Рішення № 41971687, 16.12.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 р. Справа № 909/234/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області пл. Д. Галицького, 15, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000

до відповідача: Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державного казначейства у Тисменицькому район вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, 77401

про: стягнення збитків в розмірі 3281,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Юзвак С.С., (довіреність № 477/06 від 06.02.14 )-представник

від відповідача: не з"явились ;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з"явились;

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі до Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції про стягнення збитків в розмірі 3281,10 грн..

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014р. у справі №909/234/14 (суддя Шіляк М.А.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до відповідача Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державного казначейства у Тисменицькому районі - позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014р. без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014р. скасовано, а справу скеровано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2014р. прийнято справу до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2014р..

Розгляд справи відкладався з 05.11.2014 р. до 18.11.2014 р., з 18.11.2014р. до 02.12.2014р . та до 16.12.2014 р..

В судовому засіданні 16.12.2014 р. представник позивача позовні вимоги, викладені в позовній заяві та в письмовому пояснені від 18.11.2014р., підтримав в повному обсязі. Вказує на те, що внаслідок подання Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі (правонаступник - відповідач) недостовірних даних в довідці №2171/8/050 від 03.03.2008 року про заробітну плату Тимчука Богдана Івановича, управлінню Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі завдано збитків ( шкоду) в розмірі 3281,10 грн.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

13.03.2008 р. Тимчук Б. І. звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії із більшого заробітку.

Для проведення даного перерахунку, Тимчуком Б. І. подано довідку за № 2171/8/050 від 07.03.2008р. про заробітну плату, видану Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 06.02.2008 р. "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

18.03.2008 р. Управлінням Фонду в районі здійснено перерахунок пенсії Тимчуку Б. І. з врахуванням вищезазначеної довідки, що призвело до збільшення її розміру.

Для перевірки достовірності даних наведених в довідці, позивачем направлено лист № 1226/03 від 11.06.2008 р. в управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі для проведення зустрічної перевірки.

Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі проведено перевірку у Державній податковій інспекції в Тисменицькому районі бухгалтерських документів про оплату праці Тимчука Б. І., на підставі яких видано довідку за № 2171/8/050 від 07.03.2008 р..

За результатами перевірки складено Акт № 44 від 04.11.2008 р. та встановлено, що в даній довідці невірно вказана розмір надбавки за вислугу років на державній службі, що вплинуло на розмір заробітної плати в цілому.

Для усунення виявленої невідповідності відомостей відображених у довідці № 2171/8/050 від 07.03.2008 р., Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі взамін попередньої довідки видано нову довідку за № 11032/8/050 від 04.11.2008 р. про заробітну плату Тимчука Б. І..

Позивачем здійснено перерахунок пенсії Тимчука Б. І. на підставі виданої на заміну довідки. В результаті перерахунку виникла переплата пенсії Тимчуку Б. І. за період з 01.02.2008 р. по 30.11.2008 р. в розмірі 3281,10 грн..

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 2532/06 від 21.11.2008 р. з вимогою відшкодування завданих збитків. Проте, відповідачем претензію листом № 12369/10/10-015 від 23.12.2008 р. повністю відхилено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 р. у справі №909/234/14 (суддя Шіляк М.А.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до відповідача Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державного казначейства у Тисменицькому районі - позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014р. без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014р. скасовано, а справу скеровано на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України в постанові від 01.10.2014 р . зазначила- " суди попередніх інстанцій не врахували приписів зазначених норм і не встановили ні наявності в діях відповідача ( його працівника) складу цивільного правопорушення, ані пов"язаності шкоди з виконанням особою, яка видала недостовірну довідку своїх службових обов"язків. При цьому , суди не вирішили питання про залучення до участі у справі відповідного працівника, оскільки спір може вплинути на його права та обов"язки щодо однієї із сторін".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2014р. суд зобов"яззував управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі надати суду докази місцезнаходження фізичної особи Гринівської Л.О..

На виконання зазначеної заяви управлінням Фонду вжиті заходи спрямовані на встановлення місцезнаходження Гринівської Л.О.. Однак, витребувана судом інформація управлінням Фонду не встановлена з причин недостатності визначених законодавством повноважень.

