Ухвала суду № 41968108, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 рокусправа № 804/1123/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми «Корадо Імпекс» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152206 від 28.12.2012 року прийняте державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 384 854, 13 грн.(за основним платежем - 307 883,3 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 970,83 грн.)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 р. адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000152206 від 28.12.2012 року прийняте державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з реорганізацією податкових органів судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 22.10.12 року № 664 посадовою особою податкового органу, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВКФ «Корадо Імпекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за липень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Інтерагро 2007", за результатами якої складено акт акт №1842/22-6/20225994 від 12.12.2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000152206, яким згідно пп. 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123, п. 6, 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 384 854, 13 грн. (за основним платежем - 307 883,3 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 970,83 грн.).

Відповідно до висновку вказаного акту податковим органом встановлено допущені позивачем наступні порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст.198 ПК України за перевірений період, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 307 883,30 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача на формування податкового кредиту підтверджується відповідними первинними документами, а встановлення іншим актом податкового органу не дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту підрядником позивача не є підставою для неможливості формування податкового кредиту позивачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.07.2011 позивач уклав з ТОВ «Інтерагро 2007» договір купівлі-продажу №04/07, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю цукор білий кристалічний (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

ТОВ «Інтерагро 2007» згідно видаткових накладних передало у власність позивачу цукор білий (кристалічний) на загальну суму 1 847 300,00 грн., в т.ч. 307 883,30 грн.

Факт отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплата виконаних робіт здійснена ТОВ ВКФ "Корадо Імпекс" у відповідності до умов договорів на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтерагро 2007", що підтверджено відповідними банківськими виписками.

В свою чергу ТОВ "Інтерагро 2007" виписало позивачу податкові накладні, визначену суму податку на додану вартість, по яких останній включив суми ПДВ до податкового кредиту за спірний період.

Таким чином, реальність вчинення господарської операції підтверджується відповідними первинними документами.

При цьому, відповідно до акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на підставі акту ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області від 15.02.2012 року №98/231/36552068 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтерагро 2007» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на давну вартість за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року та з 01.09.2011 року по 30.09.2011 р., яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Інтерагро 2007».

Тобто, сутність спору зводиться до правомірності застосування податковим органом висновків іншого акту.

За висновками суду апеляційної інстанції, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат.

Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 25.07.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим