Постанова № 41968231, 28.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2014 рокусправа № 2а-11520/08/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 р. по справі за позовом Державного підприємства " Придніпровська залізниця" до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове про визнання незаконними пунктів 2, 3, 4, 6 вимог від 14.04.2008 року № 15/333 ,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними обов'язкові вимоги Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 14.04.2008 року № 15/333 про: пункт 2 щодо відшкодування працівникам депо донараховану у ході ревізії індексацію грошових доходів на загальну суму 61,21 тис. грн.; пункт 3 щодо відшкодування незаконних видатків у зв'язку з надлишковим нарахуванням та виплатою заробітної плати за час щорічних відпусток працівників на загальну суму 4,82 тис. грн. з урахуванням перерахувань до загальнообов'язкових соціальних фондів; пункт 4 щодо відшкодування понаднормових витрат дизельного палива на тягу поїздів на загальну суму 589,75 тис. грн.; пункт 6 щодо коригування завищення витрат та зниження в обліку вартості активів на суму 1524,16 тис. грн., що виникли у зв'язку з неправомірним віднесенням на витрати сум капітальних ремонтів рухомого складу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано пункт 6 вимог Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове № 15/333 від 14.04.2008р. щодо проведення коригування завищення витрат та заниження в обліку вартості активів на суму 1 524,16 тис. грн., що виникли у зв'язку з неправомірним віднесенням на витрати сум капітальних ремонтів рухомого складу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, просив постанову суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У зв'язку з реорганізацією контроль-ревізійних управлінь судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 09.01.2008 року по 05.03.2008 року фахівцями Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу «Локомотивне депо Синельникове» державного підприємства «Придніпровська залізниця» за ІІ півріччя 2006 року та 2007 рік, за результатами якої складено акт № 920-26/01074153 від 05.03.2008 року.

На підставі акту ревізії та встановлених порушень відповідач направив на адресу позивача обов'язкові вимоги від 14.04.2008 № 15/333 по усуненню порушень, а саме: відшкодувати працівникам депо донараховану у ході ревізії індексацію грошових доходів на загальну суму 61,21 тис. грн. (пункт 2 вимог); прийняти вичерпні заходи, щодо відшкодування незаконних видатків у зв'язку з надлишковим нарахуванням та виплатою заробітної плати за час щорічних відпусток працівників на загальну суму 4,82 тис. грн. з урахуванням перерахувань до загальнообов'язкових соціальних фондів (пункт 23 вимог); прийняти вичерпні заходи щодо відшкодування понаднормових витрат дизельного палива на тягу поїздів на загальну суму 589,75 тис. грн. (пункт 4 вимог); відкоригувати завищення витрат та заниження в обліку вартості активів на суму 1 524,16 тис. грн., що виникли у зв'язку з неправомірним віднесенням на витрати сум капітальних ремонтів рухомого складу (пункт 6 вимог).

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення даних позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в частині позовних вимог виходячи з наступного.

Так, відповідно до акту, ревізією правильності проведення індексації оплати праці проведеною суцільним способом за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 щодо всіх працівників локомотивного депо, які працювали станом на 31.12.2007 встановлено, що локомотивним депо у червні, вересні, листопаді, грудні 2007 року не проведено індексацію грошових доходів усім працівникам на загальну суму 61 213,61 грн., в тому числі у черні - на суму 13 821,52 грн., у вересні - на суму 14 044,24 грн., у листопаді - на суму 11 187,50 грн., у грудні - на 22 160,35 грн.

Згідно ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078(Далі - Порядок №1078) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 11 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснював підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом у тих місяцях, у яких відбувалось підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме, з 01 квітня 2007 року підвищено тарифні ставки і посадові оклади на 7 %, з 01 липня - на 5%, з 01 жовтня 2007 року на 10% згідно відповідних телеграфних вказівок Укрзалізниці про підвищення заробітної плати, в яких при цьому, вказано, що у зв'язку з підвищенням тарифних ставок і посадових окладів індексацію грошових доходів цих працівників не проводити.

За таких обставин, враховуючи викладене, оскільки підвищення грошових доходів працівників здійснювалося випереджаючим шляхом, з урахуванням прогнозного рівня інфляції, то позивач правомірно не здійснював індексацію грошових доходів цих працівників.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності вимоги відповідача щодо відшкодування працівникам депо донараховану у ході ревізії індексацію грошових доходів на загальну суму 61,21 тис. грн.

Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування пункту 2 обов'язкових вимог, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування пункту 2 обов'язкових вимог по усуненню порушень від 14.04.2008 року №15/333 Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове.

Щодо інших позовних вимог, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в їх задоволенні, у зв'язку з їх безпідставністю виходячи з наступного.

