Вирок № 41960723, 17.12.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/404/2014

243/6552/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сидоренко І.О.

при секретарі - Рудь Т.В.

за участю:

прокурора - Барабаш Ю.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хрестище, Словянського району Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

20.10.2009 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. 277 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 03.11.2011 року Постановою Слов'янського міськрайонного суду звільнення від відбування покарання скасовано.

19.01.2012 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. 1, 71 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці. Звільнений 01.02.2013 року у зв'язку з відбуттям строку покарання.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України.

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2013 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2 знаходився біля домоволодіння АДРЕСА_2, де зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_1 В зазначений час в зазначеному місці між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Після чого ОСОБА_2, реалізовуючи свій єдиний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, діючи умисно, наніс останньому удар кулаком правої руки в обличчя, від якого останній впав на землю. Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи свої протиправні дії, сів зверху на лежачого на спині ОСОБА_1 та наніс йому два удари кулаком правої руки та один удар кулаком лівої руки по обличчю. ОСОБА_1, відчуваючи загрозу своєму здоров'ю, вирвався та, підвівшись на ноги, зайшов до себе додому за адресою: АДРЕСА_3, де по мобільному телефону викликав співробітників міліції та став чекати їх за подвір'ям свого домоволодіння.

04 листопада 2013 року приблизно о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_2 побачив біля будинку АДРЕСА_3 потерпілого ОСОБА_1, та бажаючи довести свій злочинний умисел, направлений на спричинення останньому тілесних ушкоджень, до кінця, підійшов до ОСОБА_1 та наніс один удар кулаком правої руки в обличчя. Від удару ОСОБА_1 упав на спину, а ОСОБА_2 сів на нього зверху та наніс два удари кулаком правої руки по обличчю.

Умисними протиправними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом кісток носа з крововиливами навколо очей, на спинці і крилі справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, який вимагає для свого загоєння термін понад 6-ти, але не більше 21-го дня.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив суду, що біля домоволодіння АДРЕСА_2 у нього з ОСОБА_1 виникла сварка та він наніс удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_1. Після цього ОСОБА_1 пішов до дому, потім вийшов знову на вулицю. Він знову підійшов до ОСОБА_1 та наніс один удар кулаком в обличчя. Більше ніяких ударів він ОСОБА_1 не спричиняв.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 щодо того, що він спричинив потерпілому лише два удари, суд вважає ці пояснення обвинуваченого недостовірними, оскільки вони цілком спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що в кінці листопада 2013 року, більш точно назвати час він не може, оскільки минуло вже більше року, він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_2 біля будинку АДРЕСА_2 та у них виникла сварка через те, що він просив прив'язати собаку. ОСОБА_2 вдарив його кулаком в обличчя, від чого він впав на землю, а ОСОБА_2 бив його кулаком в обличчя. Після цього, він пішов до дому та викликав робітників міліції. Потім знову вийшов на вулицю, а обвинувачений підійшов та вдарив його один раз кулаком в обличчя. Після цього він упав, а обвинувачений два рази його вдарив кулаком в обличчя. Очевидцями цих подій були сусіди - ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Аналізуючи пояснення потерпілого ОСОБА_1 щодо того, що обвинуваченим ОСОБА_2 йому були спричинені тілесні ушкодження в сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення потерпілого такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами, є послідовними та узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Окрім пояснень обвинуваченого та потерпілого вина обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується наступними письмовими доказами.

* Протоколом прийняття заяви від 04.11.2013 року про вчинення кримінального правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського МВ та повідомив, що сусід з будинку АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_2, 04.11.2013 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин біля будинку АДРЕСА_3 спричинив йому тілесні пошкодження.

* Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2014 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до якого обвинувачений показав та розповів, яким чином він наносив удари потерпілому ОСОБА_1

* Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.11.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_1, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 детально розказав та показав, яким чином обвинувачений наніс йому перший удар правою рукою в область обличчя, як від першого удару він впав на спину, після падіння йому наносили удари по обличчю. Потім показав, яким чином йому був нанесений удар кулаком в область носу та яким чином йому наносились удари в область обличчя, коли він лежав на землі.

* Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.11.2013 року за участю свідка ОСОБА_3 відповідно до якого ОСОБА_3 показав, яким чином ОСОБА_1 були нанесені удари в область обличчя. Суд визнає даний доказ допустимим, оскільки він є протоколом процесуальної дії, та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 99 КПК України - документом.

* Висновком експерта № 1008, з якого вбачається, що на підставі судово-медичного обстеження ОСОБА_4, вивчення медичних документів, закритий перелом кісток носа з крововиливами навколо очей, на спинці і крилі справа, утворилися від дії тупих предметів, можливо в указаний строк та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, який вимагає для свого загоєння термін понад 6-ти, але не більше 21-го дня.

* Висновком експерта № 1118, (додатково до № 1008), відповідно до якого потерпілому був спричинений закритий перелом кісток носу, що залишив на шкірі в області носу сліди травмуючих впливів (ударів) у вигляді двох крововиливів, а також крововиливи коло очей. Даний перелом який міг утворитися як від кожного удару окремо, так і в сукупності (двох) травмуючих впливів (ударів) в область носу. У зв'язку з цим, неможливо розглядати дані крововиливи кожний окремо з встановленням ступеня їх тяжкості.

* Висновком експерта № 1062, (додатково до № 1008), відповідно до якого тілесні ушкодження у ОСОБА_1 утворилися не менш ніж від двох травмуючих ударів, що могло мати місце при обставинах, на які він вказав при проведенні слідчого експерименту, коли нападник наніс декілька ударів кулаками в обличчя.

* Висновком експерта № 1076, (додатково до № 1008): на підставі даних експертизи № 1008 та вивчення протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3, тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли утворитися при обставинах, на які вказав свідок ОСОБА_3

* Висновком експерта № 515, (додатково до № 1008), відповідно до якого утворення тілесних пошкоджень, виявлених у ОСОБА_4 можливо при обставинах, на які вказує ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту за його участю.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого цілком доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. 125 ч.2 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до злочинів невеликої тяжкості, характер, ступінь його суспільної небезпеки; ступінь наслідків для здоров'я потерпілого, дані про особу обвинуваченого.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно ст. 66 КК України суд не вбачає.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Відповідно до характеристики обвинуваченого, ОСОБА_2 зарекомендував себе з посередньої сторони, спиртними напоями не зловживає, скарг на його поведінку не надходило.

Як вбачається з довідки КЛПУ «Міський наркологічний диспансер», обвинувачений перебував під наглядом з 2009 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками. Знятий з нагляду у 2013 році у зв'язку з відсутністю відомостей протягом року.

Відповідно до довідки КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов'янська», ОСОБА_2 в теперішній час на обліку не перебуває.

Відповідно до Акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 520 ОСОБА_2 виявляє емоційно - нестійкий розлад особистості, ускладнене психічним та поведінковим розладом внаслідок вживання алкоголю. Вчинив правопорушення в стані простого алкогольного сп'яніння. По психічному стану міг усвідомлювати свої дії. В період скоєння правопорушення не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_2 повністю усвідомлює свої дії та керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з того, що статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, в теперішній час на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра не перебуває. Також, при обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги той факт, що обвинувачений не працює, тому призначити покарання у вигляді виправних робіт суд не може, а у вигляді штрафу - вважає недоцільним.

Також, суд вважає, що призначення покарання у вигляді арешту або обмеження волі не буде являтися таким, що відповідає меті покарання. Тому, суд доходить до висновку, що призначення покарання у вигляді громадських робіт буде необхідним та достатнім, та таким, що відповідає меті покарання. Однак, приймаючи до уваги наявність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді громадських робіт в максимальному розмірі, передбаченому санкцією інкримінованої статті.

На підставі ч. 3 ст. 128 КПК України в кримінальному провадженні прокурором Слов'янської міжрайонної прокуратури заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь Слов'янської міської ради в особі КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна» відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 1100,79 грн. Як вбачається з довідки КЛПЗ «Міська лікарня імені Леніна» вартість лікування потерпілого ОСОБА_1 становить 1100,79 грн.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного Кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Отже, проаналізувавши обставини справи та керуючись вимогами ст. 1206 Цивільного Кодексу України, суд доходить до висновку, що заявлений цивільний позов підлягає задоволенню.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 176 КПК України не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід виконавчого комітету Слов'янської міської ради на розрахунковий рахунок 35419007002285, МФО 834016, ОКПО 01991197 в УДКС України в м. Слов'янську Донецької області відшкодування коштів витрачених на лікування в розмірі 1100 (одна тисяча сто) грн. 79 копійок.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області через Слов'янській міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко