Рішення № 41968997, 17.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/79/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

17.12.2014 Справа № 908/4507/14

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_3; АДРЕСА_1, 69068; адреса для листування: АДРЕСА_2, 69118)

Про стягнення 9 170 грн. 99 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Сахарова О.О. - дов. №877/20-19 від 17.02.2014р.

Від відповідача: ОСОБА_1 - свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 23.04.2008р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя, про стягнення 9 170 грн. 99 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 року за період з серпня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 7 640 грн. 28 коп., пеню за період з 21.12.2013 року по 22.09.2014 року в сумі 569 грн. 79 коп., інфляційні витрати за період з жовтня 2013 року по жовтень 2014 року в сумі 820 грн. 08 коп. та 3 % річних за період з 21.09.2013 року по 22.09.2014 року в сумі 140 грн. 84 коп.

Позивач надав суду письмові пояснення, де вказав наступне: між позивачем та відповідачем укладено договір № 202964 „Купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді" від 01.05.2008 року. На виконання договору № 202964 теплова енергія з серпня 2013 року по серпень 2014 року постачалась в нежиле приміщення № 67-68, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 4, яке належить відповідачу на правах приватної власності. Рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період виставлялись саме за договором № 202964 від 01.05.2008 р. Щодо дійсності договору № 202964 від 01.05.2008 р. „Купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді", позивач надає наступні пояснення: у 2013 році в провадженні судді господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. знаходилася справа № 908/2443/13 за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р. З рішення суду від 16.09.2013 р. вбачається, що спір між сторонами справи виник саме з договірних зобов'язань по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р. Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З вищевказаного рішення суду, вбачається, що відповідач визнає свої обов'язки за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р., бо ним була сплачена сума боргу в повному обсязі, про що свідчать копії платіжних доручень, в котрих чітко вказане призначення платежу, а саме: "...сплата за т/ен дог. № 202964 від 01.05.2008 р.". Позивач звертає увагу, що у 01.01.2011 році між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору № 202964 від 01.05.2008 року. Отже, рішення господарського суду Запорізької обл. по справі № 908/2443/13 та дії самого відповідача, а саме: укладання додаткової угоди договору, здійснення оплат згідно договору, підтверджують чинність саме договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р. Також варто зазначити, що на виконання окремої ухвали господарського суду Запорізької області від 16.09.2013 р. позивачем вжито заходів щодо усунення питання розбіжності дати укладання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р., а саме на адресу відповідача цінним листом було направлено два примірники додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р. Але даний лист залишений відповідачем без відповіді, на підставі цього вважаємо, що відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, навмисно ухиляється від врегулювання даного питання. Позивач не має пояснень щодо наявності у відповідача договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.01.2009 року. На підставі вищевказаного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позов, де зазначено наступне: відповідач вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного: згідно ст. 36 ГПК України «Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду». Відповідач вважає, що для доведення наявності підстав для стягнення позивач зобов'язаний надати суду для огляду оригінал договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 року, оскільки відповідач заперечує, що підписував цей договір. Із позивачем відповідач підписував та виконував зовсім інший договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2009 року. Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Виходячи зі змісту частин 1, 3 ст. 639 ЦК України договір у письмовій формі є укладеним з моменту його підписання сторонами. ФОП ОСОБА_1 не підписував договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, який датований 01.05.2008 року і доданий позивачем до позовної заяви. Таким чином, договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 року не є укладеним. Не може відбуватися стягнення за неукладеним договором (у даному випадку договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 року, а тому наявні всі підстави для відмови у позові у даній справі. Крім того, якщо звернути увагу на текст ксерокопії договору від 01.05.2008 року (який доданий позивачем до позову), то вбачається наступне. Так, розділ 10 договору має назву «Термін дії», а у п. 10. 1 договору зазначено, що «Цей договір набуває чинності з 2007 року і діє до « 01» січня 2008 року». Тобто, в цій ксерокопії договору від 01.05.2008 року не визначено, коли він (договір) набуває чинності та зазначено, що дія договору припиняється 01 січня 2008 року, тобто ще до дати складання самого договору. Відповідач зазначає, що помилковою є позиція позивача щодо стягнення і пені, і інфляційних, і 3% відсотків річних, оскільки це фактично буде подвійним стягнення штрафних санкцій. Відповідач вважає, що у даному випадку підставою для відмови у позові є перш за все те, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 року неукладений (оскільки не підписаний мною). На момент початку розгляду справи по суті (перше судове засідання) підстави позову не змінювалися. Отже, позивач просить стягнути заборгованість на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 року, який відповідач не підписував. Відповідач просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивачу.

Відповідач надав суду письмову заяву, в якій просить всю кореспонденцію суду направляти відповідачу за наступною адресою: АДРЕСА_2, 69118.

Розгляд справи двічі відкладався.

17.12.2014р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

01.05.2008р. між позивачем з однієї сторони (теплопостачальна організація за договором) та відповідачем з іншої сторони (споживач за договором) був укладений договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячий воді № 202964 з додатками, та додатковою угодою від 01.01.2011р. (надалі - договір).

В пункті 10.1 договору вказано, що договір набуває чинності з 2007р. і діє до 01.01.2008р.

Відповідно до п. 10.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Оскільки жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про розірвання цього договору, то він був пролонгованим на кожний наступний рік.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу (відповідачу), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно пункту 6.2 договору, розрахунковим періодом за спожиту теплову енергією є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією являються рахунок та акт приймання - передачі.