Так, щодо вимоги про відшкодування незаконних видатків у зв'язку з надлишковим нарахуванням та виплатою заробітної плати за час щорічних відпусток працівників на загальну суму 4,82 тис. грн., то відповідно до акту ревізією правильності нарахування оплати праці за час щорічної відпустки проведено вибірковим способом за періодом з 01.01.2007 по 31.12.2007 щодо машиністів локомотивних бригад оборотних депо Новомосковськ та Павлоград встановлено, що в розрахунку середньоденного розміру заробітної плати зазначено меншу кількість календарних днів.

В запереченнях на акт, за результатами розгляду яких, висновки акту були залишені без змін, позивач, з посиланням на п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 зазначив, що час протягом якого працівник не працював і за ним не зберігалася заробітна плата, або зберігалася частково, виключається із розрахункового періоду.

Відповідно до абз.6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 100 від 08.02.1995 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

При цьому, розпорядчих документів (наказів) про надання відпусток без збереження заробітної плати машиністам локомотивних бригад оборотних депо Новомосковськ та Павлоград за період з 0 січня по 31 грудня 2007 року, позивачем не надано. У переліку працівників локомотивного депо, які брали відпустку за свій рахунок без збереження заробітної плати за період з липня 2006 року по грудень 2007 року машиністи локомотивних бригад оборотних депо Новомосковськ та Павлоград відсутні.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача були відсутні підстави для зменшення кількості днів при розрахунку середньоденного розміру заробітної плати при нарахуванні заробітної плати за час щорічних відпусток машиністам локомотивних бригад оборотних депо Новомосковськ та Павлоград протягом 2007 року.

Також, ревізією правильності списання дизельного палива на роботу локомотивів за 2007 рік, проведеною шляхом співставлення фактично понесених витрат дизпалива, відображених в маршрутах машиніста форми ТУ-3 (маршрут), журналі обліку витрат палива та електроенергії форми ТХV, тощо, з нормами витрат дизельного палива, встановлено понаднормові перевитрати дизельного палива на тягу поїздів загалом по 91 машиністу в кількості 171 297,0 кг, на загальну суму 589 70,72 грн.

За висновками ревізії, неекономне споживання дизельного палива на тягу поїздів допущено у зв'язку з недостатнім контролем з боку машиніста-інструктора з теплотехніки ОСОБА_1 за додержанням норм витрат дизпалива машиністами локомотивів, який в свою чергу підтвердив факт перевитрати дизельного палива на тягу поїздів окремо по кварталам 2007 року.

Також необґрунтованість перевитрати дизельного палива понад норми машиністами тепловозів у січні-листопаді 2007 року підтверджено висновками, викладеними у протоколах оперативних нарад при начальнику Локомотивного депо Синельникове.

При цьому, позивач посилається на те, що витрати ПЕР рухомим складом на тягу поїздів в тому числі і перевитрати не можуть бути нетехнологічними, як це зазначено в акті, і повинні в повному обсязі враховуватися при визначенні собівартості перевезень, якщо такі перевитрати не пов'язані із зловживанням, нестачами, крадіжками, нетехнологічним використанням та порушенням правил зберігання, що має бути доведено встановленим законодавством порядком.

Відповідно до п. 1.7 основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 р. № 112, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 878/716 від 07.11.2002 року, перевитрати дизпалива понад встановленої норми їх питомих витрат є неекономним споживанням паливно-енергетичних ресурсів.

Згідно пункту 7.6 Основних положень нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів безпосередньо на рівні підприємств, організацій, установ забезпечується самим підприємством, відповідальність за розроблення і додержання норм витрат ПЕР на рівні підприємства несе керівник підприємства.

Пунктом 44 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65 - нормативи витрат повинні розроблятись з урахуванням особливостей і конкретних умов діяльності підприємства, окремо для кожного виробничого підрозділу, що необхідно для своєчасного виявлення відхилень, аналізу їх причин, внесення змін у нормативи.

Позивачем не надано жодних доказів щодо обґрунтованості перевищення затверджених норм витрат дизельного палива на тягу поїздів та здійснення будь-яких заходів для усунення відхилень, аналізу їх причин та відповідно внесення змін у нормативи.

Водночас перевищення вказаних витрат позивачем не заперечується та доведено відповідними доказами, про що зазначалося вище.

Тому, враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо правомірності висновку відповідача про допущення позивачем порушень щодо перевитрат дизельного палива.

Також судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято доводи позивача щодо економії пального, оскільки дана обставина не впливає на встановлене відповідачем порушення.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним пункту 2 обов'язкових вимог по усуненню порушень від 14.04.2008 року №15/333 Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове з прийняттям нової постанови про задоволення даних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 р. - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним пункту 2 обов'язкових вимог по усуненню порушень від 14.04.2008 року №15/333 Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове.

Визнати незаконною та скасувати пункт 2 обов'язкових вимог по усуненню порушень від 14.04.2008 року №15/333 Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в Синельниківському районі і м. Синельникове про відшкодування працівникам депо донарахованої у ході ревізії індексації грошових доходів на загальну суму 61,21 тис. грн.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 15.12.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим