропущений.

Відповідно до ч.3 ст.121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

В даному випадку такий спосіб захисту свого інтересу щодо дій виконавчої служби як скасування постанови ДВС України не відповідає ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки за вказаними нормами не передбачено скасування судом актів органів державної виконавчої влади. Законом України "Про виконавче провадження" передбачається скасування постанов державного виконавця лише начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Наслідки скасування та визнання недійсною постанови виконавчої служби не є тотожними, оскільки недійсність вказаного акту передбачається з моменту його винесення.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Зміст самої постанови від 03.07.2014 р. та неправомірні дії виконавчої служби щодо виконання наказу господарського суду Вінницької області від 23.06.2014 р. дають суду підстави вбачати в діях відділу ДВС Миколаївського МУЮ певну упередженість до сторін та неповагу до суду. Крім того, суд попереджає що за ухилення від виконання рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, передбачена кримінальна відповідальність (ст. 382 Кримінального кодексу України).

За таких обставин, скарга Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" на неправомірні дії Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ по справі №902/250/14 щодо винесення постанови від 03.07.14 р. підлягає задоволенню, а постанову Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ від 03.07.14 р. про відмову в відкритті виконавчого провадження, з урахуванням вимог постанови пленуму ВГСУ слід визнати недійсною.

При вирішенні даної скарги на неправомірні дії ДВС, суд вирішив стягнути з останнього в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1700,00 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених на нього господарським судом.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 83, 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" на неправомірні дії Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ по справі №902/250/14 щодо винесення постанови від 03.07.14 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.07.2014 року.

3. Стягнути з Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (54029, м.Миколаїв, вул.Робоча,1) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1700,00 грн. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом.

4. Видати наказ.

5. Копію ухвалу направити згідно переліку.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Асмолова, 101-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100);

3 - відповідачу 1 (вул. Асмолова, 101, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100);

4, 5 - відповідачу 2 (вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; вул. Фалєєвська, 9-б, м. Миколаїв, 54030)

6 - Заводському ВДВС Миколаївського МУЮ 54029, м.Миколаїв, вул.Робоча, 1