В підтвердження даної інформації управлінням пенсійного фонду в Тлумацькому районі до матеріалів справи долучено копію листа Тисменицької ОДПІ №3241/10/09-13/04-014/38, в якому повідомлено про відсутність інформації щодо теперішнього місцезнаходження Гринівської Л.О. та копію листа Тисменицького районного сектору УДМС України №23/17845, в якому зазначено, що у відповідності до ст. ст. 2, 5, 10, 14 , 24 Закону України " Про захист персональних даних", дана інформація може надаватися лише у випадку письмової згоди особи, якої ця інформація стосується , при цьому письмова згода надається особоюорганам УДМС в області.

За наведених вище обставин, у суду відсутя інформація про місцезнаходження ( проживання) громадянки Гринівської Л.О.., що унеможливлює суд залучити до участі у справі відповідного працівника.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби.

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про державну службу" громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Згідно пояснень представника позивача за даними трудової книжки Тимчука Б. І. Присягу державного службовця він прийняв 22.02.1995 р. і працював на посадах державного службовця в органах державної податкової служби 12.11.2004 р.. Отже, стаж державної служби за цей період становить 9 років 8 місяців 22 дні. Тимчук Б. І. з 17.12.1992 р. по дату прийняття Присяги державного службовця 22.02.1995 р. працював на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової служби, стаж державної служби відповідно слід обчислювати з дати вступу Тимчука Б. І. на роботу в державну податкову службу. Періоди роботи до 17.12.1992 р. не можуть зараховуватись в стаж державної служби, та як, посади на яких працював Тимчук Б. І. до вступу на роботу в податкову службу не передбачені ні Законом України "Про державну службу", ні порядком обчислення стажу державної служби

Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 р. затверджено "Порядок обчислення стажу державної служби", яким визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. А саме, абзацом 3 пункту 2 даного Порядку № 283 зазначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецсслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби.

На час виходу на пенсію, стаж державної служби Тимчука Б. І. становив 11 років 10 місяців 27 днів, що відповідно до абзацу 5 ст. 33 "Про державну службу" дає право на надбавку за вислугу років державному службовцю в розмірі не більше 20% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг.

У заробіток при призначення та перерахунку пенсії за нормами Закону України "Про державну службу" працівникам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, враховується надбавка за вислугу років, обчислена залежно від стажу державної служби, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 р. про затвердження "Порядку обчислення стажу державної служби". Винагорода за вислугу років передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 12.09.1997 р. "Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовими особами органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання" при призначенні/перерахунку пенсії не враховується.

Дані факти досліджені та встановлені під час вирішення іншої справи: Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 р. про задоволення позову у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 р. постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 р. скасовано, а провадження у справі закрито. Ухвала оскарженню не підлягала.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

В статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Особа , якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування - ст. 22 Цивільного кодексу України.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України, передбачає , що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абзацом першим пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Суд вважає, що зібраними по справі доказами доведено наявність у діях відповідача всіх чотирьох складових для відшкодування шкоди: неправомірність поведінки, наявність шкоди, протиправність поведінки та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою. Неправильне нарахування та виплата позивачем пенсії у розмірі 3281,10 грн. ( за період з 01.02.2008 р.по 30.11.2008 р.) стали можливими лише внаслідок неправомірної видачі відповідачем недостовірної довідки.

Стосовно судового збору, то суд зазначає наступне.

В спірному випадку позовні вимоги, заявлені Управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі, яке відповідно до чинного законодавства (п. 18 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) звільнене від сплати судового збору, являються майнового характеру, отже сплаті підлягав судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до чинного законодавства відповідач Тисменицька об'єднана Державна податкова інспекція не звільнена від сплати судового збору, отже, за правилами, встановленими ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір по справі слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законами України "Про державну службу", "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про судовий збір", ст. ст. 11, 16, 1166 Цивільного кодексу України та керуючись 35, 43, 44, 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі до Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державного казначейства у Тисменицькому районі про стягнення збитків в розмірі 3281,10 грн.

Стягнути з відповідача Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції (вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400; ідент. код 38686216) на користь позивача Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (пл. Д. Галицького, 15, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000; ідент. код 20550949) 3 281,10 грн. (три тисячі двісті вісімдесят одна грн. 10 коп.) - збитків.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції (вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400; ідент. код 38686216) 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Наказ видати Головному управлінню Міндоходів в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20) після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.14

Суддя Гриняк Б. П.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Дейчаківська О. С. 18.12.14