Рішення № 41966716, 16.12.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 1519/2-690/11

Номер провадження № 2/521/499/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих державі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 - 30.03.2006 року звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих державі. Посилаючись на те, що військовою прокуратурою Південного регіону України розслідувалась кримінальна справа стосовно колишнього військовослужбовця військової частини (далі в/ч) А 2171 старшого прапорщика запасу ОСОБА_3, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч.2 та 358 ч. 3 КК України.

Слідством встановлено, що старший прапорщик ОСОБА_3 проходив військову службу за контрактом у в/ч А 2171 з 16 червня1986 року по жовтень 2004 року на посадах: начальника складу автомобільного майна, командира автомобільного взводу роти матеріального забезпечення. В період з 02.03.2001 року по 30.09.2003 року старший прапорщик ОСОБА_3, діючи у злочинній змові з заступником начальника автомобільного взводу та електрогазової служби в/ч А 3842 підполковником ОСОБА_4 отримав автомобільне майно з в/ч А1297 за нарядами постачального органу на загальну суму 520046 грн. 56 коп., яке у в/ч А 2171 не оприбуткував, та в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив державі збитки на суму 520046 грн. 56 коп.

Вироком військового місцевого суду Одеського гарнізону від 09.12.2005 року ОСОБА_3 засуджений за інкриміновані злочини до обмеження волі строком на 5 років та позбавлення права займати посади з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки та конфіскації 50% майна, що належить йому на праві власності. Вирок набрав законної сили - 27.12.2005 року.

Враховуючи такі обставини заступник військового прокурора Одеського гарнізону, захищаючи інтереси держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А 2171, звернувся до суду даним позовом.

Представник військової прокуратури Південного регіону України Чалий М.Г. підтримав заявлений позов у повному обсязі, просив його задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення, у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача у судові засідання.

Представник Міністерства оборони України за довіреністю Дідух С.П. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення, у зв'язку з неявкою відповідача у судові засідання, про що подав суду відповідну заяву.

Представник військової частини А 2171 за довіреністю Дідок Н.П. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення, у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача у судові засідання, про що подав суду відповідну заяву.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Вироком Військового місцевого суду Одеського гарнізону від 09.12.2005 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 та ст. 358 ч. 3 КК України, вирок набрав законної сили.

Вказаним Вироком встановлено, старший прапорщик ОСОБА_3 проходив військову службу за контрактом у в/ч А 2171 на посадах: з лютого 1997 року по 21 листопада 2002 року - начальника сховища автомобільного майна, а з 25 листопада 2002 року - командира автомобільного взводу роти матеріального забезпечення, одночасно виконуючи на підставі усного наказу командира військової частини обов'язки начальника сховища автомобільного майна до 02 червня 2003 року, а потім на посаді командира автомобільного взводу до його звільнення в запас в жовтні 2004 року.

В період з 02.03.2001 року по 30.09.2003 року старший прапорщик ОСОБА_3, діючи у злочинній змові з заступником начальника автомобільного взводу та електрогазової служби в/ч А 3842 підполковником ОСОБА_4 отримав автомобільне майно з в/ч А1297. Отримане майно ОСОБА_3 завіз на територію в/ч А 2171, про нього командиру частини не доповів та зберігав отримане майно в окремому приміщенні, не оприбуткував. В той же період часу він по вказівці ОСОБА_4 це майно без документально в декілька прийомів передав невідомим особам.

Незаконно заволодів та розтратив автомобільне майно ОСОБА_3 за нарядами постачального органу:

- №20, 24 від 01.03.2001 року на суму 210069,93 грн.;

- №57 від 12.04.2001 р. на суму 10923,62 грн.;

- №119А від 18.06.2001 року на суму 5905,56 грн.;

- №201 від 20.07.2001 р. на суму 8172,56 грн.;

- №163 від 24.05.2001 р. на суму 20334,88 грн.;

- №200А від 08.11.2001 р. на суму 33587,06 грн.;

- №235, №236 від 12.12.2001 р. на суму 40901,16 грн.;

- №40/8/18 від 28.01.2002 р. на суму 24871,48 грн.;

- №36, №37 від 06.03.2002 р. на суму 27579, 82 грн.;

- №40/8 від 21.03.2002 р. на суму 7160 грн.;

- №40/8/101, №40/8/102 від 10.04.2002 р. на суму 32415,88 грн.;

- №40/8/71 від 25.04.2002 р. на суму 14641,98 грн.;

- №40/8/76 від 14.05.2002 р. на суму 15843,8 грн.;

- №40/8/95 від 224.05.2002 р. на суму 36042,65 грн.;

- №103 від 19.06.2002 р. на суму 13256,74 грн.;

- №113, №114, №115 від 18.07.2002 р. на загальну сум 33128,52 грн.;

- №127 від 14.08.2002 р. на суму 56112,72 грн.;

- №40/8/202 від 28.08.2002 р. на суму 8519,70 грн.;

- №168 від 30.09.2002 р. на суму 4597, 57 грн.;

- №175 від 11.10.2002 р. на суму 31455,05 грн.;

- №189 від 31.10.2002 р. на суму 13411,40 грн.;

- №85 від 04.09.2003 р., №91 від 25.09.2003 р., №92 від 29.09.2003 р. на загальну суму 42598,12 грн.;

А всього автомобільного майна - на загальну суму 520046 грн. 56 коп., чим спричинив державі збитки у загальному розмірі - 520046 грн. 56 коп.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Та відповідно до ст. 22 ЦК України: 1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Враховуючи, що винність дій відповідача ОСОБА_3, причинно-наслідковий зв'язок та розмір завданої державі шкоди в особі в/ч А 2171 встановлені вироком Військового місцевого суду Одеського гарнізону від 09.12.2005 року, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та стягує з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 суму збитків у розмірі 520 046 (п'ятсот двадцять тисяч сорок шість) гривень 56 копійок.

Згідно ст. 88 ЦПК України визначено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В зв'язку з цим судовий збір у розмірі 1700 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих державі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь військової частини А 2171 суму збитків завданих державі в особі військової частини А2171 у розмірі 520046 (п'ятсот двадцять тисяч сорок шість) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Жуган