Постанова № 41959251, 09.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м.Київ 810/6014/14

13:26

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Пагера С.М.,

від відповідача - Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ"

до Переяслав-Хмельницьої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000752201 від 28 липня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що твердження відповідача про фіктивність господарських операцій з ТОВ «Скай-Девелопмент» не відповідає дійсності, оскільки у товариства наявні усі необхідні і належно оформлені первинні документи, що підтверджують реальність операцій, а податковий орган, в свою чергу, не наділений повноваженнями визнавати правочини недійсними. Крім того, платник податку не може нести відповідальність за порушення норм законодавства його контрагентом, а дані Акта «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скай-Девелопмент» не можуть бути розцінені як належні та допустимі докази. Отже, позивач вважає, що висновки за наслідками перевірки позивача є суб'єктивною думкою перевіряючих, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються доказами.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, позивач просив суд визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав та просив відмовити у його задоволенні, стверджував, у тому числі і в письмових запереченнях, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваного рішення про збільшення сум грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток, а також стягнення штрафних санкцій. Зазначив, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Скай-Девелопмент» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про неналежне набуття цивільної правоздатності даного суб'єкта господарювання, а правочини укладені с таким підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними. Відтак, кошти отримані позивачем протягом липня-вересня 2013 року від зазначеного контрагента відповідно до норм податкового законодавства вважаються безповоротною фінансовою допомогою, у зв'язку з чим прибуток визначений ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» в даному періоді є заниженим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проводив господарські операції з ТОВ «Скай-Девелопмент» щодо купівлі-продажу нафтопродуктів.

На підставі наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 27.06.2014 року головним державним податковим ревізором-інспектором у період з 01.07.2014 року по 03.07.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Скай-Девелопмент» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2013 року по 23.05.2014 року.

Результати перевірки позивача оформлено Актом від 10.07.2013 року № 364/10-17-22-01/33126404 (далі - Акт перевірки).

У ході перевірки органом державної податкової інспекції взято до уваги Акти, які надійшли від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 07.10.2013 року № 1507/26-55-22-01 та ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 10.04.2014 року № 182/26-52-22-04/3829191 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скай-Девелопмент» щодо підтвердження господарських операцій за періоди з 01.05.2013 року по 31.07.2013, та з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року. В даних Актах перевірки контролюючими органами зазначено, що здійснення ТОВ «Скай-Девелопмент» основного виду діяльності є неможливим, оскільки на підприємстві відсутні засоби, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали (сировина), товарні запаси та трудові ресурси. У зв'язку з чим, ТОВ «Скай-Девелопмент» не набув належної правоздатності, а його фінансово-господарські відносини з контрагентами є фіктивними. Таким чином, інспектором Переяслав-Хмельницької ОДПІ встановлено, що договори укладені між ТОВ «ТД УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» та ТОВ «Скай-Девелопмент» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, а відповідно і кошти отримані ТОВ «ТД УКРПОЛІМЕРКОСТРУКЦІЯ» від даного контрагента протягом липня-вересня 2013 року слід вважати безповоротною фінансовою допомогою. На підставі зазначеного перевіряючий дійшов висновку про порушення ТОВ «ТД УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» п.п. 135.5.4 та 135.5. ст. 135 Податкового Кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 271986,14 грн. за 3 квартал 2013 року.

На підставі висновків Акта перевірки Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове-повідомлення рішення форми «Р» від 28.07.2014 року № 0007522201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 339982,68 грн., у тому числі 271986,14 грн. - за основним платежем та 67996,54 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Київській області, однак рішенням за результатами розгляду скарги від 09.10.2014 року податкове-повідомлення рішення форми «Р» від 28.07.2014 року № 0007522201 - залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи такі рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чиним законодавством. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, облік пов'язаний з визначенням об'єктів оподаткування та/або податковим зобов'язанням мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу доходів та витрат або інших показників, пов'язаних з визначенням оподаткування та/або податкових зобовязань навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В такому випадку дослідженню підлягають не лише всі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти здачі прийняття робіт, проектно-кошторисна документація, документи про перевезення, зберігання, тощо, а ще й фізичні, технічні, технологічні можливості певного суб'єкта господарювання до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, а саме: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Крім того, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платниками податків, а також установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також встановлено, що оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, для визначення належного виконання платником податку обов'язку щодо формування показників податкової звітності, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, тощо.

Як вбачається з Акта перевірки, податкові повідомлення-рішення стосуються господарських операцій між ТОВ "ТД УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ" та ТОВ "Скай-Девелопмент", що відбувались у період з 01.01.2013 року по 23.05.2014 року, таким чином, саме цим операціям суд надає оцінку.

Для повного, всебічного розгляду справи, перевірки доводів позивача та обставин, викладених в Акті перевірки, суд ухвалою про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду витребував у позивача всі наявні первинні документи, що підтверджують господарські операції з ТОВ «Скай-Девелопмент».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видом економічної діяльності ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ" є "неспеціалізована оптова торгівля" (КВЕД 46.90).

Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2013 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» (Постачальник) уклало з ТОВ "Скай-Девелопмент" (Покупець) Генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 05/07-16 СГ, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) відповідно до умов цього Договору та Додаткових угод.

Сторони погодили, що об'єм, асортимент (найменування, марка Товару), базис поставки, терміни і умови транспортування визначаються відповідною Додатковою угодою до Генерального договору.

Постачальник зобов'язався своєчасно та в обумовлені строки проводити відвантаження товару та передачу його у власність Покупця, відповідно до умов Генерального договору та з оформленням Актів приймання-передачі Товару та інших необхідних документів.

Акт приймання передачі Товару складається на основі залізничної накладної/залізничної накладної (СМГС), товарно-транспортної накладної (ТТН) та/або видаткової накладної в залежності від умов відвантаження Товару.

Товар вважається поставленим з дати підписання Акту приймання-передачі товару, якщо інше не передбачене в Додатковій угоді до Договору.

Якість товару, що поставляється, підтверджується паспортом, що додається до залізничної та/або товаро-транспортної накладної.

Кількість поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем в рамках кожної додаткової угоди, фіксується Актами приймання-передачі Товару.

Відвантаження товару здійснюється на підставі заявки (рознарядки) Покупця на адресу Постачальника та підписаної сторонами Додаткової угоди.

Заявка повинна містити наступну інформацію: найменування товару, кількість товару, залізнична станція та/або місце призначення та (його) реквізити (залізничні та/або поштові), найменування одержувача товару та інше.

Покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, якщо інше не передбачено Додатковою угодою.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 05/07-16 СГ, позивачем до суду надано наступні докази:

- товарно-транспорті накладі (а.с.55-64);

- видаткові накладні (а.с.65,68-76);

- податкові накладні (а.с.77-95);

- Додаткові угоди (а.с.116-125);

- рахунки-фактури (а.с.156-163);

- виписки з банківських рахунків (а.с.167-184).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що поставка скрапленого газу у період 17.07.2013 року по 10.09.2013 року здійснювалась ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ» на підставі Генерального договору купівлі продажу нафтопродуктів № 01/07-109СГ від 01.07.2013 року. Товар відвантажувався для перевезення перевізником ТОВ «ПРЕМІУМ ГАЗ» на підставі заявок ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ». Вантажовідправниками у свою чергу були ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та СП «Полтавська газонафтова компанія». На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду відповідь ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ» від 09.12.2014 року, договори № 170703 від 17.07.2013 року (чинний з моменту підписання до 31.12.2013 року включно) та № 240704 від 24.07.2013 року (чинний з моменту підписання до 31.12.2013 року включно) укладені між СП «Полтавська газонафтова компанія» (Продавець) та ТОВ «Інком траст» (Покупець). Предметом даних договорів є купівля продаж скрапленого газу.

Також позивачем надано договір про надання послуг зберігання № 15/08-12-9П від 15.12.2012 року (чинний до 31.12.2012 року) укладений між ТОВ «Інком Траст» та ТОВ «УПК-Євросервіс» та додаткові угоди до даного договору.

Крім того, у судовому засіданні позивач зазначив, що відповідно до товаро-транспортних накладних ТОВ «Скай-Девелопмент» самостійно здійснювало транспортування товара (а.с.62-64).

Будь-яких інших доказів на підтвердження руху активів у процесі здійснення господарських операцій ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» з ТОВ «Скай-Девелопмент», а також наявності технічних та технологічних можливостей даних суб'єктів господарювання для реального здійснення купівлі-продажу нафтопродуктів, та доказів на підтвердження правосуб'єктності (статусу) свого контрагента позивачем суду не надавалось.

Крім того, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження економічного змісту проведених операцій.

Відповідно до статті 66 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частина 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, суд звертає увагу на таке.

Докази надані суду представником позивача, а саме товаро-транспортні накладні, видаткові накладні та рахунки фактури - не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі, оскільки містять різну інформацію відносно кількості поставленого товару.

У свою чергу, суд звертає увагу, що товарно-транспорта накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання товару. Зокрема, вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 року №К-27230/10.

Докази, які позивач надав на підтвердження поставки товару (відповідь ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ» від 09.12.2014 року, договори № 170703 від 17.07.2013 року, № 240704 від 24.07.2013 року, № 15/08-12-9П від 15.12.2012 року) не містять інформації щодо предмету доказування, а відтак не можуть бути прийняті судом до уваги.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на підтвердження реальності виконання Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 05/07-16 СГ судом запропоновано представнику позивача надати всі наявні у товариства первинні документи, зокрема акти приймання-передачі товару, паспорти якості товару, заявки на відвантаження товару та інше.

Проте, представником позивача не було виконано вимог суду щодо надання додаткових доказів. Про причини неможливості надати такі докази, або факти, що створюють перешкоди у їх подачі, представник позивача не повідомив та пояснив суду, що всі наявні документи були надані та долучені до матеріалів справи.

З огляду на те що, докази надані представником позивача не можуть бути прийняті судом до уваги як належні та допустимі, а інших документів, що підтверджували б реальність виконання зобов'язань за Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 05/07-16 СГ позивачем не надано, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» та ТОВ «Скай-Девелопмент».

Крім того, під час розгляду справи представником позивача не доведено та судом не вставлено належної правосуб'єктності контрагента позивача ТОВ «Скай-Девелопмент» щодо можливості здійснення ним господарської операції, яка є предметом договору № 05/07-16СГ укладеного з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ».

Отже, оскільки під час судового розгляду справи, органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 15 грудня 2014 року