Рішення № 41972709, 16.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.14р. Справа № 904/8168/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРСИ", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсними Повідомлень як невід'ємних частин Договору та визнання недійсним господарського зобов'язання

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Біла М.С., довіреність № 24/2014 від 17.10.2014 року, представник;

від відповідача: Коптілов Ю.В., довіреність № 244/1001 від 14.07.2014 року, головний юрисконсульт відділу з правового забезпечення продаж ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО".

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Енергоресурси" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" з позовом, у якому просить визнати відсутнім право відповідача на прийняття рішення про скасування дійсності скоригованої граничної величини споживання позивачем електроенергії на червень 2014р.; визнати недійсними повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання, які вважає невід'ємними частинами договору та визнати недійсним господарське зобов'язання, яке випливає з повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач, користуючись наданим йому правом, звернувся до відповідача із заявами про збільшення лімітів споживання та видачу рахунку на збільшення таких лімітів у червні 2014р. Рахунок був наданий позивачу, проте, як вважає позивач, йому було безпідставно відмовлено в збільшенні ліміту споживання електричної енергії, а після цієї відмови надійшли повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання, які позивач вважає незаконними.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що відмовлено у збільшенні договірної величини споживання електроенергії позивачу було правомірно, до того ж ним невірно обрано спосіб захисту права, тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні, що було призначено на 11.11.2014р. о 10год. 45хв. було оголошено перерву до 02.12.2014р. о 12год. 00хв. та до 16.12.2014р. о 12год. 15хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (відповідно до рішення загальних зборів аукціонерів від 31.03.2011р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", з 26.06.2012р. Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО") (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Енергоресурси" (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 123ц/2/07ц від 10.11.2009р.

Предметом договору є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 46 175кВт., величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів обліку електрічної енергії" та оплата споживачем постачальнику вартості використаної (купленої) електричної енергії та здійснення інших платежів згідно з умовами цього договору.

Точки продажу електричної енергії споживачу встановлюються на межі розподілу балансової належності електричних мереж, на якій відбувається прехід права власності на електричну енергію "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною договору (Розділ 1 договору).

Відповідно до п. 2.2.2. договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору з додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам"; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до "Правил улаштування електропристроїв" та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням на межі балансової належності електромереж в точках продажу електричної енергії граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, дотримання яких залежить від постачальника; забезпечити отримання споживачем в межах дозволеної потужності 12 500 к.Вт.

Згідно п.5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам". У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються Постачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року та являються договірними величинами.

Відповідно до Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" до Договору, визначено обсяги споживання ВАТ"Енергоресурси" електричної енергії, що постачається по місяцях 2014 р., в тому числі на червень 3000тис. кВт/год. на місяць.

Відповідно до п.4.4. ПКЕЕ споживач мас право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії з листом про корегування договірної величини споживання електричної енергії не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 1 Додатку до договору № 123ц/2/07ц від 10.11.2007р., розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 01 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію понгяття "розрахунковий період" та календарний місяць вважати прирівняними.

Згідно п.5.4. Договору звернення Споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності протягом поточного розрахункового періоду розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Датою отримання Постачальником звернення від Споживача є дата реєстрації письмового звернення Споживача у Постачальника.

На підставі зазначених положень ПКЕЕ та Договору позивач 23.06.2014р. звернувся до відповідача з заявами № № 09-716 та 09-717, в яких просив скорегувати договірну величину електроспоживання в бік збільшення за червень місяць до 4 100тис. к.Вт. та видати додатковий рахунок на збільшення ліміта споживання електроенергії. Заяви отримано відповідачем 23.06.2014р., про що свідчить відмітка про їх реєстрацію (а.с.28,29).

23.06.2014р. позивач отримав від відповідача рахунок № 221//123ц/2/07ц, який було повністю оплачено в той же день, що підтверджено копією платіжного доручення №1938 від 23.06.2014р. (а.с.31).

Рахунок було видано на оплату активної електроенергії за червень місяць в кількості 1 100тис. кВт., що відповідає проханню позивача, викладеному у заяві № 09-717.

Тобто, позивачем було зроблено попередню оплату додатково заявлених обсягів електроенергії.

