Ухвала суду № 41969867, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/9991/46559/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012

у справі № 0670/3180/11

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Зіта»

до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Зіта» (далі по тексту - позивач, ПП «Торговий дім «Зіта») звернулось до суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Малинська ОДПІ Житомирської області ДПС) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.07.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт від 16.02.2011 №28/23-10/33767248.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 №0000142340/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 130156,00 грн., в т. ч. основний платіж - 104125,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 26031,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством було неправомірно віднесено до складу валових витрат, витрати з придбання у ФОП ОСОБА_2, послуг по проведенню перед контрактних робіт по заключенню договорів згідно актів виконаних робіт в сумі 200000,00 грн. та витрати з придбання у ТОВ «Камелія - К» користування приміщення 300 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що між ТОВ «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів» (постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладений договір поставки №27 від 24.04.2008, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві вироби санітарно-гігієнічного призначення та інші матеріали (товар) у кількості, асортименті й у строки, передбачені в даному договорі, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати поставлені товари .

02.07.2009 позивач і ФОП ОСОБА_2 уклади договір про намір щодо співпраці.

Між ПП «Торговий дім «Зіта» (довіритель) та ФОП ОСОБА_2 (комерційний агент) укладений агентський договір №0000075 від 01.08.2009 відповідно до якого комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги довірителю по знаходженню оптових покупців санітарно-гігієнічних виробів (послуги).

Згідно довіреності №1 на ведення переговорів від 16.07.2009 ПП «Торговий дім «Зіта» уповноважив громадянина ОСОБА_2, представляти інтереси ПП «Торговий дім «Зіта» в переговорах по питаннях складання договорів поставки продукції санітано - гігієнічних виробів ТОВ «Фабрика санітарно - гігієнічних виробів».

На виконання зазначеної угоди між сторонами складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Для укладання контрактів ОСОБА_2 проводив переговори, що свідчать протоколи переговорів, листи, контракти.

Позивач розрахувався з ОСОБА_2 за отримані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних відносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами зазначено, що п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що до складу валових витрат віднесені суми на підставі актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_2, заповнених всупереч вимогам чинного законодавства щодо оформлення первинних документів, не відповідає дійсності, так як з оглянутих судами актів виконаних робіт встановлено, що в актах зазначено всі необхідні реквізити згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки не зазначено в чому полягає невідповідність актів здачі-прийняття робіт вимогам щодо складання первинних документів згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також, є неправомірним твердження податкового органу про відсутність зв'язку між наданням агентських послуг з господарською діяльністю позивача, оскільки основним видом діяльності позивача є оптова торгівля непродовольчими товарами і згідно досліджених судами документів позивач у перевіряємому періоди займався продажем санітарно-гігієнічних виробів, а тому отримання зазначених послуг безпосередньо пов'язано з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про безпідставність віднесення позивачем витрат, понесених згідно агентського договору, до складу валових витрат підприємства.

Також судами встановлено, що між ТОВ «Камелія-К» (орендодавець) та ПП «Торговий дім «Зіта» (орендар) укладений договір оренди нежилого приміщення №4 від 01.07.2009, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення 300 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Г.Космосу, 17а, з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вступ орендаря у володіння та користування приміщення настає одночасно з підписанням сторонами договору оренди, акта прийому - передачі вказаного приміщення та згідно з Законом України «Про оренду державного майна».

На виконання зазначеної угоди між сторонами складений акт прийому-передачі від 01.07.2009 про передачу орендарю у тимчасове володіння об'єкт оренди.

Між цими ж сторонами 01.04.2010 укладена додаткова угода №1 до договору оренди нежилого приміщення №4 від 01.07.2009, відповідно до якої змінено п. 1.1 договору оренди нежилого приміщення №4 від 01.07.2009, а саме: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення 50 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Г.Космосу, 17а, з метою розміщення офісу.

Між цими ж сторонами 01.07.2010 укладена додаткова угода №2 до договору оренди нежилого приміщення №4 від 01.07.2009, відповідно до якої доповнено договір пунктом 1.2, а саме: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення від 30 кв.м. до 200 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Г.Космосу, 17а, з метою розміщення складів.

На виконання зазначеної угоди між сторонами складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що виконавцем були надані посередницькі послуги з підписання контрактів та на виконання умов даного договору постачальником виписувались податкові накладні.

Встановлено, що наказом №б/н від 02.07.2009 по ПП «Торговий дім «Зіта» з метою підвищення ефективності роботи менеджерського складу, оптимізації постачання продукції в межах м. Києва прийнято рішення про розміщення та облаштування робочих місць працівникам відділу з постачання та складу за адресою: м. Київ вул.Героїв Космосу,17.

Про те, що відділ з постачання та складських приміщень працює в м Києві свідчать відповідні документи, копії яких містяться в матеріалах справи.

Доказів того, що робота відділу координації збуту не пов'язана з господарською діяльністю позивача відповідачем не надано.

В акті перевірки не зазначено в чому полягає невідповідність актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо оренди приміщення та складу вимогам щодо складання первинних документів згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно довідки від 18.04.2012 №598/22-70/21536667 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Камелія-К» щодо документального підтвердження господарських відносин з позивачем їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2009 по 31.07.2010, з 01.09.2010 по 30.09.2010 встановлено, що у періоді, що звірявся, ТОВ «Камелія-К» використовувало у своїй діяльності офісні, виробничі (торговельні, складські приміщення тощо) та мало власні приміщення (договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 05.02.2008 №395, реєстрація в БТІ за №625 - П від 18.03.2008). Звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин (перерахування грошових коштів) з ПП «Торговий дім «Зіта», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою ТОВ «Камелія-К» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ПП «Торговий дім «Зіта».

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що позивачем з дотриманням вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вірно віднесено до складу валових витрат, витрати з придбання у ФОП ОСОБА_2 послуг по проведенню перед контрактних робіт по заключенню договорів згідно атів виконаних робіт в сумі 200000,00 грн. та витрати з придбання у ТОВ «»Камелія-К» користування приміщенням площею 300 кв.м.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров