Рішення № 41971616, 16.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/102/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 Справа № 908/4458/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12)

до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, м. Краматорськ Донецької області)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Шкарупа М.К. - довіреність № 09/01/04 від 01.09.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо", м. Донецьк звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області заборгованості за договором про здійснення послуг сервісного обслуговування № 31-гс від 25.09.2013 р. в розмірі 35490,95грн., з яких: 29212,53 грн. - сума основного боргу, 3022,82 грн. - сума пені, 2804,40 грн. - сума інфляційних втрат, 451,20 грн. - сума 3 % річних.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 31-гс від 25.09.2013 р. про здійснення послуг сервісного обслуговування, позивач, надав відповідачу обумовлені договором послуги у повному обсязі на загальну суму 56871,48 грн., що підтверджується двосторонніми Актами здачі-приймання здійснених послуг, які підписані з боку відповідача без зауважень. Проте, з боку відповідача зобов'язання за договором належним чином виконані не були, що потягло за собою нарахування фінансових санкцій. Посилаючись на приписи статей 15, 16, 525, 526, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 854, 886 ЦК України та умови договору № 31-гс від 25.09.2013р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4458/14, розгляд якої призначено на 25.11.2014 р.

Ухвалою суду від 25.11.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.12.2014 р.

В судовому засіданні 16.12.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав Довідку (вих. № 12/10/01 від 10.12.2014 р.), за підписом директора підприємства, згідно якої, станом на 10.12.2014 р. відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 29212,53 грн. Крім того, представником позивача були надані до матеріалів справи зміни до статутних документів підприємства.

Відповідач - проти позову заперечив, про що зазначив у письмовому відзиві на позовну заяву. Вважає позовні вимоги безпідставними. Зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № 31-гс від 25.09.2013 р., роботи за Договором, замість передбаченого строку їх виконання - вересень-жовтень 2013 р., були виконані позивачем лише у лютому 2014 р. Посилаючись на те, що умовами Договору не передбачено внесення змін до нього без згоди іншої сторони, відповідач вважає вимоги позивача про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, незаконними. Тому, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні відповідач не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останніми вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області направлялись на адресу відповідача, визначену в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 84306, м. Краматорськ Донецької області.

Крім того, у відповідності до вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14 "Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО", інформація про час і місце судового засідання, призначеного на 16.12.2014р. (ухвала суду від 25.11.2014р.) була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб - порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, доказом чого є Витяг з веб-сторінки офіційного сайта. Крім того, ухвала суду від 25.11.2014 р. була направлена відповідачу електронною поштою, доказом чого є Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою.

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 16.12.2014 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що між 25.09.2013 р. ТОВ "НВК фірма "Донбас-Термо" (Виконавцем, позивачем у справі) та ПАТ "Енергомашспецсталь" (Замовником, відповідачем у справі) було укладено договір № 31-гс про надання послуг з сервісного обслуговування (надалі - Договір № 31), за умовами якого Виконавець зобов'язався виконати, а Замовник оплатити послуги з сервісного обслуговування обладнання, перелік якого зазначений у Додатку № 1 до Договору.

Строки надання послуг по плановому сервісному обслуговуванню визначаються у Додатках № 2, № 3 та № 4 до Договору (п. 5.1 Договору).

За умовами пунктів 6.1 та 6.2 Договору по закінченню виконання послуг по плановому сервісному обслуговуванню сторонами підписуються акти виконаних робіт По закінченню кожного випадку виконання аварійного ремонту, сторонами оформлюється акт виконаних робіт, який підписується учасниками даного Договору.

Згідно із п. 6.8 Договору при відсутності претензій Замовник зобов'язаний підписати акти виконаних робіт протягом 3-х днів.

Відповідно до пункту 8.1 Договору Замовник протягом 30 банківських днів після підписання актів виконаних робіт по плановому сервісному обслуговуванню перераховує на поточний рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі 100% від вартості планового сервісного обслуговування згідно Додатків № 2, № 3, які є невід'ємною частиною Договору.

У випадку проведення аварійного ремонту, вартість послуг оплачується Замовником на підставі виставленого рахунка після підписання акту виконаних робіт (п. 8.2 Договору).

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Виконавцем строків надання послуг, зазначених у Додатках № 2, № 3 та № 4 він сплачує Замовнику пеню у розмірі 5% від вартості планового сервісного обслуговування за кожен день прострочення.

За умовами п. 9.2 Договору за прострочку остаточної оплати прийнятих послуг по даному Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,4% від суми, яка підлягає оплаті за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Сторонами було затверджено Додатки до Договору, а саме: Перелік обладнання для проведення послуг сервісного обслуговування пальників інфрачервоного випромінювання, призначених для опалення виробничих площ цехів ПАТ «ЕМСС» (Додаток № 1); Перелік регламентних робіт з планового сервісного обслуговування (на початку опалювального періоду) інфрачервоних світлих обігрівачів з операційною розшифровкою їх вартості (Додаток № 2); Вартість робіт з планового сервісного обслуговування (на початку опалювального періоду) інфрачервоних темних обігрівачів (Додаток № 3) та Перелік регламентних робіт з планового сервісного обслуговування (на початку опалювального періоду) інфрачервоних трубчатих газових обігрівачів з операційною розшифровкою їх вартості (Додаток № 4). Додатки містять перелік видів, обсягів та характеру робіт, які необхідно було здійснити, а також строки їх виконання.

Як підтверджується матеріалами справи, з боку позивача зобов'язання за Договором були виконані належним чином. Зокрема, позивачем були виконані роботи з сервісного обслуговування пальників інфрачервоного випромінювання, розташованих за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, ПАТ «Енергомашспецсталь» на загальну суму 56871,48грн., що підтверджується двосторонніми Актами здачі-приймання наданних послуг № 1 від 10.02.2014 р. на суму 29212,54 грн. та № 2 від 10.02.2014 р. на суму 27658,94 грн.

Вказані Акти містять підписи уповноважених представників сторін.

Проте, з боку відповідача, договірні зобов'язання належним чином виконані не були. Як зазначено в позовній заяві, оплата за надані за Договором послуги відповідачем була проведена лише частково - в сумі 27658,94 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 796981 від 14.05.2014 р.

Решта боргу в сумі 29212,54 грн. Залишилась несплаченою.

У зв'язку з цим, 03.07.2014 р. позивачем на адресу відповідача була направлена Претензія (вих. № 4 від 03.07.2014 р.) з вимогою протягом семиденного строку сплатити існуючу заборгованість.

Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Енергомашспецсталь" заборгованості за договором про здійснення послуг сервісного обслуговування № 31-гс від 25.09.2013 р. в розмірі 35490,95грн., з яких: 29212,53 грн. - сума основного боргу, 3022,82 грн. - сума пені, 2804,40 грн. - сума інфляційних втрат, 451,20 грн. - сума 3 % річних, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 - 175 Господарського кодексу України).

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 56871,48 грн. Надання послуг у спірний період підтверджується двосторонніми Актами здачі-прийняття наданих послуг від 10.02.2014 р. № 1 та № 2, копії яких долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що Акти здачі-прийняття наданих послуг підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень та зауважень, вони вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отримані послуги.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п. 8.1 Договору Замовник протягом 30 банківських днів після підписання актів виконаних робіт по плановому сервісному обслуговуванню перераховує на поточний рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі 100% від вартості планового сервісного обслуговування згідно Додатків № 2, № 3, які є невід'ємною частиною Договору.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, всупереч вимог закону та умов Договорів належним чином не виконав, вартість наданих послуг у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим, у нього утворився основний борг за Договором в розмірі 29212,53 грн.

Доказів погашення заборгованості за отримані послуги за Договором, відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» суми 29212,53 грн. основного боргу за Договором, правомірною та доведеною, а тому задовольняє її у заявленому розмірі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних та пені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього: 3% річних та інфляційних витрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Здійснюючи розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що з урахуванням суми основного боргу та періодів заборгованості, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню. Так, за заявлений позивачем період (з 26.03.2014 р. по 29.09.2014 р.) належний до стягнення розмір 3% річних становить суму 436,99 грн., а не суму 451,20грн., як заявлено позивачем, тому в решті позовної вимоги про стягнення 3% річних слід відмовити, як нарахованої та заявленої необґрунтовано.

Вимога про стягнення втрат від інфляції, нарахованих за період з квітня 2014 р. по вересень 2014 р., задовольняється судом у заявленому розмірі (2804,40 грн.), оскільки розрахунок є вірним.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 9.2 Договору, за змістом якого, за прострочку остаточної оплати прийнятих послуг по даному Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,4% від суми, яка підлягає оплаті за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період часу (з 26.03.2014 р. по 24.09.2014 р.) належний до стягнення розмір пені становить суму 3012,49 грн., але не суму 3022,82 грн. як заявлено позивачем, тому в решті позовної вимоги про стягнення пені за Договором слід відмовити, як нарахованої та заявленої необґрунтовано.

З урахуванням вищевикладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, м. Краматорськ Донецької області, код ЄДР 00210602, рахунки в установі банку невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДР 31445803, рахунок № 26006051823473 у ПАТ КБ «Приватбанк» Печерська філія, МФО 300711) суму 29212 (двадцять дев'ять тисяч двісті дванадцять) грн. 53 коп. основного боргу, суму 3012 (три тисячі дванадцять) грн. 49 коп. пені, суму 436 (чотириста тридцять шість) грн. 99 коп. 3% річних, суму 2804 (дві тисячі вісімсот чотири) грн. 40 коп. втрат від інфляції та суму 1808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн. 73 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.12.2014р.

Суддя М.В. Мірошниченко