Ухвала суду № 41959983, 17.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 902/1335/13 Провадження № 22-ц/772/3437/2014Головуючий в суді першої інстанції Воробйов В. В.Категорія Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т. М.

суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.,

при секретарі: Сніжко О.А.

з участю представника заявника Мельника А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 апеляційного суду Вінницької області подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника Анатолія Карповича про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до моменту виконання нею свої зобов'язань,

за апеляційною скаргою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника Анатолія Карповича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2014 року,-

в с т а н о в и л а :

24.10.2014 року заступник начальника відділу ДВС Вінницького РУЮ Мельник А. К. звернувся до суду із зазначеним поданням у порядку статті 3771 ЦПК України, мотивуючи його тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції перебуває виконавче провадження №40976420 з виконання наказу №902/1335/13, виданого Господарським судом Вінницької області 11.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Вінницяобленерго» заборгованості в розмірі 23 105,45 грн. Боржником в добровільному порядку рішення суду не виконане, на виклики державного виконавця вона з`являється, пояснень щодо не виконання рішення суду не надає. Вищевказане дає підстави вважати про можливість ухилення боржником від виконання рішення суду шляхом залишення території України. Тому в поданні ставиться питання про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до моменту виконання нею своїх зобов'язань.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2014 року в задоволенні подання відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, заступник начальника відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельник А. К. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову: про задоволення подання.

В судовому засіданні апеляційного суду представник заявника Мельник А.К. подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, доповнивши, що боржник частково виконала зобов'язання, сплативши приблизно 12 000 грн., ОСОБА_3 в засідання апеляційного суду не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена за місцем свого проживання.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п.2 ст. 6 цього Закону передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 3771 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції з 27.11.2013 року перебуває виконавче провадження № 40976420 з виконання наказу №902/1335/13, виданого Господарським судом Вінницької області 11.11.2013 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Вінницяобленерго» заборгованості в розмірі 23105,45грн.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд виходив з того, що заявником не надано доказів, які б давали підстави вважати що боржник має намір ухилятись від виконання рішення суду саме у такий спосіб ,тобто шляхом залишення території України та доказів ухилення її від виконання зобов'язання.

Такий висновок суду є вірним та ґрунтується на нормах закону і матеріалах подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, тому саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, а не лише за наявності факту невиконання зобов'язань, а в розглядуваному випадку, як підтвердив представник заявника Мельник А.К., ОСОБА_3 частково виконала рішення суду, сплативши приблизно 12 000 грн.. Окрім того, в неї є наявне майно: автомобіль Volksvagen gous (а.с.9), на який накладено арешт 07.02.2014 року(а.с.11-12), квартира (а.с.10), інформація щодо перешкоджання чи ухилення боржника від зверненян стягнення на це майно відсутня.

У зв'язку з викладеним, правильно відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінивши надані державним виконавцем докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні подання, оскільки докази ухилення ОСОБА_3 від виконання покладених судовими рішеннями зобов'язань відсутні.

-2-

За таких обставин оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі матеріалів подання, а тому підстав для його скасування немає, а подану апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315. 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника Анатолія Карповича відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: В.С. Марчук

В.В.Сопрун