Ухвала суду № 41969863, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/9991/71608/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидабування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012

у справі № 2а-9532/12/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидабування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидабування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» (далі по тексту - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») звернулась до суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Куп'янська ОДПІ Харківської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 №0000021505, №0000031505.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2012 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні щодо несвоєчасної сплати суми податку, за результатами якої складено акт від 24.02.2012 №2/15/30019775.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачена рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні за січень-жовтень 2011 згідно з розрахунками №9007563065, №9007563072 від 16.09.2011 та №9007563067 грошове зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в загальній сумі 15322,02 грн. по строку плати 30.09.2011 фактично було сплачено 17.10.2011, тобто з затримкою строків сплати на 17 днів; №9002111286, №9002111316, №9002111290, №9002111290 від 18.04.2011 в загальній сумі 68640,00 грн. по строку сплати 07.10.2011 фактично було сплачено 17.10.2011, тобто затримкою строків сплати на 10 днів.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07.03.2012: №0000021505, якими зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 8533,21 грн.; №0000031505, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 28395,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було необґрунтовано винесено податкові повідомлення-рішення, так як позивачем були дотриманні всі вимоги податкового законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 260.2 ст. 260 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених ст. 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до ст. 259 цього Кодексу.

Згідно п. 260.3 ст. 260 ПК України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати.

Відповідно до п. 260.5 ст. 260 ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно п. 260.7 ст. 260 ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем несвоєчасно сплачена рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні за січень-жовтень 2011 згідно з розрахунками №9007563065, №9007563072 від 16.09.2011 та №9007563067 грошове зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в загальній сумі 15322,02 грн. по строку плати 30.09.2011 фактично було сплачено 17.10.2011, тобто з затримкою строків сплати на 17 днів; №9002111286, №9002111316, №9002111290, №9002111290 від 18.04.2011 в загальній сумі 68640,0 грн. по строку сплати 07.10.2011 фактично було сплачено 17.10.2011, тобто затримкою строків сплати на 10 днів.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що на момент сплати узгоджених грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат та природний газ у позивача існував податковий борг, який на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України був погашений за рахунок внесених коштів, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість.

Колегія суддів погоджується, що необґрунтованими є доводи позивача щодо того, що останнім вчасно сплачено ренту за природний газ та газовий конденсат, а погашення відповідачем раніше існуючого податкового боргу позивача за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, рентної плати за природний газ та газовий конденсат за 2011 рік є дією відповідача, а не позивача, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач не міг спрямувати кошти на сплату податку з рентної плати за газовий конденсат та природний газ до погашення податкового боргу, який виник раніше, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивач шляхом подання платіжних доручень своєчасно сплатив грошові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат та природний газ у спірний період.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидабування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис) М.О. Федоров