Рішення № 41971629, 11.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24471/14 11.12.14

За позовом Міністерства охорони здоров'я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм"

про стягнення грошових коштів та розірвання договору

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Святецький О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 11 грудня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 листопада 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Міністерства охорони здоров'я України (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № УС-1099 від 05.11.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм" (відповідач) штрафних санкцій за непоставлений товар в сумі 32 209,94 грн. з них: пені - 23 298,10 грн. (двадцять три тисячі двісті дев'яносто вісім гривень 10 копійок) та штрафу - 8 911,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 84 копійки) та про розірвання договору про закупівлю товарів за державні кошти № 39/13/209/21-24 від 12.06.2013 року в частині поставки товару на загальну суму 127 312,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Постачальник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 39/13/209/21-24 від 12 червня 2013 року, зокрема, у відповідності до узгодженого сторонами графіку не поставив товар, внаслідок чого позивач, як Замовник, звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача суму штрафних санкцій за непоставлений товар та, враховуючи порушення відповідачем умов відповідного договору, ставить питання про розірвання договору про закупівлю товарів за державні кошти № 39/13/209/21-24 від 12.06.2013 року в частині.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/24471/14, розгляд справи призначено на 02.12.2014 року.

В судовому засіданні 02 грудня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 11 грудня 2014 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2013 року між позивачем (надалі - Замовник або Отримувач) та відповідачем (далі - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 39/13/209/21-24 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2013 році поставити Ліки, зазначені в Специфікації (Додаток 1), а Замовник оплатити такий Товар на умовах Договору. Закупівля Товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" за напрямком «Централізовані заходи з трансплантації» в частині централізованої закупівлі медикаментів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації. Товар постачається уповноваженому підприємству Замовника: Державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач», з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

Матеріали справи свідчать, що 12 березня 2013 року між позивачем, як Довірителем, та Державним підприємством для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України, як Повіреним, укладено договір доручення № 1/5 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір доручення) за п. 1.1., 1.1.1. якого за договором доручення Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується виконати від імені Довірителя певні дії, а саме: приймання лікарських засобів, виробів медичного призначення та інших товарів, робіт та послуг, що централізовано закуповуються Довірителем у 2013 році та організацію постачання Товару до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу Товару за номенклатурою у кількісному і вартісному виразі та у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України.

Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору, з урахуванням внесених до нього змін за додатковою угодою № 3 від 14.04.2014р., поставку товару Постачальник на користь Замовника не здійснив, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має сплатити на користь позивача штрафні санкції у вигляді пені та штрафу, що в загальній сумі становить - 32 209,94 грн.

Крім того, позивач просить суд розірвати Договір в частині поставки товару на суму 127 312,00 грн., оскільки поставка товару за ним станом на 05.11.2014р. Постачальником здійснена не була.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

12 березня 2013 року між позивачем, як Довірителем, та Державним підприємством для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України, як Повіреним, укладено договір доручення № 1/5 згідно п. 1.1., 1.1.1. якого за договором доручення Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується виконати від імені Довірителя певні дії, а саме: приймання лікарських засобів, виробів медичного призначення та інших товарів, робіт та послуг, що централізовано закуповуються Довірителем у 2013 році та організацію постачання Товару до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу Товару за номенклатурою у кількісному і вартісному виразі та у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було установлено судом, 12 червня 2013 року між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 39/13/209/21-24 за п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2013 році поставити Ліки, зазначені в Специфікації (Додаток 1), а Замовник оплатити такий Товар на умовах Договору. Закупівля Товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" за напрямком «Централізовані заходи з трансплантації» в частині централізованої закупівлі медикаментів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації. Товар постачається уповноваженому підприємству Замовника: Державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач», з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

14 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 3 до Договору (копія в справі), за умовами п. 2 якої поставка Товару здійснюється у відповідності до узгодженого Графіку поставки, який додається до додаткової Угоди (Додаток 2) і є її невід'ємною частиною.

Зі змісту Додатку № 2 додаткової угоди № 3 до Договору випливає, що термін поставки - квітень 2014 року.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Доказів поставки Постачальником на користь Замовника товару по Договору в повному обсязі та строки, які визначені в Графіку постачання до Додаткової угоди № 3 до Договору поставки до суду не представлено.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у випадку затримки поставки Товару понад термін, встановлений пунктом 5.1. Договору, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення поставки Товару, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% (семи відсотків) від вартості непоставленого (неприйнятого) Товару, а у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

З огляду на викладене, зважаючи на порушення Постачальником встановлених графіком постачання до Додаткової угоди № 3 до Договору строків поставки Замовнику товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 23 298,10 грн. пені, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення127312.0001.05.2014 - 30.10.20141830.1 %23298.10та 8 911,84 грн. штрафу з розрахунку: 127 312,00 грн. Х 7%.

Щодо позовних вимог в частині розірвання правочину в окремій його частині, то суд вказує наступне.

14 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до Договору (копія угоди в справі), за умовами п. 1 якої дію Договору продовжено до 01.06.2014р.

Умов про пролонгацію, положення Договору та додаткові його угоди не містять. Доказів продовження строку дії Договору після 01.06.2014р. до суду не представлено, що свідчить про закінчення строку дії Договору станом на червень 2014 року.

За ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Останнє в певній частині кореспондує до п. 7.14. Договору за яким закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності та виконання зобов'язань за Договором.

Зважаючи на викладене, з огляду на те, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності, що, по суті, не обмежує Замовника в праві ставити питання про відповідальність Постачальника за порушення, яке мало місце під час дії Договору зі сторони останнього, і в силу п. 7.14. закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за Договором, з чого випливає правова можливість сторін виконати зобов'язання за Договором після закінчення строку дії Договору, приймаючи до уваги відтак те, що питання виконання зобов'язань за Договором після закінчення строку його дії, як і відповідальності сторони Договору за порушення, яке мало місце під час дії Договору не є тотожним поняттю закінчення строку дії договору як такого та є незалежними один від одного в частині настання відповідних юридичних фактів, з урахуванням того, що строк Договору за погодженням обох сторін закінчився починаючи вже з 02.06.2014р., необґрунтованими є вимоги про розірвання договору про закупівлю товарів за державні кошти № 39/13/209/21-24 від 12.06.2013 року в частині поставки товару на загальну суму 127 312,00 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 32 209,94 грн. з яких: пеня - 23 298,10 грн. (двадцять три тисячі двісті дев'яносто вісім гривень 10 копійок) та штраф - 8 911,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 84 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм" (ідентифікаційний код 24741764, адреса: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5/1, літ. А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код 00012925, адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені - 23 298,10 грн. (двадцять три тисячі двісті дев'яносто вісім гривень 10 копійок), штрафу - 8 911,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 84 копійки) та судові витрати - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/24471/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.12.2014р.

Суддя О.В. Котков