Ухвала суду № 41972675, 18.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"18" грудня 2014 р. Справа № 908/1532/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

позивача - Джамбов П.С. (довіреність №5 від 01.10.14)

відповідача - Сергеєв Є.С. (довіреність №5 від 01.07.14)

апелянта - ОСОБА_3 (договір №25/07/14 від 25.07.14 про надання адвокатських послуг), ОСОБА_4 (довіреність б/н від 25.07.14)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 (вх. №3860 З/2) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.05.13 у справі №908/1532/13

за позовом ТОВ "Токмак Солар Енерджі", с.Нове Токмацького району Запорізької області,

до ТОВ "Електромонтаж", м.Запоріжжя,

про стягнення 428 842,56 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.05.13 (суддя Колодій Н.А.) затверджено мирову угоду між сторонами (якою зокрема передбачено погашення суми боргу шляхом передання відповідачем позивачеві у власність об'єктів нерухомості) та припинено провадження у справі.

Апеляційну скаргу на вказану ухвалу подано в порядку ч.1 ст.91 ГПК України особою, яка не брала участь у справі, а саме - ОСОБА_5, який був учасником ТОВ "Електромонтаж" і відповідно до заяви від 04.10.11 вийшов зі складу учасників. За твердженням заявника скарги, оскаржуваною ухвалою порушено його права, оскільки відчуження нерухомості ТОВ "Електромонтаж" позбавляє апелянта можливості одержати вартість частини майна даного товариства, яку ОСОБА_5 не було виплачено при виході зі складу учасників ТОВ "Електромонтаж". У зв'язку з цим заявник просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Токмак Солар Енерджі", посилаючись на відсутність порушення прав апелянта спірною мировою угодою, яку було затверджено місцевим господарським судом, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Присутній в судовому засіданні 02.12.14 представник позивача підтримав зазначену правову позицію.

Відповідач, ТОВ "Електромонтаж", також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що мирову угоду від 15.05.13 було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства та волевиявлення сторін, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Відповідач не направив свого представника в судове засідання 02.12.14 та не повідомив суд про причини його неявки.

Апелянтом 02.12.14 надано пояснення, в яких зокрема зазначається, що основним видом діяльності ТОВ "Електромонтаж" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, тому, на думку ОСОБА_5, реалізація основних засобів позбавить підприємство даного джерела доходу та унеможливить виплату частки ОСОБА_5 в повному обсязі.

Представниками апелянта було надано суду клопотання (вх.№11528 від 02.12.14) про витребування у відповідача доказів, а саме - фінансового звіту "Баланс" (ф.1) та Звіту про фінансові результати (ф.2) за 2011 рік, за 2012 рік та за 2013 рік щодо діяльності ТОВ "Електромонтаж", а також - розшифровок статті балансу "Основні засоби". Крім того, представники апелянта звернулися до суду з клопотаннями про продовження строку розгляду справи (надане в судовому засіданні) та про відкладення розгляду справи (вх.№11529 від 02.12.14).

Ухвалою суду від 02.12.14 клопотання апелянта про продовження строку розгляду справи, про відкладення її розгляду та про витребування доказів задоволено; розгляд справи відкладено на 18.12.14; запропоновано ОСОБА_5 надати докази на підтвердження розміру його внеску до статутного капіталу ТОВ "Електромонтаж" із зазначенням, в якій формі (майновій чи грошовій) здійснювався даний внесок; відповідачу - надати фінансовий звіт "Баланс" (ф.1) та Звіт про фінансові результати (ф.2) за 2011 рік, за 2012 рік та за 2013 рік щодо діяльності ТОВ "Електромонтаж", а також - розшифровки статті балансу "Основні засоби"; письмові пояснення з питання щодо виплати ОСОБА_5 вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі ТОВ "Електромонтаж"; позивачу та відповідачу - надати письмові пояснення та належні докази твердження про те, що відчуження майна за спірною мировою угодою не порушує прав апелянта та не перешкоджає виконанню зобов'язань ТОВ "Електромонтаж" перед ОСОБА_5

Позивачем 15.12.14 надано пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Токмак Солар Енерджі" наполягає на відсутності порушення прав ОСОБА_5 спірною мировою угодою, а також зазначає, що апелянтом не наведено посилань на норми закону, які, на його думку, порушені господарським судом Запорізької області при винесенні оскаржуваної ухвали.

Відповідачем також надано додаткові пояснення від 15.12.14 до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зокрема зазначається, що майнові претензії ОСОБА_5 не є предметом спору в даній справі та виходять за його межі, крім того, ОСОБА_5 не звертався до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Електромонтаж" суми коштів, еквівалентної 50% статутного капіталу даного товариства. Тому відповідач вважає, що оскаржуваною ухвалою суду не порушено права апелянта.

Присутні в судовому засіданні представники сторін у справі та апелянта підтримали зазначену правову позицію. Представником відповідача також пояснено, що ТОВ "Електромонтаж" не в змозі надати документів, витребуваних ухвалою суду від 02.12.14, у зв'язку з їх втратою, а на відповідний запит ТОВ "Електромонтаж" до Головного управління статистики Запорізької області від 09.12.14 (копію якого долучено до матеріалів справи), станом на 18.12.14 відповіді не отримано.

Представниками апелянта подано клопотання (вх.№12587 від 18.12.14) про долучення до матеріалів справи копій документів, а саме - протоколу №25 зборів участників ТОВ "Електромонтаж" від 04.07.06, договорів купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді ТОВ "Електромонтаж" від 04.07.06, відповіді Головного управління статистики Запорізької області від 02.12.14 на запит представника апелянта, адвоката ОСОБА_3, щодо неможливості надати інформацію про показники діяльності ТОВ "Електромонтаж" у зв'язку з її конфіденційністю; листа банку "Фінанси та кредит", в якому зазначено про наявність у ТОВ "Електромонтаж" діючого іпотечного договору, згідно з яким майно надано в заставу за кредитним договором. Як вбачається з копії даного іпотечного договору, наданої представниками апелянта суду, предметом застави є нерухоме майно, яке не було відчужене за спірною мировою угодою.

Судом дане клопотання представників апелянта задоволено, копії вищевказаних документів долучено до матеріалів справи.

Представниками апелянта також подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ТОВ "БТР Запоріжжя". Клопотання мотивовано тим, що на момент розгляду апеляційної скарги зазначене товариство є власником майнового комплексу по вул.Антенній, 8 у м.Запоріжжі, який було передано за спірною мировою угодою позивачу і відчужено останнім шляхом внесення до статутного фонду ТОВ "БТР Запоріжжя". Тому, на думку апелянта, рішення суду в даній справі може вплинути на права і обов'язки нинішнього власника майна. Представники позивача та відповідача проти вказаного клопотання заперечували, посилаючись на те, що у правовідносинах, врегульованих спірною мировою угодою, зобов'язаною стороною є відповідач, а не ТОВ "БТР Запоріжжя".

Стосовно даного клопотання суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України правом звернення до суду з клопотанням про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, наділені сторони у справі і прокурор. Натомість апелянт, ОСОБА_5, такою управненою особою не є.

Крім того, на думку колегії суддів, закінчення апеляційного провадження в даній справі, щодо перегляду оскаржуваної ухвали суду від 17.05.13 про затвердження мирової угоди між позивачем та відповідачем, незалежно від його результатів, зумовлених відповідними процесуальними повноваженнями апеляційного господарського суду (ст.ст.ст. 80, 81, 99, 103, 106 ГПК України), не вплине на права і обов'язки ТОВ "БТР Запоріжжя" - отже, в даному випадку відсутні встановлені статтею 27 ГПК України процесуальні підстави для залучення вищевказаного товариства до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд апеляційної інстанції враховує також відсутність можливості для залучення ТОВ "БТР Запоріжжя" до участі в даній справі через закінчення процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ст.102 ГПК України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції відмовляє у клопотанні апелянта про залучення ТОВ "БТР Запоріжжя" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та заявника апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, тобто оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки, в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку, мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 91 ГПК України унормовано, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Таким чином, основною передумовою для здійснення апеляційного перегляду рішення (ухвали, постанови) місцевого господарського суду за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, є встановлення такої фактичної обставини як вирішення місцевим господарським судом питання щодо прав і обов'язків даної особи.

Відповідно до п.5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.11 №7, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Як вбачається з апеляційної скарги, а також з усних і письмових пояснень представників ОСОБА_5 в ході апеляційного провадження, дана особа вважає, що її права порушено мировою угодою, яку затверджено оскаржуваною ухвалою суду - оскільки ТОВ "Електромонтаж" за вказаною угодою здійснено відчуження майна (об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, перелік яких міститься в оскаржуваній ухвалі, т.2, а.с.174). За твердженням апелянта, на дане майно може бути звернено примусове стягнення в рахунок виплати частки ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ "Електромонтаж".

Поясненнями представника відповідача підтверджено, що на момент розгляду даної справи судом першої та апеляційної інстанції ТОВ "Електромонтаж" не здійснено жодних виплат ОСОБА_5, який вийшов зі складу учасників даного товариства ще 04.10.11 та 27.02.13 звернувся до ТОВ "Електромонтаж" у встановленому порядку з вимогою про виплату вартості частини майна товариства. На запитання суду щодо причин невиплати представник відповідача відповіді не надав.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується усними поясненнями представників сторін і апелянта, ОСОБА_5 не звертався до суду з вимогою про примусове стягнення суми вартості належної йому частки у статутному капіталі. Відповідно, на момент звернення ОСОБА_5 з апеляційною скаргою на ухвалу суду про затвердження мирової угоди вартість частки ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ "Електромонтаж" не встановлено ні відповідачем (яким не розглянуто вимогу ОСОБА_5 про виплату вартості даної частки), ні самим апелянтом, ні в судовому порядку.

Таким чином, посилання представників ОСОБА_5 на те, що внаслідок відчуження майна за спірною мировою угодою він буде позбавлений можливості отримати належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Електромонтаж" - фактично є припущенням, враховуючи також, що, відповідно до пояснень представників сторін, не спростованих апелянтом, ТОВ "Електромонтаж" не перебуває у стадії припинення, здійснює господарську діяльність, має у власності нерухоме майно та має можливість отримувати кошти від господарської діяльності.

Тому твердження апелянта про недостатність активів ТОВ "Електромонтаж", які залишилися у даного товариства після відчуження майна за спірною мировою угодою, для виконання його грошових зобов'язань перед ОСОБА_5 колегія суддів вважає передчасними і такими, що не доведені належним чином. Відповідно, не підтвердженими є і обставини стосовно вирішення оскаржуваною ухвалою питання про права і обов'язки ОСОБА_5, також апелянтом не доведено, яким чином винесення місцевим господарським судом ухвали від 17.05.13 про затвердження мирової угоди між позивачем і відповідачем може вплинути на реалізацію його права на звернення до суду щодо стягнення з ТОВ "Електромонтаж" вартості частки ОСОБА_5 у статутному капіталі даного товариства.

Посилання представників апелянта на те, що при поданні відповідного позову ОСОБА_5 змушений будет сплатити судовий збір у значному розмірі, колегія суддів також не вважає належними аргументами - враховуючи, що, як уже зазначалося, розмір суми, від якої має розраховуватися ставка судового збору, не визначено. Крім того, дані аргументи не мають відношення до встановлення обставин щодо наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. З цих же підстав суд апеляційної інстанції відхиляє як передчасні і твердження апелянта про нікчемність мирової угоди у зв'язку з порушенням її сторонами публічного порядку, наявністю наміру ухилитися від сплати податків, відсутністю нотаріального посвідчення мирової угоди тощо.

Отже, в ході апеляційного провадження не встановлено, що оскаржуваною ухвалою від 17.05.13 про затвердження мирової угоди між позивачем і відповідачем будь-яким чином порушено права ОСОБА_5 або вирішено питання про його права і обов'язки.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження, а відтак, апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Зазначений висновок узгоджується з приписами ст.91 ГПК України та з вищенаведеною правовою позицією Вищого господарського суду України.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст. ст. 86, 99 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.05.13 у справі №908/1532/13 припинити.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.