Листом від 26.06.2014р. № 1409/123ц/2/07ц відповідач повідомив про відмову в коригуванні обсягів споживання електричної енергії на червень місяць (а.с. 32).

Суд вважає, що така відмова є безпідставною, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.4. Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, підставами для відмови споживачу в збільшенні договірної величини споживання електричної енергії невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії.

Відповідачем не надано доказів наявності заборгованості позивача за договором про постачання електричної енергії № 123ц/2/07ц від 10.11.2007р. на момент звернення його з заявою про пбільшення лімітів споживання електричної нергії на червень місяць 2014р.

Більш того, як зазначалось раніше, 23.06.2014р. позивач отримав від відповідача рахунок № 221/123ц/2/07ц, який було повністю оплачено в той же день. Рахунок було видано на оплату активної електроенергії за червень місяць в кількості 1 100тис. кВт., що відповідає проханню позивача, викладеному у заяві про видачу рахунку на збільшення ліміта споживання електроенергії.

Відповідно до п. 4.4. Правил користування електричною енергією, датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача.

Як вбачається зі змісту договору про постачання електричної енергії № 123ц/2/07ц від 10.11.2007р., позивач отримує електроенергію за регульованим тарифом на умовах передплати (п. 1, 2. Додатку до договору про постачання електричної енргії (а.с.25).

Отже, датою коригування додатково заявлених позивачем обсягів активної електричної енергії є дата попередньої оплати, а саме 23.06.2014р.

До того ж, видавши рахунок на прохання позивача та прийнявши від нього попередню оплату за збільшення ліміта споживання електроенергії, відповідач своїми діями фактично погодив збільшення ліміта споживання електроенергії на червень 2014р. для позивача.

Відтак, відмова відповідача в коригуванні позивачу обсягів споживання електричної енергії на червень місяць викладена в листі від 26.06.2014р. № 1409/123ц/2/07ц є безпідставною та такою, що порушує права позивача.

В той же час, позивачем обрано невірний спосіб захисту права, що має наслідком відмову у позові з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у сит. 16 Цивільного кодексу України, до яких відносяться:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічний перелік способів захисту прав суб'єктів господарювання визначено у ст. 20 Господарського кодексу України, а саме,

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Серед зазначеного переліку відсутній такий спосіб захисту права, як визнання відсутності права на прийняття рішення про скасування дійсності скоригованої граничної величини споживання позивачем електроенергії на червень 2014р.

Крім того, позивач просить визнати недійсними повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величіну та попередження про припинення електропостачання, які вважає невід'ємними частинами договору.

Визначаючи зазначені повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величіну та попередження про припинення електропостачання, як невід'ємні частини договору, позивач помиляється, оскільки такі повідомлення є односторонніми і не відображають домовленість сторін договору з певного питання, тому не можуть бути визнані невід'ємними частинами договору.

Шодо посилання позивача на п. 4.4. Правил користуваненя елекроенергією, яким серед іншого визначено, що повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору, то воно стосується лише погодженого сторонами рівня споживання електроенергії, тобто досягнення сторонами домовленості відносно певного рівня споживання, тоді як у випадку, що є предметом спору така домовленість відсутня.

До того ж, позивач просить визнати недійсним господарське зобов'язання, яке випливає з повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та попередження про припинення електропостачання.

Зобов'язання зі сплати двократної вартості електричної енергії спожитої понад договірну величину, виникає у споживача в силу Закону України "Про електричну енергію" та договору, тому така позовна вимога не може бути задоволена судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене правові підстави для задоволення позову відсутні.

Позивач також звертався до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просив заборонити відповідачу припинення подачи електроенергії позивачу та заборонити відповідачу відмовляти позивачу в коригуванні в сторону збільшення договірних величин споживання електроенергії в місяцях наступних за червнем з підстав заборгованості за перевищення споживання електроенергії понад договірну величину.

Суд відмовив в задоволенні цього колпотання, оскільки позивач не обґрунтував яким чином обрані ним способи забепечення позову можуть забезпечити реальне виконання рішення суду у цій справі.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові у задоволенні позову - на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

18.12.2014р.

Суддя В.Г. Бєлік