Ухвала суду № 41969720, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/800/34725/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Костенка М.І.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року

у справі № 804/4428/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУМ»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» (далі - ТОВ «ЦУМ») звернулось в суд з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податковою декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року; скасувати рішення Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 569/10/18.2 від 14 січня 2013 року про невизнання податковою декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 10 січня 2013 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «ЦУМ»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЦУМ» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 34,41 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податкової декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 569/10/18.2 від 14 січня 2013 року про невизнання податкової декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Визнано податкову декларацію ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатками поданою датою її фактичного отримання, тобто 10 січня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЦУМ» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «ЦУМ» просило судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивачем до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року. В листі податкового органу від 14 січня 2013 року за №569/10/18.2 позивача повідомлено, що податкова декларація з податку на додану вартість з додатками за грудень 2012 року складена з порушенням пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, а саме: додаток №5 до декларації не підписаний посадовими особами позивача та не скріплений печаткою ТОВ «ЦУМ», і тому не вважається податковою декларацією.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України (податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; відмітка про звітування за спеціальним режимом: код виду економічної діяльності (КВІЕД) код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ: індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника додатку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 ПК України).

За змістом пункту 48.5 цієї статті 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У пункті 49.9 статті 49 ПК України зазначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

В силу вимог пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У справі, що переглядається, суди за наслідками безпосереднього дослідження примірника декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2012 року встановили, що поданий до податкового органу документ заповнений відповідно до вимог чинного законодавства, підписаний посадовою особою підприємства ТОВ «ЦУМ» та засвідчені печаткою підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податкової декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року та скасування рішення податкового органу про невизнання податкової декларації ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Також колегія суддів вважає, що суди правильно, з урахуванням положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийшли за межі позовних вимог і визнали податкову декларацію ТОВ «ЦУМ» з податку на додану вартість за грудень 2012 року з додатками поданою датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

М.І. Костенко