Постанова № 41970890, 17.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13130/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2014 року №0002822203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року в задоволенні позову ТОВ «Металева Покрівля» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Металева Покрівля» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оптімус К» за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, у зв'язку з чим складено акт від 27.05.2014 року №249/26-57-22-03-10/36264990 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Металева Покрівля»: п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями), пп. 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 233 441,00 грн. за лютий 2014 року.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 року №0002822203, яким ТОВ «Металева Покрівля» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 233 441,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 58 360,25 грн.

Позивач, вважаючи дане податкове повідомлення-рішення неправомірним, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено реальності (товарності) здійснення господарських операцій, а тому донарахування ТОВ «Металева Покрівля» грошового зобов'язання з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Колегія суддів вважає помилковим даний висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч, 1 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програм діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з ТОВ «Оптімус К» за лютий 2014 року.

Так, відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору №24/14 поставки товарів від 24.02.2014 року, укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «Оптімус К» (Постачальник), на умовах даного Договору Постачальник зобов'язується передати (доставити) у власність Покупцеві матеріальні цінності, визначені додатком №1 до цього Договору (надалі іменується «товар»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається специфікацією (надалі іменується «Специфікація»), що є додатком №1 до цього Договору.

Загальна вартість Товару визначається Додатком №1 до цього Договору та складає 1 400 644,38 грн., в тому числі ПДВ (20%) 233 440,73 грн. (п. 3.1 договору №24/14 поставки товарів від 24.02.2014 року).

Згідно наявної у матеріалах справи копії додатку №1 до договору №24/14 від 24.02.2014 року, яким сторонами затверджено специфікацію із зазначення найменування товару, одиниці товару, його кількості та ціни у загальному розмірі 1 400 644,38 грн., в тому числі ПДВ.

На підтвердження реальності (товарності) вищезазначеної фінансово-господарської операції позивачем надано суду копії наступних документів:

- видаткової накладної №33 від 28.02.2014 року на суму 1 400 644,38 грн., в тому числі ПДВ;

- податкової накладної від 28.02.2014 року №33 на суму 1 400 644,38 грн., в тому числі ПДВ.

Також, на підтвердження оплати поставлених ТОВ «Оптімус К» товарів за договором №24/14 поставки товарів від 24.02.2014 року позивачем надано суду виписку з банківського рахунку позивача.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент виконання вищевказаних договірних відносин, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Також відповідачем не доведено облік контрагентом позивача операцій, які мають на меті отримання економічної вигоди за рахунок уникнення податкового навантаження. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Стосовно висновку суду першої інстанції, що вказані вище первинні документи не підтверджують реальності (товарності) господарської операції з ТОВ «Оптімус К», оскільки наявна у матеріалах справи копія довіреності на ім'я ОСОБА_3, яка підписана заступником генерального директора ОСОБА_3 не є належним доказом на підтвердження повноважень останнього на прийняття товарно-матеріальних цінностей від контрагента ТОВ «Оптімус К» за перевіряємий період, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачаться з матеріалів справи, при укладенні договору поставки товарів № 24/14 від 24 лютого 2014 року ОСОБА_3 був уповноважений на це Генеральним директором TOB «Металева Покрівля», що підтверджується Довіреністю ВРА № 456656 від 12.05.2011р., копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 24 т. 3).

Приписами п.5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджених наказом Міністрерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, передбачено, що довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами на те уповноваженими. Керівником підприємства затверджується перелік посад, зайняття яких надає відповідним працівникам право підписувати довіреність на одержання цінностей, та призначається особа, що здійснює виписування та реєстрацію виданих, повернутих та використаних довіреностей.

Також, встановлено, що 01 січня 2014 року затверджений Наказ та положення про облікову політику TOB «Металева Покрівля», на виконання якого підписаний наказ № 01/03Н від 03 січня 2014р (а.с.23 т. 3), згідно з яким Заступник Генерального директора уповноважується на підписання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей по укладеним TOB «Металева Покрівля» договорам зі своїми наявними та майбутніми контрагентами за відсутності на робочому місці Генерального директора товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Металева Покрівля» здійснює свою діяльність на території всієї України та має велику кількість об'єктів де проводяться роботи по облаштуванню покрівель, контроль за якими покладено на Генерального директора. В момент його відсутності документи, які посвідчують господарські операції підписуються його заступником, що не суперечить нормам діючого законодавства.

Так, 24-28 лютого 2014 року Генеральний директор TOB «Металева Покрівля» перебував у відрядженні в м. Одеса, тому довіреність від 24.02.2014року на отримання товарно-матеріальних цінностей була підписана його заступником ОСОБА_3 на підставі наказу № 01/03Н від 03 січня 2014р.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначені документи були підписані уповноваженими посадовими особами позивача, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За таких обставин, судова колегія вважає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та були виконані сторонами належним чином, податковий кредит позивач сформував у повній відповідності з вимогами ПК України, а тому підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не вбачається.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.07.2014 року №0002822203.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.