Ухвала суду № 41970016, 15.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 грудня 2014 року м. Київ В/800/4920/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Винокуров К.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2014 року, постановленої за результатами касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Воловецької районної ради Закарпатської області про зобов'язання повторно подати звіт про виконання рішення суду та накладення штрафу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2014 року, на підставі ст. ст. 239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що в матеріалах доданих до поданої заяви відсутні копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах або копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною та відсутні посилання на них у скарзі як на підставу для перегляду судового рішення (рішень) Верховним Судом України, заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення залишено без руху.

Зазначеною ухвалою ОСОБА_1 надано строк для усунення зазначених недоліків до 08 грудня 2014 року.

Позивачем вчасно направлено на адресу Вищого адміністративного суду України заяву на усунення недоліків. Однак, ознайомившись з заявою на виконання недоліків та з доданими матеріалами суд приходить до висновку, що недоліки, визначені судом касаційної інстанції, скаржником не усунуто.

Зокрема, в заяві на усунення недоліків ОСОБА_1 не зазначив в чому саме полягає неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також не надав до суду конкретних різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Натомість, заявником додано до заяви на усунення недоліків копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2013 року та від 02 квітня 2013 року в яких мова йде про спірні рішення районної ради щодо звільнення позивача та про стягнення сум втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, тоді як в рішенні, щодо якого подано заяву про перегляд, предметом розгляду є дії чи бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду.

Отже, за приписами п. 1 ч. 4 ст. 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2014 року підлягає поверненню, оскільки недоліки, визначені судом касаційної інстанції, скаржником не усунуто.

При цьому заявнику роз'яснюється, що відповідно до частини 5 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

Керуючись п.1 ч. 4 ст. 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2014 року повернути заявнику.

Додані до заяви матеріали повернути на адресу ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України К.С. Винокуров