Ухвала суду № 41969815, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2014 р. м. Київ К/800/53686/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф. Швеця В.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 3 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до сільського голови с. Боровиця Чигиринського району Черкаської області Збаразської Тетяни Яківни, третя особа Боровицька сільська рада Чигиринського району Черкаської області про поновлення нароботі та виплату компенсації за вимушений прогул, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Чигиринського районного суду Черкаської області з позовом до сільського голови с. Боровиця Чигиринського району Черкаської області Збаразської Тетяни Яківни, за участю третьої особи - Боровицької сільської ради Чигиринського району Черкаської області, в якому просив: скасувати розпорядження відповідача № 37 від 01.07.2014 року про звільнення його з посади директора комунального підприємства «Боровичка»; поновити його на даній посаді та виплатити компенсацію за вимушений прогул згідно ст. 235 Кодексу законів про працю.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року позов залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Вважаючи, що рішення першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки

обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм

процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З наведених вимог закону вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є публічно-правовий спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Оскільки позивач не є особою, що проходить публічну службу, чи має намір проходити таку службу, а комунальне підприємство «Боровичка» не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, то справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.

Зазначені позовні вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції помилково відкрив провадження у адміністративній справі, а апеляційний суд не виправив помилку.

Керуючись статтями 157, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 3 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 рокускасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до сільського голови с. Боровиця Чигиринського району Черкаської області Збаразської Тетяни Яківни, третя особа Боровицька сільська рада Чигиринського району Черкаської області про поновлення нароботі та виплату компенсації за вимушений прогул закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець