Вирок № 41961699, 17.12.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.12.2014

Справа № 320/954/14-к

Провадження 1-кп/320/184/14

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі суду присяжних:

головуючого судді - Іваненко О.В.,

судді - Ковальової Ю.В.

присяжних: - Івченко В. В.,

- Столярової Т.М.,

- Петроченко Л. В.,

при секретарі - Есіні Є.О.,

за участю прокурора - Обухова М.А.,

адвоката обвинуваченого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

потерпілого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013080140005993, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коджером Печорського району республіки Комі Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.187 КК України

ВСТАНОВИВ:

20.12.2013 року приблизно в 19 годині 30 хвилин, знаходячись в кухні будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_5, будучи у стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що у особи похилого віку - ОСОБА_7., 1926 р.н., є грошові кошти та інші матеріальні цінності, взяв зі столу в руку кухонний ніж і застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, наніс не менше 4 ударів ножем в живіт, ліву частину грудної клітини, в ліве вухо, в ліве передпліччя ОСОБА_7., чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження:

- колото-різану рану лівої біля вушної області, проникаючу в зовнішній слуховий прохід; різану рану лівого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;

- сліпі колото-різані поранення грудної клітини і живота, проникаючі в ліву плевральну порожнину, з локалізацією шкірної рани на передній поверхні грудної клітки в проекції 4-го міжребір'я по середній ключичній лінії зліва і в області правої реберної дуги з пошкодженням по ходу ранових каналів серця і печінки, що ускладнилися розвитком гострої крововтрати, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Відразу ж після цього ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7. в сумі 300,00 гривень, що знаходилися при потерпілій, а також заволодів її мобільним телефоном марки «Самсунг SНG-Е210», загальною вартістю 100,00 гривень, який лежав на поверхні столу в коридорі вищевказаного будинку, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 400,00 гривень.

Крім цього, 20.12.2013 року, приблизно в 19 годині 30 хвилин, знаходячись в кухні будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_5, будучи у стані алкогольного сп'яніння, в ході вчинення розбійного нападу, взяв зі столу в руку кухонний ніж, яким наніс не менше 4 ударів в живіт, ліву частину грудної клітини, в ліве вухо, в ліве передпліччя ОСОБА_7.. чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження:

- колото-різану рану лівої біля вушної області, проникаючу в зовнішній слуховий прохід; різану рану лівого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;

- сліпі колото-різані поранення грудної клітини і живота, проникаючі в ліву плевральну порожнину, з локалізацією шкірної рани на передній поверхні грудної клітки в проекції 4-го міжребір'я по середній ключичній лінії зліва і в області правої реберної дуги з пошкодженням по ходу ранових каналів серця і печінки, що ускладнилися розвитком гострої крововтрати, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Внаслідок чого настала смерть потерпілої на місці події, тим самим ОСОБА_5, умисно, з корисливих мотивів вбив ОСОБА_7

Крім цього, 20.12.2013 року, приблизно о 19 голини 35 хвилин, знаходячись в кухні будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що у ОСОБА_6 є грошові кошти, демонструючи ОСОБА_6 кухонний ніж, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я останнього, висловив ОСОБА_6 вимогу про негайну передачу грошових коштів, на що потерпілий, сприйнявши дії ОСОБА_5 як реальну погрозу власному життю та здоров'ю, повідомив нападнику місцезнаходження грошових коштів у будинку. Відразу ж після цього, ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, став шукати грошові кошти та матеріальні цінності у шафах будинку АДРЕСА_2, а тим часом ОСОБА_6, рятуючись, покинув будинок АДРЕСА_2 і повідомив про вчинений злочин правоохоронні органи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.187 КК України не визнав в повному обсязі, пояснивши, що 17.12.2013 року він приїхав до м. Мелітополь у пошуках роботи. Знаходячись біля магазину «Харчі» він побачив п'яного чоловіка, якого він довів до дому АДРЕСА_2. В будинку була жінка похилого віку, ОСОБА_7, мати потерпілого. В ході бесіди ОСОБА_7 запропонувала йому пожити у них деякий час. За час проживання між ним та жінкою ОСОБА_7 конфліктів не було. Вона давала йому гроші і він ходив за продуктами до магазину.

20.12.2013 року, приблизно о 17-18 годині він вийшов з будинку та пішов по пр.Б.Хмельницького, після чого прийшов на залізничний вокзал та придбав собі квиток на потяг до м. Сімферополя. В цей час на вокзалі його затримали співробітники міліції. Про обставини вбивства ОСОБА_7. йому нічого не відомо. В його присутності ніхто пенсію ОСОБА_6 не приносив. Поштарку він не бачив.

Дослідивши докази, надані суду сторонами обвинувачення та захисту; повно, всебічно та об'єктивно давши оцінку наявним доказам, не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї провини в інкримінованих йому злочинах за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.187 КК України, його винність і причетність до скоєння вказаних злочинних діянь знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та повністю підтверджується зібраними за вимогами КПК України в ході досудового слідства і дослідженими, в судовому засіданні, наступними доказами.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що за декілька днів до подій ОСОБА_5 зустрів його біля магазину, розташованого на південному виїзді з м. Мелітополя, та допоміг йому дійти до дому, де він проживав з матір'ю, за адресою АДРЕСА_2. Дома їх зустріла його мати ОСОБА_7, яка запропонувала ОСОБА_5 залишитись у них пожити, оскільки той сказав, що йому нікуди йти.

20.12.2013 поштарка принесла йому та його матері ОСОБА_7 пенсію, та віддала її ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_5. Після чого, вони придбали спиртні напої, які разом вживали на кухні.

Через деякий час він пішов у свою кімнату відпочивати, а ОСОБА_5 і ОСОБА_7 залишились на кухні. Через кілька хвилин він почув крик матері, на який він вийшов, де побачив, що його мати лежить біля стіни, а ОСОБА_5 дістає ніж з її грудей. На запитання, що він робить, останній відповів, що, якщо він не скаже, де гроші, з ним буде теж саме.

Після цього, ОСОБА_5 обмив свої руки та ніж під краном, поклав його на стіл, після чого дістав з фартука матері гроші та мобільний телефон «Самсунг». Він сказав ОСОБА_5, що не знає, де гроші.

Після цього, ОСОБА_5 почав шукати гроші в шафі в кімнаті матері, а він в цей час поклав ніж, який лежав на столі, собі до кишені штанів, щоб ОСОБА_5 не зміг ним скористатись та, рятуючись, вибіг з будинку та побіг до будинку АДРЕСА_3 до сім'ї ОСОБА_8. При цьому він чув, що ОСОБА_5 побіг за ним, проте не зумівши відразу відчинити калитку, відстав, що дозволило йому забігти на територію домоволодіння АДРЕСА_3, де вийшов ОСОБА_8 та провів його до будинку.

Він розповів ОСОБА_8, що їх квартирант вбив його матір, після чого вони викликали працівників міліції. По приїзду співробітників міліції вони зайшли до будинку, проте ОСОБА_5 там вже не було. Пізніше працівники міліції затримали ОСОБА_5 на залізничному вокзалі. Він одразу його впізнав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9., суду пояснила, що вона працює поштарем на пошті №11 в м. Мелітополі. Вона обслуговує територію міста з вул. Генічеської до вул. Бєлякова.

Зазвичай вона з 20 по 22 число кожного місяця розносить пенсію по вул. Генічеській. 20.12.2013 року о 10-00 годині вона вийшла з пошти і приблизно о 10-30 годині знаходилась на вул. Генічеська де мешкає сім'я ОСОБА_6 у будинку АДРЕСА_2. В коридорі на кухні вона побачила ОСОБА_7, також в будинку знаходився раніше невідомий їй хлопець, приблизно 20-25 років, не високого зросту, біля 170см, середньої комплекції. Даний хлопець був одягнений у все чорне.

Вона зайшла на кухню, а через кілька хвилин підійшов ОСОБА_6, після чого вона видала їм пенсію і вони розписалися у відомості про отримання. Потім ОСОБА_6 провів її і вона пішла. Наступного дня від мешканців вул. Генічеської вона дізналася, що ОСОБА_8 вбили. Про обставини злочину вона не знає.

Під час досудового слідства вона не впізнала ОСОБА_5, оскільки він змінив свою зовнішність, був з вусами та бородою, одягнутий був як і тоді, коли вона приносила пенсію.

Зараз вона його впізнає, це був той парень, якого вона бачила у ОСОБА_6.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10. суду пояснив, що мешкає за адресою АДРЕСА_3 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_11

З ОСОБА_7 був знайомий все життя, вона мешкала по сусідству у будинку АДРЕСА_2. З її сином - ОСОБА_6 також знайомий. Їхня сім'я була спокійна, конфліктів не було. З незнайомими людьми вони спілкувалися рідко. Про їх квартиранта він не чув до скоєного злочину.

20.12.2013 року він був вдома. Приблизно о 20-00 годині того ж дня до них прийшов ОСОБА_6, який був вкрай занепокоєний та сказав що його мати зарізав ножем квартирант ОСОБА_5, та попросив викликати міліцію. Якихось даних про квартиранта та подробиць обставин він йому не казав.

Він викликав міліцію, а ОСОБА_6 увесь цей час знаходився у нього, боявся вийти. Після приїзду міліції ОСОБА_6 пішов до них. ОСОБА_6 був одягнутий, як він пам'ятає, у сорочку.

Йому відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримували пенсію, її їм приносила листоноша. Йому відому, що листоношу звуть ОСОБА_9. Його мати також отримує пенсію вдома і 20.12.2013 року об 11-00 годині листоноша, як раз приносила пенсію. Перед тим як прийшов ОСОБА_6 та після того ніяких шумів він не чув.

Крім того, провина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- Протоколом огляду місця події від 20.12.2013 року з фото таблицями та відеозаписом до протоколу;

- Протоколом огляду трупа від 21.12.2013 року; Згідно висновку судової медичної експертизи № 609, у трупа ОСОБА_7. було виявлено колото-різану рану лівої біля вушної області, проникаючу в зовнішній слуховий прохід; різану рану лівого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; сліпі колото-різані поранення грудної клітини і живота, проникаючі в ліву плевральну порожнину, з локалізацією шкірної рани на передній поверхні грудної клітки в проекції 4-го міжребір'я по середній ключичній лінії зліва і в області правої реберної дуги з пошкодженням по ходу ранових каналів серця і печінки, що ускладнилися розвитком гострої крововтрати, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

- Згідно висновку судової медичної експертизи № 949, у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження: рани ладанної поверхні правої кисті, які кваліфікуються як легкі. Дані тілесні ушкодження з'явилися від дії предмету, який володіє ріжучими властивостями, можливо від леза ножа 20.12.2013 року, при викладених обставинах справи.

- Згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи № 52 від 29.01.2014 року, на поверхні вилучених пляшки 1 літр коричневого кольору та пляшки 0,25л з етикеткою «Наша марка горілка особлива пшенична» встановлені відбитки пальців рук, що належать ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

- Згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи № 51 від 27.01.2014 року, згідно якої на місці скоєння злочину: АДРЕСА_2 було виявлено відбитки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

- Згідно висновку судової цитологічної експертизи №30 від 27.01.2014 року, на недопалках цигарок, знайдених на місці скоєння злочину: АДРЕСА_2, знайдено слину, що належать ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

- Згідно висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 38 від 27.01.2014 року, трупу ОСОБА_7. було нанесено рани клинком ножа, які вилучені з місця злочину.

- Згідно протоколу затримання ОСОБА_5 від 21.12.2013 року, в ході обшуку у нього було вилучено мобільний телефон Самсунг розкладний в корпусі червоного кольору.

- Згідно протоколу пред'явлення речей до впізнання, ОСОБА_6 впізнав телефон марки Самсунг розкладний в корпусі червоного кольору, знайдений у ОСОБА_5, так як він належав його матері ОСОБА_7

- Протоколом та відеозаписом проведення слідчого експерименту від 29.01.2014 року, під час якого потерпілий ОСОБА_6 вказав де саме та на статистові показав механізм нанесення ОСОБА_5 ударів ножем померлій.

- Протоколом одночасного допиту осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 21.12.2013 року, в ході якого ОСОБА_6 пояснив де саме та яким чином ОСОБА_5 скоював злочин.

- Звукозаписом та стенограмою допиту потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні від 26.12.2013 року, де він пояснив де саме та яким чином ОСОБА_5 скоював злочин.

- Згідно висновку медичного огляду №1231 від 20.12.2013 року ОСОБА_5 знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

- Згідно Акту судово-психіатричної експертизи №34 ві 22.01.2014 року, у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 мислення послідовне, логічне. Пам'ять не порушена. Розуміє, що за скоєне понесе покарання. Хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, а виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані простого алкогольного сп'яніння. Отже, він міг віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. За своїм психічним станом в даний час він також може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. У примусових заходи медичного характеру не потребує.

- Постановою про залучення речових доказів від 31.01.2014 року, згідно якої під час огляду місця події від 20.12.2013 за адресою: АДРЕСА_2, було вилучено 15 слідів папілярних узорів рук, мікрочастки, 2 ножі, светр чорного кольору, чоловічі чоботи, скляна пляшка об'ємом 0, 25 лі три «Хлібний дар», 2 стопки по 0,25 літри, скляна пляшка об'ємом 0,5 літри « 5 капель», 2 скляні рюмки, мобільний телефон «Сони ериксон», пачка з-під цигарок, 2 коробки сірників, 12 недопалків, полімерна пляшка об'ємом 1 літр, 2 гібсові зліпки низу взуття. Під час огляду трупу ОСОБА_7. від 21.12.2013, було вилучено кофта чорна, сара фан без рукавів сірого кольору, кофта спортивна синя, футболка рожева зі слідами РБК, гамаші чорні, шкарпетки сірі, вільні кінцівки нігтьових пластин пальців рук з піднігтьовим вмістом; зразки волосся з 5 областей голови, сліди пальців рук, змиви з рук. Крім того, під час досудового розслідування вилучені біологічні зразки ОСОБА_5 (волосся, зрізи вільних нігтьових пластин, змиви з рук, відбитки паль ців, кров, слина). Під час затримання ОСОБА_5 та його особистого обшуку було вилучено куртка чорна шкіряна, джинси сірого кольору, футболка чорного кольору, мобільний телефон «Сам-сунг» розкладний в корпусі червоного кольору, пластикова сім-карта мобільного оператора «МТС», паспорт громадянина України та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_5, тру дова книжка на ім'я ОСОБА_5, проїзний квиток на поїзд. Вилучені речі потерпілого, а саме куртка коричневого кольору, светр сірого кольору, штани спортивні чорного кольору, чоботи темно-коричневого кольору. Крім того, вилучені біологічні зразки потерпілого ОСОБА_6 (волосся, зрізи віль них нігтьових пластин, змиви з рук, букальні клітини, відбитки пальців, кров, слюна).

- та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Згідно ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно ст.95 ч.4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Пунктом 22 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», передбачено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Згідно п.10 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи

зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати

внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо). У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії

винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст.313, ч. 3 ст. 289 КК). Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, кваліфікація його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається.

Суд критично ставиться до показань ОСОБА_5, що він не вчиняв даного злочину, а знаходився в іншому місці, оскільки цей факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Обвинувачений давав не послідовні пояснення, посилаючись на те що він не пам'ятає обставин того дня. Також обвинувачений в судовому засіданні не зміг обґрунтовано пояснити, яким чином телефон померлої було знайдено в карманах його одягу, що стало причиною його раптового від'їзду з м. Мелітополя.

Відповідно до даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 609, в ході проведення якої на тілі потерпілої ОСОБА_7. було виявлено поранення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя потерпілої в момент заподіяння. Приведені дані свідчать, що ОСОБА_5 під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, а саме, наносячи проникаюче ножове поранення в життєво важливий орган, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків та мав на меті позбавити її життя.

Твердження обвинуваченого на той факт, що дане вбивство було скоєно іншою людиною, не знайшло свого підтвердження, оскільки спростовується зібраними доказами по справі.

Характер та послідовність дій, вчинених обвинуваченим, у своїй сукупності свідчать про те, що він мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілої, використавши знаряддя злочину, застосування якого призводить до смерті, та заволодіння її майном, оскільки після вбивства він шукав у будинки матеріальні цінності померлої. Вказаний та відповідно встановлений емоційний стан знаходження обвинуваченого під час скоєного злочину, його чітко спрямовані дії - використання холодної зброї та нанесення удару в голову та грудну клітину потерпілій, в ділянки розташування життєво важливих органів, коли остання не мала можливості внаслідок цього вчинити дій для самозахисту, переконливо свідчить про прямий умисел дій засудженого на позбавлення життя ОСОБА_7.

Дослідивши усі зібрані по кримінальному провадженню докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України, так як він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст. 187 ч. 4 КК України; за ч.2 ст.187 КК України, так як він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій; за п.6 ч.2 ст.115 КК України, так як він вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів.

Відповідно до п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров'я особи», у справах про злочини даного виду суди зобов'язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди. Необхідно суворо дотримуватися вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя і здоров'я людини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, які його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків і т.д.), особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, при цьому необхідно ретельно дослідити докази, які мають значення для з'ясування змісту і спрямування умислу винного.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Відповідно до п.4 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його

призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в

обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: не має постійного місця мешкання, задовільно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, не працює, зловживає спиртними напоями; думку потерпілого, який просив призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлено; обставинами, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5, у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.187 КК України за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ч.4 ст.187 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за п.6 ч.2 ст.115 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_5 в вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Термін відбування покарання відраховувати з моменту фактичного його затримання, а саме з 21.12.2013 року.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- Вилучені під час огляду місця події від 20.12.2013 за адресою: АДРЕСА_2, 15 слідів папілярних узорів рук, мікрочастки, 2 ножі, светр чорного кольору, чоловічі чоботи, скляна пляшка об'ємом 0, 2 лі три «Хлібний дар», 2 стопки по 0,25 літри, скляна пляшка об'ємом 0,5 літри « 5 капель», 2 скляні рюмки, мобільний телефон «Сони ериксон», пачка з-під цигарок, 2 коробки сірників, 12 недопалків, полімерна пляшка об'ємом 1 літр, 2 гібсові зліпки низу взуття, які упаковані в картонні коробки, полімерні та паперові пакети, та зберігаються в камері схову при Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

- Вилучені під час огляду трупу ОСОБА_7. від 21.12.2013, кофта чорна, сара фан без рукавів сірого кольору, кофта спортивна синя, футболка рожева зі слідами РБК, га-маші чорні, шкарпетки сірі, вільні кінцівки нігтьових пластин пальців рук з піднігтьовим вмістом; зразки волосся з 5 областей голови, сліди пальців рук, змиви з рук, які упаковані в картонні коробки, полімерні та паперові пакети, та зберігаються в камері схову при Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

- Вилучені під час досудового розслідування біологічні зразки ОСОБА_5 (волосся, зрізи вільних нігтьових пластин, змиви з рук, букальні клітини, відбитки паль ців, кров, слюна), які упаковані в картонні коробки, полімерні та паперові пакети, та зберігаються в камері схову при Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

- Вилучені під час затримання ОСОБА_5 та його особистого обшуку куртка чорна шкіряна, джинси сірого кольору, футболка чорного кольору, паспорт громадянина України та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_5, тру дова книжка на ім'я ОСОБА_5, які упаковані в картонні коробки, полімерні та паперові пакети, які зберігаються у камері схову при Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області - повернути ОСОБА_5

- Вилучені речі потерпілого, а саме: куртка коричневого кольору, светр сірого кольору, штани спортивні чорного кольору, чоботи темно-коричневого кольору, мобільний телефон «Самсунг» розкладний в корпусі червоного кольору, які упаковані в картонні коробки, полімерні та паперові пакети, та зберігаються в камері схову при Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області - повернути потерпілому як власнику.

- Вилучені біологічні зразки потерпілого ОСОБА_6 (волосся, зрізи віль них нігтьових пластин, змиви з рук, букальні клітини, відбитки пальців, кров, слюна), які упаковані в картонні коробки, полімерні та паперові пакети, та зберігаються в камері схову при Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.НОМЕР_1), який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, на користь держави в особі ГУМВС України в Запорізькій області Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №52 від 29.01.2014 року в сумі 489,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.НОМЕР_1), який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, на користь держави в особі ГУМВС України в Запорізькій області Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №51 від 27.01.2014 року в сумі 489,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.НОМЕР_1), який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, на користь держави в особі ГУМВС України в Запорізькій області Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №4-Д від 14.01.2014 року в сумі 489,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.НОМЕР_1), який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, на користь держави в особі ГУМВС України в Запорізькій області Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №29 від 27.01.2014 року в сумі 489,00 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Ю. В. Ковальова

Присяжні: В. В. Івченко

Т. М. Столярова

Л. В. Петроченко