Ухвала суду № 41969896, 16.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2014 р. м. Київ К/800/49947/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф. розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного Управління МВС України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до начальника ГУМВС України в Одеській області, ГУМВС України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині звільнення, зобов'язання поновити на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_5, в якому з урахування заяви про уточнення позовних вимог просила: визнати нечинними та скасувати п. 1 наказу начальника ГУМВС України в Одеській області № 1780 від 03.09.2012 року та наказ начальника ГУМВС України в Одеській області № 462 о/с від 10.09.2012 року в частині звільнення ОСОБА_4; зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити її на посаді старшого слідчого відділу Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; стягнути з Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 вересня 2012 року по день винесення рішення по справі виходячи з розміру середнього заробітку 3 257,74 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідачі (ГУМВС України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області) звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Письмових заперечень, або доповнень на касаційну скаргу від позивача та інших учасників процесу до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги заявників підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ України, в тому числі на посаді старшого слідчого відділу Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 04.11.2011 року.

На виконання пункту першого Наказу начальника ГУМВС України в Одеській області за № 1780 від 03 вересня 2012 року «Про надзвичайну подію у слідчому відділі Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області», Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області за № 462 о/с від 10 вересня 2012 року позивача звільнено за пунктом 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 10 вересня 2012 року, про що їй надіслано лист (вих. № 31/8-3647) та запропоновано прибути до ВКЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для проведення розрахунку та отримання трудової книжки у зв'язку зі звільненням.

Підставою для винесення вказаних Наказів став висновок службового розслідування від 03.09.2012 року, в якому встановлений факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового та начальницького складу, зокрема позивач, діючи умисно всупереч інтересам служби та держави, з метою власного збагачення, зловживаючи своїм службовим положенням, вступала у неділові стосунки з особами, які мали мету шахрайського заволодіння нерухомим майном громадян.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що

при звільненні позивача з органів внутрішніх справ, відповідачами було враховано тяжкість скоєного проступку, обставини за яких його скоєно, заподіяну шкоду позитивному іміджу міліції, попередню поведінку позивача, ставлення позивача до виконання службових обов'язків, а також встановлена її несумісність з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв'язку з чим звільняючи позивача з органів внутрішніх справ відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки службового розслідування від 03 вересня 2012 року базуються на припущеннях, та є необґрунтованими. Факту скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу не має, оскільки з боку позивача відсутні умисні дії, направлені на підрив авторитету, іміджу чи довіри до ОВС.

Зданим висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується, вважає його передчасним з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Отже, такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п. 66 Положення, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, проте факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Вчинком, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, є скоєння працівником міліції дій чи бездіяльності, які гублять честь і завдає шкоди органам внутрішніх справ, підриваючи до них довір'я з боку населення, є несумісними з нормами професійної етики і принципами моралі.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що позивача було правомірно звільнено з посади за вичинок, що дискредитує її звання, який доведений у встановленому законом спосіб (висновки службової перевірки, свідчення свідків та інше), що встановлено судом першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вини позивача у допущенні вчинку, що дискредитує її звання спростовуються наявними та допустимими доказами у матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав вірну процесуальну оцінку, керуючись статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, висновки зроблені судом першої інстанції є вірними та такими, що зроблені у відповідності до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин положень законодавства України.

Згідно з частиною 3 статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на невірне застосування апеляційним судом пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу про адміністративне судочинство України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Головного Управління МВС України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 1570/5782/12 скасувати, залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: М.І. Мойсюк

О.Ф. Ситников