Ухвала суду № 41968177, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/8015/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представників позивача: Добровольського А.Т., Земляного О.Ю.,

представника відповідача: Астраханцева Л.Т.,

Прокурора: Зіми В.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекція з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі №804/8015/13-а за позовом публічного акціонерного товариства "Нікопольский завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекція з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участі прокуратури м.Дніпропетрвоська про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

14 червня 2013 року публічне акціонерне товариство "Нікопольский завод феросплавів" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило:

визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетрвоську ДПС, яка виразилась у неподанні Головному управлінню державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" по декларації за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн.,

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетрвоській області, яка виразилась у невидачі Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок публічного акціонерного товариства "Нікопольский завод феросплавів";

- стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "нікополський завод феросплавів" пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 66 864,02 грн..

Адміністративний позов обгрунтовано тим, що за висновками Довідки від 20.03.13 № 199/17.2-00186520, складеної за результатами документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2012 року, податковим органом не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за грудень 2012 року суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3 060 618 грн. Між тим, у строк, визначений ст. 200 Податкового кодексу України, відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на банківський рахунок ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» здійснено не було. Лише 30.06.13 сума бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн. була зарахована СДПІ у зменшення податкових зобов'язань ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» з ПДВ за травень 2013 року. Враховуючи наведені обставини, з огляду на положення п.200.23 ст.200 ПКУ, позивач вважає, що на його користь має бути сплачена сума пені, нарахована на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року з 02.04.13 по 30.06.13, яка становить 66 864,02 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась в неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» по декларації за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн.., стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року, в розмірі 66 864 грн. 02 коп..

Не погодившись з рішенням суду Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального просить просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що податковим органом було проведено по відношенню до позивача дії у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що фактичного відшкодування сум від'ємного значення з податку на додану вартість не відбулось, оскільки суму від'ємного значення було списано 30.06.2013 року, а відтак підстави для стягнення пені за прострочення здійснення відшкодування відсутні.

Головне управління казначейської служби України в Дніпропетрвоській області також звернулось х апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задовлення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарга Головне управління казначейської служби України посилається на те, що від податкового органу не надходило висновку про можливість здійснення бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, а отже підстави для здійснення сплати горошових коштів в рахунок пені на користь позивача - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.01.2013 р. позивач подав до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 060 618 грн. (а.с.29-30). До вказаної декларації позивачем також додані: - довідка про залишок суми від'ємного значення (Додаток 2), - розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3); - заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) (а.с.34-36).

В період з 26.02.2013 р. по 19.03.2013 р. відповідачем-1 була проведена документальна позапланова перевірка ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2012 року, за результатами якої була складена Довідка від 20.03.13 № 199/17.2-00186520 (а.с.128-139). Відповідно до висновку згаданої Довідки перевіркою не встановлено порушень при відображені позивачем у декларації за грудень 2012р. бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3 060 318 грн.

Відповідачем зазначено, а позивачем визнано, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 3 060 618 грн., правомірність заявлення якої підтверджена довідкою відповідача, була зарахована відповідачем 30.06.2013 р. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2013 р.. Разом з тим, сторонами визнано, що відповідного рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 060 618 грн. в рахунок майбутніх податкових зобов'язань з ПДВ, позивачем не приймалось та у податковій декларації не відображалось.

Кірм того, відповідач наголошує на тому, що врахування суми від'ємного значення в рахунок податкових зобов'язать за травень 2013 року, не вбачає підстав для стягнення на користь позивача сум пені за прострочення здійснення бюджетного відшкодування.

Правомірність та обгрунтованість дій відповідачів щодо нездійснення бюджетного відшкодування, а також вирішення питання стосовно стягнення з державного бюджету пені за прострочення здійснення бюджетного відкшодування є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо не надіслання у строки встановлені чинним законодавством висновку про можливість здійснення бюджетного відшкодування або проведення інших дозволених Законом дій у період з 02.04.2013 року по 30.06.2013 року є протиправними, а відтак позовні вимоги щодо стягнення з державного бюджету пені за прострочення здійснення бюджетного відшкодування є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п. 200.6 ст. 200 Кодексу).

Відповідно до п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

В силу п. 200.10 та п. 200.11 ст. 200 цього Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, СЛПІ проведені документальну позапланові перевірки ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2012р. та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку по декларації за грудень 2012 року (довідка від 20.03.2013 року № 199/17.2-00186520)), якими підтверджена заявлена підприємством сума бюджетного відшкодування ПДВ згідно вищевказаних податкових декларацій з ПДВ.

Згідно із п. 200.12 ст. 200 Кодексу орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби, орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 ст. 200 Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 200.23 ст. 200 Кодексу суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи наведені законодавчі положення, а також обставини справи та, зокрема той факт, що позивачем до відповідача разом із декларацією за грудень 2012р. подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, суд зазначає, що сума в розмірі 3 060 618 грн. набула статусу суми бюджетного відшкодування. Початок перебігу строку заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість в означеній сумі розпочався 02.04.2013 р..

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та стронами у справі підтверджено, що відповідачами не було здійснено бюджетного відшкодування, а зарахування сум від'ємного значення в рахунок майбутніх податкових зобов'язань відбулось лише 30.06.2013 року.

Відподачі вважають, що не існує законних підстав для стягнення пені за прострочення здійснення бюджетного відкшодування за умови відсутності відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету на користь позивача як такового.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на те, що законодавцем визначено порядок здійснення бюджетного відшкодування відповідно до якого податковий орган зобов'язаний протягом строку визначеного Законом надани до органу, що здійнює казначейське обслуговування висновок про можливість проведення бюджетного відшкодування, а останній в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування коштів з державного бюджету. У разі прострочення здійснення бюджетного відшкодування з державного бюджету відшкодовується пеня на рівні 120 % процентної ставки НБУ протягом усього строку прострочки, включаючи день погашення зобов'язання. При цьому, законодавець не пов'язує виникнення права позивача на нарахування та виплати на його користь пені з фактичним погашенням боргу з бюджетного відшкодування.

Крім того, суд апеляційної інстанці не приймає доводи податкового органу щодо незгоди із розрахунком ПАТ "Нікопольский завод феросплавів" суми пені за прострочення здійснення бюджетного відшкодування, у зв'язку із проведенням податкової перевірки позивача з пісдтав дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ТБ "Еко-Вугілля" .

Так, податковий орган вважає, що позивачем невірно розразховано суму пені, що підлягає стягненню з державного бюджету, оскільки не вірно встановлено початкову дату з якої слід рахувати прострочення бюджетного відшкодування. На думку податкового орган початковою датою з якої слід обраховаувати пеню за нездійснення бюджетного відшкодування є 07.05.2013 року - дата складання довідки за наслідками перервірки дотримання податкового законодавства ПАТ " Нікопольский завод феросплавів" по взаємовідносинам з ТОВ "ТБ "Еко-Вугілля".

Однак, суд апеляційної інстанції непогоджується з такими доводами відповідача з огляду на те, що у періодах листопад - грудень 2012 року позивач не мав жодних господарських відносин з ТОВ "ТБ "Еко-Вугілля", у зв'язку з чим перевірка правомірності нарахування податкових зобов'язань позивачем за наслідками господарських відносин з ТОВ "ТБ "Еко-Вугілля", тим більше протягом іншого податковий період, не має відношення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за грудень 2012 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу, що зумовлюють достатність підстав для стягнення з державного бюджету на користь позивача пені за прострочення бюджетного відшкодування .

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі №804/8015/13-а - залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко