Постанова № 41971924, 17.12.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа № 914/3294/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

Розглянувши апеляційну скаргу від 05.11.14 за № 1/40/1024 Військової частини А2595

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.14

у справі № 914/3294/14

позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, м. Шостка

до відповідача Військової частини А 2595, м. Броди

про стягнення 70645,94 грн.

за участю представників:

від позивача: Кир'янова А.Ю. - представник (довіреність від 21.03.14);

від відповідача: Шаповал Т.Є. - представник (довіреність від 15.12.14);

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/3294/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.14 у склад колегії для розгляду справи № 914/3294/14 Господарського суду Львівської області введено суддів - Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.14 у справі № 914/3294/14 (суддя Бортник О.Ю.) позов задоволено частково, стягнуто з Військової частини А 2595 на користь Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів 59999 грн. заборгованості, 7199,88 грн. інфляційних, 3445,01 грн. трьох процентів річних та 1826,95 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Військова частина А 2595 звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.14 у справі № 914/3294/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених в ній.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін навели свої доводи та міркування, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 17.12.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.14 у справі № 914/3294/14 - відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі 26.11.09 було укладено договір № 821-09/12 на виконання науково-дослідної роботи з додатками та додатковими угодами до нього, згідно з умовами якого (п.п. 1.1, 5.1., 5.3.) позивач (виконавець) зобов'язувався виконати й здати відповідачу (замовник), а останній зобов'язувався прийняти й оплатити науково-дослідну роботу по темі: «Визначення технічної придатності виробів 30,0 мм ОФЗ-30ГШ та 12,7 мм Б-32-12,7 ЯкБ, їх можливості експлуатації до 2015 року та встановлення нових термінів технічної придатності (строків експлуатації) за результатами досліджень і випробувань».

Загальна вартість робіт за договором становила 99 999 грн. з ПДВ. Договором встановлено два етапи робіт та вартість кожного з них: вартість першого етапу робіт становила 40000 грн. з ПДВ, а другого - 59 999 грн. з ПДВ.

Сторони погодили, що оплата вартості виконаних робіт проводиться відповідачем поетапно за кожний етап окремо за рахунком позивача, який пред'являється з доданням оригіналу Акту здавання-приймання робіт. Після одержання відповідачем від позивача рахунків і всіх належних документів, він здійснює їх перевірку та повідомляє позивача про прийняття або відмову. У випадку відмови в прийнятті рахунків відповідач письмово повідомляє позивача про причини такої відмови з зазначенням мотивованих підстав. При прийнятті відповідачем рахунків він здійснює розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10-ти діб після виставлення рахунків. Сторонами також підписано п'ять додаткових угод до Договору, якими змінено термін його дії.

Оплата замовником робіт першого етапу проведена в повному розмірі, тобто на суму 40 000 грн. відповідно до акта здавання-приймання робіт від 30.03.10.

На виконання умов договору № 821-09/12 від 26.11.09 позивач виконав для відповідача і роботи другого етапу вартістю 59 999 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи, супровідних листів № 365/33-12 т та № 360/33-12 т від 09.12.11, на адресу відповідача було надіслано звіти про виконання дослідної роботи «Визначення технічної придатності виробів 30 мм БТ-30ГШ, 30 мм ОФЗ-30ГШ, 30 мм ОФЗТ-30ГШ 12,7 мм Б-32-12,7 ЯкБ, 12,7 мм БЗТ-44-12,7 ЯкБ, їх можливості експлуатації до 2015 року та встановлення нових термінів технічної придатності (строків експлуатації) за результатами досліджень і випробувань», що підтверджується копіями карток обліку реєстру № 7- та № 68 та копіями квитанцій № 34/12 та № 34/3 про прийняття відправлень спецзв'язком.

Крім цього, позивачем супровідним листом № 1413к/ДО від 19.07.12 надіслано на адресу відповідача додаткову угоду № 6 до договору № 821-09/12 від 26.11.09, календарний план робіт до цього договору, акт № 2 від 18.07.12 здавання-приймання виконаних по другому етапу робіт вартістю 59 999 грн. та рахунок № 99 від 18.07.12 на оплату цих робіт, що підтверджується копією журналу обліку вихідної кореспонденції позивача (а.с. 51-59).

Як встановлено місцевим господарським судом, претензія про підписання, повернення і оплату акту здавання-приймання виконаних робіт № 2 від 18.07.12 вих. № 2462 к/юр. від 27.11.12 та лист позивача з вимогою надання відповіді на претензію вих. № 262 к/юр б від 01.02.13 відповідачем були залишені без належного реагування.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до п. 5.3. договору оплата вартості виконаних робіт проводиться замовником поетапно за кожний етап окремо за рахунок виконавця, який пред'являється з даванням оригіналу акту здавання-приймання робіт. Після одержання замовником від виконавця зазначених у цьому пункті рахунків і всіх належних документів, замовник здійснює їх перевірку та повідомляє виконавця про прийняття або відмову. При прийнятті (акцептуванні) замовником зазначених рахунків, замовник здійснює розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10-ти діб після виставлення рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідач, отримавши на погодження додаткову угоду, календарний план робіт, акт здавання-приймання виконаних робі, рахунок на суму 59 999 грн. на підставі супровідного листа від 19.07.12, не повідомив позивача у порядку, встановленому п. 5.3. договору, про відмову в прийнятті рахунків та підписанні акту-приймання-передачі робіт за договором із зазначенням мотивованих підстав.

Доказів протилежного відповідачем суду не подано, як і не подано доказів на спростування позовних вимог щодо фактичного виконання робіт позивачем у повному обсязі ІІ етапу робіт на суму 59 999 грн., або доказів добровільного погашення цієї заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 59 999 грн. боргу є правомірними та обґрунтованими, а відтак, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.13 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Як вбачається з позовної заяви, за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 7 199,88 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2012 р. по червень 2014 р. та три проценти річних від простроченої суми за період з 01.08.12 по 01.07.14, які згідно його розрахунку, складають відповідно 3 447,06 грн. (а.с. 62,63). Місцевий господарський суд підставно задоволив позов в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 7 199,88 грн. та частково щодо стягнення трьох процентів річних на суму 3 445,01 грн., відмовивши в стягненні решти позовних вимог, оскільки при проведенні розрахунку трьох процентів річних, позивач не врахував, що у 2012 році було 366 календарних днів.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факту невиконання відповідачем як замовником свого договірного обов'язку в частині оплати вартості виконаних робіт на суму 59 999 грн. та висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Натомість, скаржник в апеляційній скарзі підтверджує факт надіслання позивачем на його адресу додаткової угоди № 6 до договору № 821-09/12 від 26.11.09, календарного плану робіт до цього договору, акту № 2 від 18.07.12 здавання-приймання виконаних по другому етапу робіт вартістю 59 999 грн. та рахунку № 99 від 18.07.12 на суму 59 999 грн., та вказує, що відповідно до норм ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк.

Проаналізувавши вищенаведене, Львівським апеляційним господарським судом не знайдено підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при прийнятті апеляційної скарги до провадження скаржнику було відстрочено сплату судового збору на суму 913,47 грн. до закінчення апеляційного провадження у даній справі.

Відтак, відповідно до п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7, відстрочена сума судового збору підлягає стягненню з скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.14 у справі № 914/3294/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Військової частини А-2595 залишити без задоволення.

2. Стягнути з Військової частини А 2595 (80603, Львівська область, м. Броди, вул.Храпая, буд.1, код ЄДРПОУ 07567158) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області ,УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 913,47 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Місцевому господарському суду видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 19.12.14.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.