На підставі вказаного договору відповідач отримав у позивача теплову енергію за період з серпня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 7 640 грн. 28 коп., що підтверджується наданими суду копіями рахунків та актів приймання - передачі теплової енергії за вказаний період.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно пункту 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання - передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Пунктом 6.7.1 договору передбачено, що отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п. 6.7.2 договору, у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та, оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопо стачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у господарському суді.

Відповідач до позивача за отриманням розрахункових документів не з'являвся, документи були надіслані позивачем відповідачу поштою на адресу для листування (АДРЕСА_2, 69118), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів відправки заказних рекомендованих листів (ар. с. 43-58).

Пунктом 3.2.26 договору також передбачено, що споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання - передачі теплової енергії в гарячій воді.

Відповідач акти приймання - передачі теплової енергії від 31.08.2013 року по 31.08.2014 року не підписав, причини не підписання актів в установлений строк позивачу не вказав.

У зазначених актах приймання-передачі теплової енергії вказано, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Відповідач не надав позивачу підписані акти приймання-передачі або заперечення на акти.

Позивач оформив акти, згідно з п. 6.7.2. розділу 6 договору (дивитися зворотну сторону актів), а, відповідно, такі акти являються погодженими і є підставою для проведення оплати.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, вартість спожитої теплової енергії за спірний період в сумі 7 640 грн. 28 коп. не оплатив.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів оплати відповідачем суми 7 640 грн. 28 коп.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 640 грн. 28 коп. є обґрунтованими.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач, згідно п. 6.4 договору, у термін до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, на ці грошові кошти знецінилися за цей час.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.09.2013 року по 22.09.2014 року в сумі 140 грн. 84 коп. та витрати від інфляції за період з жовтня 2013 року по жовтень 2014 року в сумі 820 грн. 08 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що фактично, за вказаний позивачем період сума інфляційних витрат становить 1 274 грн. 95 коп. , але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 820 грн. 08 коп. та 3% річних в сумі 140 грн. 84 коп..

Відповідно до положень п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати, відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Позивач нарахував відповідачу пеню з урахуванням положень договору та подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла на період, в який стягується пеня, та просить стягнути з відповідача пеню за періоди, вказані в розрахунку суми пені, в розмірі 569 грн. 79 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що фактично, за вказаний позивачем період сума пені становить 569 грн. 04 коп.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 569 грн. 04 коп., а в частині стягнення 0 грн. 75 коп. позивачу слід відмовити в позові, оскільки вказана сума нарахована безпідставно.

Заперечення відповідача не приймаються судом на підставі викладеного, а також у зв'язку із наступним:

В ході судового засідання було з'ясовано, що при укладанні договору № 202964 позивач надав відповідачу для підписання проект вказаного договору, в якому був вказаний номер договору та дата договору, без зазначення місяця та року договору. Підписавши проект договору, позивач на своєму екземплярі договору вказав місяць та рік договору "травень 2008р.", а відповідач на своєму екземплярі договору вказав місяць та рік договору "січень 2009р."

Але, слід відмітити, що в договорі, наданому суду відповідачем №202964 від 01.01.2009р., в п. 10.1 договору вказано, що договір діє з 2007р. до 01.01.2008р.

За таких підстав, суд вважає, що фактично договір не міг бути укладений 01.01.2009р., як зазначає відповідач.

Вказане вище також підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 16.09.2013р. по справі №908/243/13 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя про стягнення 12 363 грн. 89 коп., яке набрало законної сили.

Вказаним рішенням встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично був укладений договір № 202964 від 01.05.2008р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 16.09.2013р. по справі №908/243/13 не доказуються знову при розгляді цієї справи.

Крім цього, слід вказати, що в матеріали справи №908/243/13 ФОП ОСОБА_1 надав відзив, в якому вказує, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 202964 від 01.05.2008р. і зазначає момент укладання договору 01.05.2008р. (абзац 5 відзиву відповідача).

В зазначеної справі знаходяться також акт звірки, підписаний позивачем та відповідачем, в якому також вказано, що він укладений на підставі договору № 202964 від 01.05.2008р.

Також слід вказати, що в матеріалах справи №908/243/13 знаходяться квитанції про сплату суми боргу, де в графі "Призначення платежу" відповідач посилається на договір № 202964 від 01.05.2008р.

Те, що у позивача та відповідача знаходяться договори за різними датами, було встановлено ще при розгляді справи №908/243/13, і суддею Проскуряковим К.В. позивачу була направлена окрема ухвала з цього приводу.

Всі вказані вище документи із справи №908/243/13 знаходяться в матеріалах цієї справи.

На виконання окремої ухвали господарського суду Запорізької області від 16.09.2013 р. позивачем вжито заходів щодо усунення питання розбіжності дати укладання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р., а саме: на адресу відповідача цінним листом було направлено два примірники додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202964 від 01.05.2008 р. Але даний лист залишений відповідачем без відповіді, з чого слідує, що відповідач, ухиляється від врегулювання даного питання.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_3; АДРЕСА_1, 69068; адреса для листування: АДРЕСА_2, 69118; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957; код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 7 640 (сім тисяч шістсот сорок) грн. 28 коп. Надати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_3; АДРЕСА_1, 69068; адреса для листування: АДРЕСА_2, 69118; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957; код ЄДРПОУ 32121458) інфляційні витрати в сумі 820 грн. 08 коп., 3 % річних в сумі 140 грн. 84 коп., пеню в сумі 569 грн. 04 коп., судовий збір в сумі 1 826 грн. 81 коп. Надати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено: 17.12.2014р.

Суддя Л.С. Місюра