Вирок № 41960611, 17.12.2014, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4739/14-к

Провадження№ 1-кп/266/263/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого - судді Федотової В.М.

при секретарі - Кравцові С.С.

за участю прокурора - Охота С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі Донецької області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мала Білозерка, Васильківського району, Запорізької області, громадянина України українця, освіта середня - спеціальна, не одружений, не працюючий, раніш не засуджений, має на вихованні та утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_2 2008року народження,мешкає за адресою : АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.413 ч.3 КК України

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2014 року відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №607 від 21 липня 2014 року громадянина ОСОБА_1 Василівсько- Михайлівським об'єднаним районним військовим комісаріатом Запорізької області призвано на військову службу за мобілізацією на особливий період та скеровано для подальшого проходження військової служби до військової частини А1978.

Наказом командира військової частини А1978 від 15 серпня 2014 року № 180 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія - лінійного наглядача 2 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону зазначеної військової частини.

З 18 вересня 2014 року відповідно до наказу командира військової частини А1978 №219 від 19 вересня 2014 року (по стройовій частині) 2 протитанкова артилерійська батарея, в тому числі і солдат ОСОБА_1, прибули в район бойового призначення для виконання службових (бойових) завдань під час антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.

Солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем під час несення служби в районах виконання бойових завдань, перебуваючи у бойовій обстановці, зобов'язаний був дотримуватись вимог Конституції України, Статутів ЗС України та наказів Міністра оборони України.

Відповідно до ст. ст. 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно; бути пильними. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_1 як військовослужбовець рядового складу у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна. Він зобов'язаний був сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, а також додержувати правил пожежної безпеки.

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку, тощо. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 13-15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225, військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки.

Експлуатація військового майна повинна здійснюватися відповідно до вимог документації заводів-виробників.

Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.

Бронежилети «Корсар МЗ» виготовляються за технічними умовами ТУ У 18.2-31778043.046-2003 Пунктом 5.3 розділу «Транспортування та зберігання» зазначених технічних умов передбачено, що зберігання виробів - згідно з ГОСТ 15150, категорія 1.

Пунктом 6.2 розділу «Вказівки щодо експлуатації» передбачено, що під час експлуатації (по можливості) уникати контакту з відкритим полум'ям та вологою.

Відповідно до п. 2.7. ГОСТ 15150 «Машини, прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання і транспортування в частині впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища» вироби категорії 1 передбачені для зберігання в процесі експлуатації в приміщеннях категорії 4 і роботи як в умовах категорії 4, так і (тимчасово) в інших умовах, у тому числі і на відкритому повітрі.

Однак, солдат ОСОБА_1 порушив вищевказані вимоги Конституції України, Статутів Збройних Сил України, Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225, технічні умови ТУ У 18.2-31778043.046-2003, ГОСТ 15150 та через необережність, що полягала у злочинній недбалості, залишив поруч із багаттям без нагляду ввірене йому для службового користування інше військове майно - бронежилет «Корсар МЗ», який внаслідок контакту із полум'ям був зіпсутий.

Так, 08 жовтня 2014 року у період близько з 11 години 00 хвилин до 13 години 30 хвилин військовослужбовець військової частини А1978 солдат ОСОБА_1, перебуваючи у бойовій обстановці на бойових позиціях 2 протитанкової артилерійської батареї зазначеної військової частини, тобто, у складі бойового підрозділу, який відповідно до бойового наказу виконував бойові завдання з оборони визначеного рубежу в зоні проведення Антитерористичної операції, на відстані приблизно 50м від огорожі пункту технічного спостереження ВПС «Мелекіно» Донецького прикордонного загону та на відстані приблизно 200м від огорожі будинку №161 по вул. Гірській у м. Маріуполі, в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, порушуючи правила зберігання та експлуатації, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, залишив поруч із відкритим багаттям без нагляду ввірене йому для службового користування інше військове майно - бронежилет «Корсар МЗ», вартістю 4 500 грн., внаслідок чого останній був зіпсутий полум'ям та повністю не придатний для використання за прямим призначенням.

Таким чином, у період близько з 11 години 00 хвилин до 13 години 30 хвилин 08 жовтня 2014 року військовослужбовець служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини А1978 солдат ОСОБА_1, перебуваючи на бойових позиціях 2 протитанкової артилерійської батареї зазначеної військової частини, у бойовій обстановці, тобто, у складі бойового підрозділу, який відповідно до бойового наказу виконував бойові завдання з оборони визначеного рубежу в зоні проведення Антитерористичної операції, на відстані приблизно 50м від огорожі пункту технічного спостереження ВПС «Мелекіно» Донецького прикордонного загону та на відстані приблизно 200м від огорожі будинку №161 по вул. Гірській у м. Маріуполі, в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3 Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п.п. 13-15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225, технічних умов ТУ У 18.2-31778043.046-2003, ГОСТ 15150, через злочинну недбалість, залишив поруч із відкритим багаттям без нагляду ввірене для службового користування інше військове майно - бронежилет «Корсар МЗ», вартістю 4 500 грн., який внаслідок порушення правил зберігання був зіпсутий полум'ям та повністю не придатний для використання за прямим призначенням.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним в скоєні злочину передбаченого ст.413 ч.3 КК України , суду пояснив наступне. Обвинувачений підтвердив, що він відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №607 від 21 липня 2014 року був мобілізований 15 серпня 2014року . Наказом командира військової частини А1978 від 15 серпня 2014 року № 180 він був призначений на посаду водія - лінійного наглядача 2 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону зазначеної військової частини. З 18 вересня 2014 року ,відповідно до наказу командира військової частини А1978 №219 від 19 вересня 2014 року (по стройовій частині) , 2 протитанкова артилерійська батарея, в тому числі і він , прибули в район бойового призначення для виконання службових (бойових) завдань під час АТО на території Луганської та Донецької областей. Йому було надано військове обмундирування, в тому числі і бронежилет «Корсар М3». Обвинувачений підтвердив, що йому дійсно було роз'яснено п.п. 13-15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, а саме те, що військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Бронежилет «Корсар М3» йому було надано під підпис, він ознайомився з умовами зберігання, користування , йому було доведено вартість ввіреного майна. 08 жовтня 2014 року у період близько з 11 години 00 хвилин до 13 години 30 хвилин , він перебуваючи у бойовій обстановці на бойових позиціях 2 протитанкової артилерійської батареї військової частини,яка знаходилась на відстані приблизно 50м від огорожі пункту технічного спостереження ВПС «Мелекіно» Донецького прикордонного загону та на відстані приблизно 200м від огорожі будинку №161 по вул. Гірській у м. Маріуполі, в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, залишив поруч із відкритим багаттям військове майно - бронежилет «Корсар МЗ», внаслідок чого останній був зіпсутий полум'ям . Вину свою визнає, щиро кається, заподіяну шкоду відшкодував, про що надав квитанцію про сплату суми вартості бронежилета - 4 500гривень, просив строго на карати за вчинене.

В зв'язку з тим, що обвинувачений під час судового засідання визнав себе винним у межах пред'явленого обвинувачення повністю, розуміє зміст обставин,добровільно висловлює свою позицію відносно визнання вини в скоєні злочину, суд розцінює його показання як об'єктивні, відповідаючи фактичним обставинам справи і вважає достатніми і доцільними для розгляду справи без дослідження доказів щодо тих обставин,які ніким не оскаржується, і для ухвалення обвинувального вироку у відповідності до ст.. 349 КПК України.

Суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого в його скоєні доказана повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 413 КК України, як зіпсуття ввіреного для службового користування іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання , вчиненого у бойовій обстановці.

При визначенні міри покарання суд враховує ступень важкості скоєного правопорушення, особистість винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами ,що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття , обвинувачений раніш не засуджений, має на виховання та утриманні малолітню дитину 2008року народження, відшкодував шкоду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв злочин середньої важкості , але скоєне тяжких наслідків не надало, щиро розкаявся в скоєному, суд вважає можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, зі застосуванням ст. 76 КК України.

Речові докази по справі - 4 металеві пластини розмірами приблизно 10см на 15 см; 4 металеві пластини, розмірами приблизно 25 см на 29 см; 12 гільз від набою , калібром 5,45мм; 15 куль від набою, калібром 5,45мм- які знаходяться на зберіганні у військовій частині А1978(м. Запоріжжя) - залишити останнім за належністю.

Речовий доказ - залишки обгорілої тканини, на якій є напис «ТЕМП -3000»№ - знищити.

Керуючись ст. ст. 349, 374 КПК суд - ,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.413 ч.3 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

У відповідності до ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в один рік.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 зобов'язання повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись на реєстрацію в даний орган.

Речові докази по справі - 4 металеві пластини розмірами приблизно 10см на 15 см; 4 металеві пластини, розмірами приблизно 25 см на 29 см; 12 гільз від набою , калібром 5,45мм; 15 куль від набою, калібром 5,45мм- які знаходяться на зберіганні у військовій частині А1978(м. Запоріжжя) - залишити останнім за належністю.

Речовий доказ - залишки обгорілої тканини, на якій є напис «ТЕМП -3000»№ - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Федотова В. М.