Ухвала суду № 41969775, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/36989/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П.,

Костенка М.І.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю: представника позивача Обідного С.В.,

представника відповідача Руденка І.С.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року

у справі № 2а/2370/825/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго») відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно декларації з податку на додану вартість №9003401788 від 18 серпня 2011 року позивач задекларував до сплати зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Узгоджену суму зобов'язання за липень 2011 року позивач сплатив 31 серпня 2011 року в сумі 1 900 000 грн. та 27 вересня 2011 року в сумі 1 363 166 грн.

Згідно з актом перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання від 28 вересня 2011 року №5029/15-2/22800735 позивачу, на підставі пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за несвоєчасну сплату узгодженої суми зобов'язання нараховано штраф у розмірі 10%. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0012821502 від 21 листопада 2011 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2004 року введено мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів позивача.

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 12 Закону встановлено заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що дія мораторію не зупиняє виконання боржником своїх зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення, а також накладення санкцій за невиконання зобов'язань, що виникли в процесі господарської діяльності після введення мораторію.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції застосовані до підприємства правомірно.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» залишити без задоволення, а на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

М.І. Костенко