Ухвала суду № 41959971, 12.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1426/14-ц Провадження № 22-ц/772/3490/2014Головуючий в суді першої інстанції Кривенко Д. Т.Категорія 52Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А.,суддів:Вавшка В.С., Колоса С.С.,при секретаріПантелеймоновій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, за участю третьої особи - органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Липовецької районної державної адміністрації у Вінницькій області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2014 року зазначений позов задоволено частково.

Позбавлено ОСОБА_7 батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнуто з ОСОБА_7 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 4 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 243, 60 грн. та 243, 60 грн. в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

У апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

До судового засідання ОСОБА_7 не з'вився, хоча судовою повісткою 9 грудня 2014 року належним чином повідомлений про розгляд справи 12 грудня 2014 року о 12 год. 20 хв., про що суду у підтвердження цього повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач заперечувала доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Згідно із положеннями статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що батьками ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_9.

11 листопада 2011 року позивач ОСОБА_6 зареєструвала шлюб із ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу прийняла прізвище ОСОБА_6 (а.с.7).

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_6 затвердженого головою Липовецької міської ради 15 квітня 2014 року, ОСОБА_6 проживає у житловому будинку, що належав її покійному дідусеві ОСОБА_11 разом із чоловіком ОСОБА_10 та двома дітьми.

Комісія із захисту прав дитини дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 стосовно малолітнього ОСОБА_8 про що складено відповідний Висновок за № 01-3698 від 15 вересня 2014 року.

Судом встановлено, що відповідач не піклувався про фізичний і духовний розвиток дитини - сина ОСОБА_8 в обсязі можливостей, які він мав, будучи ізольованим від суспільства та перебуваючи в місцях позбавлення волі, зокрема не спілкувався з дитиною ні по телефону, ні шляхом листування.

Не встановлено навіть намагання відповідача приймати участь у вихованні дитини у будь-який спосіб.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем доведено в суді ті обставин, на які вона посилалась у обгрунтування своїх вимог, а саме, що відповідач ОСОБА_7 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що відповідно є достатньою підставою для позбавлення останнього батьківських прав відносно сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Щодо вимог про стягнення аліментів, то суд також виходив правильно із доведеності заявлених вимог про необхідність стягнення аліментів на утримання дитини та правильно вирішив ці вимоги відповідно до положень частини 2 статті 166 СК України, статей 180,181, 182 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду та не дають підстав для скасування правильного по суті рішення.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що відповідача не було повідомлено належним чином про розгляд справи не є тими підставами, через які суд апеляційної інстанції зобов'язаний скасувати це рішення та ухвалити протилежне за відсутності допущених судом порушень норм матеріального права, а також порушень норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положення частини 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Прикладів порушення судом норм процесуального права які призвели до неправильного вирішення справи апелянтом у апеляційній скарзі не наведено. Не наведено також і прикладів щодо порушення судом норм матеріального права.

Не є такими й доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що судом на його заву до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами не залучено його матір ОСОБА_13

Із матеріалів справи вбачається, що суд обґрунтовано погодився із висновком Органу опіки та піклування Вінницької міської ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_8 та дійшов правильного висновку у справі про наявність підстав для задоволення позову.

Отже рішення суду є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Разом із тим, це рішення суду не позбавляє відповідача права звертатись в суд з позовом про поновлення батьківських прав, відповідно до правил статті 169 СК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ С.С. Колос

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук