Ухвала суду № 41969856, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/9991/67732/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012

у справі №0670/74/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Миропільська паперова фабрика»

до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миропільська паперова фабрика» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Миропільська паперова фабрика») звернулось до суду з позовом до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Баранівська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092301 від 07.10.2011, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 200844,00 грн., в тому числі за основним платежем 200843,00 грн. та застосована 1,00 грн. фінансових санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України), встановлений перевіркою податкового органу, який дійшов висновку про зменшення податкового кредиту за операціями із отримання продукції між позивачем та ВТФ «Зернопродукт» ТОВ через відсутність товарно-транспортних накладних, неотримання товару за договорами, що свідчить, на думку відповідача, про те, що укладені правочини не мають на меті настання реальних наслідків та є нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентом, а саме - договором, додатковою угодою, видатковими накладними, актами приймання-передачі, випискою банківського рахунку, податковими накладними та ін.

Щодо відсутності в день перевірки товарно-транспортних накладних, судами вірно зазначено, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не є підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

На час укладання договору із позивачем, його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірної угоди.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ВТФ «Зернопродукт» ТОВ, судами правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров