Ухвала суду № 41968191, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2014 рокусправа № 804/7595/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представників позивача: Тітова М.І.

представника відповідача: Васюченко М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі №804/7595/13-а за позовом державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

01 червня 2013 року державне підприємство "Науково - технічних комплекс "Автоматика та машинобудування" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 29.12.2012 року №0000381600 по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 77 421,39 грн. та від 29.12.2012 року №0000391600 податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 6 742,96 грн..

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням податкового законодавства, а саме: п. 200.10 ст. 200 ПК України - так як камеральну перевірку було проведено у грудні 2012 року, то відповідач мав право перевіряти тільки ті дані, які були заявлені позивачем у податкових деклараціях за листопад 2012 року, а не періоди листопад - грудень 2010 року, травень 2011 року, жовтень 2011 року, січень - лютий 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року; ст. 58 ПК України - у податкових повідомленнях-рішеннях міститься посилання на акт перевірки, який не існує, а також відсутні посилання на норми щодо строків сплати грошового зобов'язання, визначені рішеннями. Позивач вважає, що на підставі вищевикладених обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року адміністративний позов державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" залишено без задоволення.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції державне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована, фактично, доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Верхньодніпровської ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад - грудень 2010 року, травень 2011 року, жовтень 2011 року, січень - лютий 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Автоматика та машинобудування», за результатами якої складено акт №39/15-36004020 від 17.12.2012 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пункту 57.1 ст. 57, п.203.2 ст. 203 ПК України порушено строки розрахунків із бюджетом - підприємством допущено несвоєчасну сплату податкових зобов'язань із податку на додану вартість, задекларованих у деклараціях за листопад - грудень 2010 року, травень 2011 року, жовтень 2011 року, січень - лютий 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000381600 від 29 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з товарів (робіт, послуг) вироблених в Україні за штрафними (фінансовими ) санкціями на суму 77421,39 грн.

№0000391600 від 29 грудня 2012 року, яким яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з товарів (робіт, послуг) вироблених в Україні за штрафними (фінансовими ) санкціями на суму 67429,63 грн..

Правомірність та обгрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000381600 та №0000391600 від 29 грудня 2012 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що невідповідність формальним ознакам та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкових повідомлень - рішень не спростовують факту порушення позивачем вимог норм чинного законодавства та не звільняють його від відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені ообставини справи свідчать про те, що позивач дійсно допустив затримку у сплаті податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету за листопад - грудень 2010 року, травень 2011 року, жовтень 2011 року, січень - лютий 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року, проте, позивач посилався на те, що відповідач не мав права проводити перевірку за зазначені періоди

Однак, з такою позицією платника податку неможливо погодитись , з огляду на наступне.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому відповідно до положень п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Статтями 31 - 33 ПК встановлено, що зміна встановленого сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим кодексом. Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту.

Відповідно ст. 100 ПК розстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному у п.129.4 ст.129 цього Кодексу.

Платник податків, який звернувся про розстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п. 100.2 ст. 100 ПК). Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашається рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПК).

З матеріалів справи вбачається, що задекларовані по вищевказаним деклараціям зобов'язання розстрочено шляхом укладення відповідних договорів про розстрочення грошових зобов'язань, за якими перенесено строки сплати цього зобов'язання, а позивач зобов'язувався забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми рівними частинами за встановленими договором строками.

Проте, позивачем було порушено строки сплати розстрочених сум, що зафіксовано у акті перевірки від 17.12.2012р. за №39/15-36004020 та не було спростовано позивачем під час розгляду справи.

Відповідно пункту 102.1 статті 102 Податкового Кодексу, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що процедурні порушення контролюючим органом при складанні податкового повідомлення-рішення, не впливають на правильність визначення податкових зобов'язань, а отже не є виключною підставою для визнання противоправними таких рішень, тобто порушення строку проведення камеральної перевірки не може слугувати підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно норм пункту 110.1 статті 110 Податкового Кодексу, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 ПК визначається, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять всі передбачені положеннями п. 58.1 ст. 58 ПК України обов'язкові вимоги.

При цьому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять технічну помилки - замість правильних відомостей щодо акту перевірки, на підставі якого прийняті рішення «№39/15-36004020 від 17.12.2012р.» вказано «№39/15-36004020 від 29.12.2012р.», проте, це не впливає на встановлення наявності порушень та не свідчить про прийняття неправильного рішення відповідачем.

Отже, з урахуванням встановленого факту порушення позивачем строку сплати угоджених податкових платежів та виходячи з загального принципу привілювання змісту над формою рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що невідповідність формальним ознакам та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкового повідомлення-рішення не спростовують факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що законні підстави для задоволення адміністративного позову державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" - відсутні.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі №804/7595/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим