Рішення № 41972397, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27129/14 17.12.14

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва

про стягнення 6 971,25 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Цимбаліст В.В. - довіреність б/н від 11.09.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва про стягнення 6 971,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати з компенсації витрат підприємства та плати з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, згідно умов Договору №1320 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.08.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 6 779,80 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 140,45 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 51,16 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 08.12.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.12.2014 року.

15.12.2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 6 779,80 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 140,45 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, в зв'язку з їх сплатою.

В судове засідання 16.12.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.12.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.12.2014 року представник позивача позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, також підтримав заяву про припинення провадження у справі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2013 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - орендодавець) та Управлінням державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договір №1320 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі рішення Київської міської ради від "22" вересня 2011р. № 34/6250 та рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 05.08.2013 року №156 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вулиця Володимирська, будинок № 69 літ. Б, для розміщення бюджетної установи, що утримується за рахунок місцевого або державного бюджету.

Згідно з п. 2.1. Договору, Об'єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею: 424.80 (чотириста двадцять чотири цілих вісім десятих) кв.м. у т. ч. 1 поверх - 424.80 (чотириста двадцять чотири цілих вісім десятих) кв.м. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (далі по тексту - позивач).

За користування об'єктом оренди ОРЕНДАР сплачує орендну плату, розмір якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від "22" вересня 2011 р. № 34/6250 встановлено 1 грн. на рік (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору, крім орендної плати ОРЕНДАР сплачує:

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за березень 2013 року складає: 23 грн. 41 коп. двадцять три грн. 41 коп. на місяць;

- компенсацію витрат підприємства, яка за березень 2013 року складає: 1 129 грн. 97 коп. одна тисяча сто двадцять дев9ять грн. 97 коп. на місяць.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується ОРЕНДАРЕМ на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) (надалі-підприємство) КП "Київжитлоспецексплуатація" 01034 м. Київ вул. Володимирська. 51-а, р/р 2600067759 у АБ "Укргазбанк" м. Києва Код банку 320478, Код ЄДРПОУ 03366500 Св. ПДВ № 39071463 ШН 033665026594, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди ОРЕНДОДАВЦЕВІ.

Згідно з п. 3.7. Договору, орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 4.2. Договору, ОРЕНДАР зобов'язаний вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати з компенсації витрат підприємства та плати з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, згідно умов Договору, у відповідача перед позивачем за період виникла заборгованість, а саме: 6 779,80 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 140,45 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що орендодавець взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача 6 779,80 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 140,45 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

15.12.2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 6 779,80 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 140,45 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, в зв'язку з їх сплатою, що підтверджується банківською випискою (копія виписки міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що 6 779,80 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 140,45 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 51,16 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 51,16 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення 6 779 (шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 80 коп. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 140 (сто сорок) грн. 45 коп. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

2. Стягнути з Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва (01033, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 69-Б, код ЄДРПОУ 38039757) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 51 (п'ятдесят одну) грн. 16 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 18.12.2014 року.