Ухвала суду № 41969727, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ К/800/5973/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складіГоловуючого суддіМалиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф. Швеця В.В.розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Луганського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Жовтневий районний відділ Луганського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1476 від 27.07.2013 року; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 288 о/с від 31.07.2013 року в частині звільнення майора міліції ОСОБА_4 (М-089686), старшого інспектора - чергового чергової частини відділення міліції № 1 Жовтневого районного відділу Луганського міського управління з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни); зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області поновити на роботі ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини відділення міліції № 1 Жовтневого районного відділу Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області; стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 27 липня 2013 року до вирішення справи зі стягненням відповідних податків та зборів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року залучено співвідповідачем по справі Луганське міське управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.

Другою ухвалою цієї ж дати суд першої інстанції залучив до участі у справі Жовтневий районний відділ Луганського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 рокупозов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Письмових заперечень на касаційну скаргувід позивача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказом 26 серпня 1995 року № 37 о/с позивач прийнятий на службу в органах внутрішніх справ України.

Рапортом від 23 липня 2013 року начальник штабу Жовтневого районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Луганській області повідомив начальника Жовтневого районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Луганській області про те, що згідно графіку добових нарядів СОГ та чергових частин Жовтневого районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Луганській області, не вийшов на чергування старший інспектор чергової частини ВМ-1 майор міліції ОСОБА_4

Згідно наказу від 23 липня 2013 року № 210 «Про проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором - черговим чергової частини відділення міліції № 1 Жовтневого районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майором міліції ОСОБА_4.» призначено проведення службового розслідування.Згідно висновку якого, за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором черговим чергової частини відділення міліції № 1 Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майором міліції ОСОБА_4 від 25 липня 2013 року вирішено за грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог наказів МВС України від 16 березня 2007 року № 81, від 26 березня 2010 року № 90, що виразилось у відсутності на службі 23 липня 2013 року клопотати перед керівництвом ГУМВС України у Луганській області про звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 25 липня 2013 року № 1476 «Про покарання старшого інспектора чергового чергової частини відділення № 1 Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України у Луганській області ОСОБА_4.» за грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог наказів МВС України від 16 березня 2007 року № 81, від 26 березня 2010 року № 90, що виразилось у відсутності на службі 23 липня 2013 року останнього звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. Із вказаним наказом ОСОБА_4 був ознайомлений 10 серпня 2013 року, про що свідчить його підпис.

Згідно витягу з наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30 липня 2013 року № 288 о/с по особовому складу майора міліції ОСОБА_4 звільнено у запас збройних сил за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 25 липня 2013 року № 1476.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів виходили з того, що підстав для звільнення позивача за порушенням ним дисципліни не було, так як він перебував на лікарняному. Факт невиходу на чергування (службу) без поважних причин не знайшов свого підтвердження.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Отже, такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п. 64 Положення, є однією із підстав для звільнення осіб рядового і молодшого начальницького складу, проте факт скоєння вчинку, що має такі наслідки має бути доведений.

З матеріалів справи такого не вбачається, факт не виходу позивача на службу для несення чергування обґрунтований поважною причиною, а саме його хворобою, про що свідчить листок непрацездатності, законність видачі якого, як це вірно встановив суд апеляційної інстанції, вказує рішення про закриття кримінального провадження відкритого за фактом службового підробки даного листка непрацездатності.

Також в межах чинного законодавства була обрахована судами попередніх інстанціїсума, яка підлягає виплаті позивачу за час вимушеного прогулу.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській областізалишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 рокуу справі № 812/7456/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець